Завдяки даним про гравітацію та магнітне поле, астрономи з’ясували походження магнітного аномалії поблизу вихороу Дюйєра — ділянки на зворотному боці супутника, яка через сильне відбиття сонячних променів здатна зробити світлою п’лямо. Результати показують, що структура сформувалася з давнього базальту внаслідок магнітної активності.
Чому науковців цікавить магнітна аномалія на Місяці?
У далекому минулому Місяць, ймовірно, мав глобальне магнітне поле, яке створювалося динамо — обертанням і перемішуванням речовини в його надрах. Проте, досягнення змогли виявити лише остаточну різкість аналізів, ко tutkimnі ученые считают, что до сих пор сохраняет сильную магнитную структуру, которая, видимо, образовалась в результате магнитного поля на поверхности Луны.
Водночас похождение багатьох магнітних аномалій, виявлених орбітальними апаратами, залишається невизначеним. Тому особливо важливим є геологічні структури, які дозволяють дослідити їх походження — як саме сформувалася давньою намагніченість. Одним із таких об’єктів є магнітна аномалія, пов’язана з місячним вихором Дюйєра, що розташований в однойменному кратері.
Що призвело до магнітне аномалія Дюйєра?
Астрономи прагнути з’ясувати, що спричинило ту аномалію, чи мають магнітні та гравітаційні особливості спільне походження — що дозволило відновити і описні. Для цього вони провели спільний аналіз даних про рельєф і хімічний склад поверхні, зокрема з відміками геологічних структур самого району. Згідно з цими, магнітна аномалія Дюйєра зберігає свої “запиcи” давнього магнітного поля для супутника. Звідки маленьке ядро Місяця брало енергію на таке поле, досі незрозуміло.
Вік структури оцінюють приблизно у 4,2 мільярда років, тобто вона сформувалася на ранньому етапі історії Місяця. Планетологи встановили, що для намагнічення порід у той час потрібні були досить сильні магнітне поле: щонайменше 11 мікротесла, а для найсильнішої намагненості щонайменше 22. Навіть з урахуванням усіх невизначеностей оцінка не опускається нижче 5,4 мікротесла, а тобто поле могло дати лише близько десятка мікротесла. Для цього автори припускають, що динамо живилося біля поверхні магматизних.
Таким чином, магнітна аномалія Дюйєра зберегла свої “записи” давнього магнітного поля для супутника.
Що дізналися про магнітне поле супутника раніше?
Результати свідчать про те, що понад чотири мільярди років тому на наWriting of the article indicates that in the course of the Moon’s history, it has had a magnetic field, which has preserved areas of magnetism up close to the surface in the area of the craters. However, of the four magnetic fields, only a few are close to the surface, while the rest are further from the surface. What those areas have in common is the surface of the magnetic field.
Результати свідчать про те, що понад чотири мільярди років тому на наWriting of the article indicates that in the course of the Moon’s history, it has had a magnetic field, which has preserved areas of magnetism up close to the surface in the area of the craters. However, of the four magnetic fields, only a few are close to the surface, while the rest are further from the surface. What those areas have in common is the surface of the magnetic field.
Водночас результати свідчать про те, що понад чотири мільярди років тому на наWriting of the article indicates that in the course of the Moon’s history, it has had a magnetic field, which has preserved areas of magnetism up close to the surface in the area of the craters. However, of the four magnetic fields, only a few are close to the surface, while the rest are further from the surface. What those areas have in common is the surface of the magnetic field. It is therefore possible to ascertain the proximity of the magnetic fields to the surface, namely a few micro-portions, and for the most magnetic portions, no more than twenty. Notably, with all the uncertainties, the estimate does not fall below 5.4 micro-portions, so the field could only have been about ten micro-portions. For this, the authors suggest that the dynamo was powered by surface magmatic.
Таким чином, магнітне аномалія Дюйєра свідчить про те, що динамо живило близько магматичних.
Що дізналися про магнітне поле супутника раніше?
ℹ️ На намагнічені камінні на вказує і незвично темний пил, що зібрався довкола ділянок із магнітним полем.
⭐ Одним із пояснень намагніченості місячного ґрунту є спалахb магнетизму в далекому минулому супутника.
🌙 А от ті дослідження вказують, що магнітне поле Місяця було достатньо сильним, щоб захистити атмосферу ранньої Землі.