Глава МЗС Естонії Маргус Цахкна висловив думку, що падіння українських безпілотників на територію НАТО є прийнятною ціною за знищення російських нафтопереробних заводів та військових об’єктів.
Таку заяву він зробив у бесіді з Financial Times.
"Безперечно, ми не раді (цим інцидентам, — ред.). Однак ми не закликаємо Україну припиняти ці дії. Це завдає удару по життєво важливих артеріях Путіна", — зазначив Цахкна.
Цього року українські безпілотники після виконання бойових завдань зафіксовані на території Литви, Латвії, Естонії та Фінляндії.
Цахкна назвав "безглуздими" російські звинувачення на адресу країн Балтії у нібито сприянні українським атакам. На його переконання, ці заяви свідчать про відчай Путіна.
"Ми спостерігаємо, що протягом останніх двох з половиною місяців настрій в оточенні Путіна змінився… Він вже не такий оптимістичний. Основна причина — економічна: саме через ці далекобійні удари", — пояснив міністр.
Цахкна позитивно оцінив "далекобійні санкції" України проти РФ.
За даними джерел, Кремль "глибоко стурбований" цими ударами, особливо щодо експорту через Балтійське море. Фінська затока є ключовим маршрутом для приблизно 60% російської нафти.
Внаслідок українських атак на НПЗ, Росія зіткнулася з дефіцитом палива. Обмеження на продаж бензину та дизельного палива запроваджено у понад 60 регіонах Росії, а також введено заборону на експорт бензину.
Водночас Цахкна вважає, що ще рано говорити про готовність Путіна до переговорів. Він, ймовірно, буде посилювати свої стратегічні помилки.
"Недавні спроби Європи налагодити співпрацю з Росією були хибними. Путін протягом останнього місяця вже намагався втягнути Європу у переговори. Це робиться для того, щоб виграти час. Щоб використати Європу як можливість виграти час. Щоб розколоти нас", — заявив він.
За словами міністра, Кремль сподівався залучити європейські держави до ролі "посередників" у переговорах, а не прихильників України.
"Ймовірно, у ЄС багато країн, які виступатимуть проти посилення тиску на Росію (за таких умов, — ред.), бо вони скажуть: "Якщо у вас є переговори, а ми є посередниками, ми повинні бути нейтральними", "Мир скоро настане", "Угода наближається". Це виправдання. Це дуже небезпечний шлях", — зазначив Цахкна.
Він також повідомив, що обговорення між країнами блоку щодо того, хто може виступати потенційним представником ЄС на переговорах з росіянами, не принесло результатів.
"Перш ніж Європа визначиться, хто має нас представляти, ми повинні спочатку узгодити спільну позицію, а лише потім обговорювати кандидатуру посланця", — підкреслив естонський міністр.
Останніми місяцями Київ значно активізував ракетні та безпілотні атаки із застосуванням далекобійних ударів по цілях на території Росії, інколи вражаючи об’єкти за сотні кілометрів від лінії фронту в Україні.
Росія відповіла посиленням радіоелектронного придушення та інших контрзаходів, що призвело до відхилення від курсу деяких українських безпілотників, зокрема тих, що прямували до Санкт-Петербурга, і їх вибухів на території НАТО.
Порушення дронами повітряного простору країн Балтії: деталі
Литва
23 березня до Литви проник безпілотник, ймовірно, з території Білорусі, і вибухнув на озері Лавісас, більш ніж за 20 км від кордону. Прем’єр-міністр Литви заявила, що це був український безпілотник, який, очевидно, прямував для атаки на Приморськ біля Санкт-Петербурга.
17 травня в Утенському районі Литви виявлено уламки невідомого безпілотника та поряд — вибухову речовину.
20 травня Міністерство оборони Литви близько 10:00 за місцевим часом вперше оголосило повітряну тривогу в країні через наближення "підозрілого" дрона з боку Білорусі. Жителі країни були змушені шукати притулку.
21 травня Збройні сили Литви приблизно о 16:30 за місцевим часом оголосили повітряну тривогу в Утенському районі. За словами президента Гітанаса Науседи, у повітряному просторі, за попередніми даними, зафіксовано два безпілотники. Для перехоплення були підняті винищувачі НАТО, а населення закликали сховатися в укриттях.
25 травня литовські прикордонники змусили приземлитися безпілотник, який перетнув кордон з Білорусі. Для перехоплення дрона співробітники служби охорони кордону двічі застосовували засоби боротьби з БпЛА.
Латвія
25 березня у Латвії впав та вибухнув невідомий дрон, що залетів з боку Росії. Його виявили латвійські військові. Водночас в Естонії в ніч на 25 березня збитий з курсу дрон врізався в димову трубу електростанції в Аувере.
7 травня невідомі безпілотники перетнули повітряний простір Латвії з боку Росії. Повітряні сили країни повідомили про падіння двох дронів: місцезнаходження одного з них встановлено, пошуки другого тривають.
17 травня, близько 6 години ранку, Національні збройні сили Латвії (NBS) повідомили про потенційну загрозу в повітряному просторі країни через появу невідомого дрона. Зокрема, попередження оголосили у прикордонних з РФ районах Краславському, Лудзському та Резекненському.
23 травня на територію Латвії залетів безпілотник. Він впав в озеро Дрідзіс у Краславському краї поблизу кордону з Білоруссю та здетонував.
Естонія
25 березня безпілотник, залетівши на територію Естонії з повітряного простору Росії, влучив у димову трубу електростанції Аувере в повіті Іда-Вірумаа.
12 квітня у Ляяне-Вірумаа, Естонія, було виявлено уламок дрона. Естонські правоохоронці вважають, що це частина українського безпілотника.
19 травня міністр оборони Естонії Ханно Певкур повідомив, що Сили протиповітряної оборони вперше збили безпілотник, який порушив естонську територію. БпЛА, походження якого з’ясовується, був збитий над озером Виртсьярв на півдні країни. За словами посадовця, ймовірно, це був дрон українського походження, що прямував до цілей на території Росії.
30 травня Естонія почала розгортання перших стаціонарних систем виявлення та моніторингу дронів на своєму східному кордоні з Росією. Нове обладнання вже функціонує на окремих ділянках, а до кінця року планується охопити всю прикордонну лінію.
Source: suspilne.media