Окелло Чатрі, котрий скоїв пограбування банку в Річмонді на суму $195 000, оскаржує винесений йому обвинувальний вирок у Верховному суді Сполучених Штатів. Згідно з інформацією Associated Press, чоловік стверджує, що слідчі органи порушили норми Четвертої поправки, відслідкувавши його мобільний пристрій за допомогою так званого геофенсингу.
Протягом певного періоду після збройного пограбування банку, що сталося у 2019 році, Чатрі вдавалося уникати виявлення поліцією. Однак, врешті-решт, його місцезнаходження було встановлено завдяки аналізу історії переміщень мобільних телефонів поблизу місця події (зображеної на фото вище) із застосуванням геофенсингу та ордера, спрямованого до Google. Паралельно, після оголошення вироку, захист чоловіка подав апеляцію до Верховного суду США, який мав визначити, чи подібні ордери суперечать Четвертій поправці, що забороняє необґрунтовані обшуки. Це чергова справа, де судді змушені інтерпретувати положення, ухвалені в 1971 році, в контексті сучасних технологій, які тодішні законодавці навіть не могли уявити.
Ордери на геофенсинг фактично змінюють традиційний підхід до розслідувань: зазвичай, правоохоронці спочатку ідентифікують підозрювану особу, а потім отримують дозвіл на обшук. У даному випадку процес відбувається навпаки – існує лише місце злочину, а слідчі намагаються встановити, хто саме там перебував.
З боку обвинувачення висловлюється думка, що подібні ордери є корисними для розслідування давніх нерозкритих справ та інших злочинів, де камери відеоспостереження не змогли зафіксувати обличчя підозрюваних або номерні знаки транспортних засобів. Водночас, представники правозахисних організацій наголошують, що геофенсинг є незаконним втручанням у приватне життя десятків, а то й сотень невинних осіб, які випадково опинилися в зоні інтересу. Цікаво, що адвокати Чатрі наполягали на повній забороні цієї практики, а не лише на скасуванні конкретного вироку, що, на думку експертів, може ускладнити роботу правоохоронних органів.
У справі, пов’язаній із пограбуванням банку, геофенс-ордер фактично дав новий поштовх розслідуванню, яке до того перебувало в глухому куті. Після того, як було встановлено, що Чатрі перебував неподалік банку під час скоєння злочину, слідчі отримали ордер на обшук його житла. Саме там згодом було виявлено 100 тисяч доларів готівкою, серед яких були купюри, перев’язані стрічкою з підписом касира.
Чатрі визнав свою провину, за що отримав 12 років позбавлення волі, проте подав апеляцію, стверджуючи, що слідчі порушили його право на приватність. Прокурори, натомість, зазначають, що чоловік сам, по суті, погодився на відстеження, увімкнувши функцію історії місцезнаходжень у сервісах Google. Минулого року пошуковий гігант, як повідомляє The New York Times, припинив виконання геофенс-ордерів, пояснюючи це тим, що “більше не зберігає такі дані” – натомість вони зберігаються безпосередньо на пристроях користувачів. Водночас, правоохоронні органи почали звертатися до альтернативних компаній, таких як Apple, Lyft, Snapchat, Uber, Microsoft та Yahoo.
У попередній знаковій справі 2018 року Верховний суд з незначною перевагою голосів (5 проти 4) став на бік обвинуваченого, за яким здійснювалося стеження протягом майже чотирьох місяців через дані мобільних веж без наявності ордера. Цього разу суд визнав, що обшук порушив права Чатрі, однак дозволив використати отримані докази, оскільки поліція діяла “належним чином” під час оформлення ордера.
Читайте також: Поліція Невади розпочала відстеження смартфонів без ордера
Дізнатися більше на: mezha.ua