“В’язниці для товстунів”: боротьба Китаю із зайвими кілограмами

На фотографії, знятій у форматі портрета, де плечі не видно, Т.Л. Хуан дивиться в камеру. Вона носить окуляри і має довге чорне волосся. За її спиною - відредаговані знімки з табору, в якому вона брала участь: на них десятки учасників піднімають гирі та виконують аеробні вправи у величезному залі.

Автор фото, TL Huang

Підпис до фото, Швидкий результат тут досягається через сувору дисципліну і контроль

У Піднебесній стрімко набирають популярності незвичні методи схуднення – так звані "виправні табори для огрядних".

Це ізольовані заклади, де індивіди дотримуються надзвичайно суворого розпорядку. Кожен день там детально спланований: фізичні навантаження, обмежений раціон та регулярні контрольні зважування.

Зовні такі місця можуть нагадувати спортивні тренування чи оздоровчі виїзди. Однак на практиці режим є значно жорсткішим: перекуси заборонені, фізична активність розписана до найменших деталей, а зважуватися потрібно двічі на добу.

Для одних це — дієвий спосіб оперативно “перезавантажити” організм та швидко побачити ефект. Але інші характеризують такий формат як майже повний контроль, що навіює асоціації з тюремною дисципліною.

Історія блогерки Т.Л. Хуан, а також думки експертів допомагають розібратися, як функціонують ці центри, чому вони стали масовим явищем і якими можуть бути наслідки такого радикального підходу до позбавлення від зайвої ваги.

Відеоматеріали з подібних закладів все частіше з’являються в соціальних мережах: люди тренуються у великих залах, чекають своєї черги в їдальні, а ночують у просторих спальних приміщеннях, де ряди однакових ліжок простягаються вглиб кімнати, нагадуючи казарму.

Згідно з інформацією китайських ЗМІ, у країні діє близько тисячі таких установ. Орієнтовна вартість становить приблизно 600 доларів за місяць, що включає проживання, харчування та щоденні тренувальні сесії.

Блогерка Т.Л. Хуан поділилася з BBC, що її перебування “дійсно нагадувало тюремне ув’язнення”. Протягом 28 днів вона не виходила за межі території табору та постійно стежила за своєю вагою.

“Тренери були поруч постійно — вони слідкували, щоб ми не ховали або не приносили заборонену їжу, і щоб відвідували всі заняття. Пропускати тренування або покидати табір без поважної причини було заборонено”, – розповідає вона.

Незважаючи на це, Хуан визнає: метод приніс результат, хоча фахівці попереджають про потенційні ризики.

Життя за розкладом

Хуан дізналася про табір від своєї матері, яка має китайське походження. До цього дівчина багато подорожувала, вибилася зі звичного графіка та харчувалася переважно доставленою їжею.

“Я відчувала себе виснаженою”, — згадує Хуан.

За три роки вона набрала близько 20 кілограмів, і близькі почали робити зауваження.

“Я відчувала, ніби мене соромлять за вагу. А, можливо, це була своєрідна жорстка турбота”.

Поїздка до табору стала для неї “культурним шоком”, хоча учасники швидко згуртувалися — їх об’єднувала спільна мета.

Троє людей крутять педалі на велотренажерах на сцені, освітленій яскравими прожекторами. Ми бачимо силуети двох гостей, які крутять педалі і сидять обличчям до інструкторів.

Автор фото, TL Huang

Підпис до фото, До чотирьох годин тренувань щодня – і так без вихідних

День розпочинався о 7:30 ранку зі зважування.

Далі — приблизно чотири години фізичних вправ:

  • велотренажери
  • стрибки на батуті
  • високоінтенсивні інтервальні тренування
  • силові вправи

Сніданок був максимально простим: чотири варені яйця, половина помідора та два шматочки огірка.

На обід — креветки, овочі на парі, тофу або риба, китайський селера та цвітна капуста.

За словами Хуан, харчування було “досить збалансованим і схожим на звичайну китайську кухню”.

Після вечері — ще година на велотренажері, а о 19:30 — повторне зважування.

Лише після цього — душ та відпочинок.

“Перший тиждень був чимось новим і навіть захопливим”, — згадує Хуан. Але згодом стало очевидно: попереду ще три тижні такого ж графіка.

Підтримка інших учасників допомагала не зупинятися.

За 28 днів вона скинула 6 кілограмів.

“Це було жорстке перезавантаження. Воно надало мені режим і порядок, яких мені бракувало”, — каже вона.

Що кажуть експерти

Фахівці застерігають: подібні методи можуть бути небезпечними.

Лондонський тренер і нутриціолог Люк Ханна пояснює, що при дуже швидкому зниженні ваги організм втрачає не тільки жир, а й м’язову тканину.

Це особливо ризиковано для молоді.

Одна жінка піднімає свій жовтий топ, а інша обмотує їй талію сантиметровою стрічкою

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Фахівці наголошують: жорсткі методи не усувають причини зайвої ваги

“Деякі центри, за повідомленнями, ставлять ціль — мінус один кілограм на день. Це значно перевищує безпечні норми навіть під наглядом лікарів”, — зазначає Люк.

Особливу небезпеку становлять надмірні тренування, які ще більше прискорюють втрату м’язів.

У підлітків це може мати серйозні наслідки: “Можливі порушення розвитку, вплив на ріст, здоров’я кісток і загальний стан організму”.

Також такі практики підвищують ризик розладів харчової поведінки.

“Люди швидко втрачають вагу, це виглядає привабливо. Але часто вага повертається, бо першопричини не вирішуються”, — додає експерт.

Медики рекомендують знижувати вагу поступово — на 0,5–1 кг на тиждень.

Замість жорстких дієт краще змінювати звички у повсякденному житті: регулярно та збалансовано харчуватися корисною їжею, отримувати достатньо білка та займатися спортом не через силу, а заради задоволення, розвитку та доброго самопочуття.

Загалом лікарі радять прості базові речі: їсти більше фруктів і овочів на день, рухатися приблизно 150 хвилин на тиждень, пити воду замість солодких напоїв та зменшити кількість жирної і солодкої їжі.

Соціальний і культурний тиск

Поширення таких центрів для схуднення пов’язане і з глобальною проблемою ожиріння: понад половина країн світу мають понад 50% дорослого населення з надлишковою вагою.

У Китаї, за даними влади, близько 34% дорослих мають зайву вагу, ще 16% — страждають від ожиріння.

Т.Л. Хуан стоїть у великому залі й виконує станову тягу зі штангою. У залі є ще десятки людей, які роблять те саме. На групу падає світло з віддалених вікон.

Автор фото, TL Huang

Підпис до фото, Дискримінація через вагу в Китаї – поширене явище, каже журналіст BBC Ванцин Чжан

Однак, існує і культурний аспект.

“У Китаї доволі низька толерантність до різних типів статури, тому люди з надмірною вагою частіше стикаються з дискримінацією — і на роботі, і в особистому житті”, — пояснює журналіст BBC Ванцин Чжан.

Додатковий вплив мають шкідливі харчові звички та сучасний спосіб життя, де люди все більше часу проводять із гаджетами вдома.

Щодо блогерки Хуан, вона зізнається: найскладнішим було повернення до звичайного життя, адже організм ніби “відвик” розуміти, як виглядає нормальне харчування.

Втім, на цьому її експерименти не закінчилися. У своєму інстаграмі вона розповіла, що зараз перебуває в Таїланді та бере участь у новому 30-денному виклику зі зниження ваги — з двогодинними щоденними тренуваннями в умовах сильної спеки.

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *