Автор фото, Вадим Лєтунов
Підпис до фото, Вадим Лєтунов. Фото з особистого архіву
Британське видання The Guardian описує неординарну подію з передової – 34-річний український захисник з Одещини Вадим Лєтунов, опинившись під обстрілом, після знищення своєї позиції та отримання поранень, опинився в укритті ворога. Там він провів два тижні разом із російським окупантом.
Своїм досвідом він поділився з журналістами з Великої Британії, а також надав додаткові подробиці під час розмови з ВВС News Україна.
«Ти ж не з наших?»
За словами Лєтунова, його позиції ворог обстрілював щодня протягом 6-7 годин, використовуючи міномети та дрони-камікадзе.
Наприкінці лютого його сховок було зруйновано. Побратим Лєтунова загинув. Сам Вадим, оглушений вибухом, вибрався назовні і, керуючись інстинктом, побіг у напрямку українських позицій.
У лісі він натрапив на бліндаж і зайшов усередину.
«Там я побачив особу, яка наводила на мене автомат. Я повідомив, що я з такої-то бригади, що нас розбомбили. Він відповів: «Заходь». Я зайшов — і почув акцент. Це був росіянин», — згадує Лєтунов.
«Я сказав: «Ти ж не з наших? Будь ласка, не вбивай мене».
Так, за інформацією The Guardian, розпочалася майже фантастична історія — два тижні під одним дахом із супротивником.
Автор фото, Getty Images
Психологія замість зброї
Лєтунов швидко усвідомив: виживання в цій ситуації залежало не від фізичної сили, а від поведінкових стратегій.
Він почав спостерігати за російським військовослужбовцем на ім’я Нікіта і помітив його нестабільність: колишній в’язень, залежний від наркотиків, який опинився на фронті як альтернатива ув’язненню. Той вже намагався покинути позицію, але його повернули.
Росіянин наказав йому зняти одяг і ретельно оглянув речі, шукаючи наркотичні речовини, оскільки, піддавшись впливу російської пропаганди, він вірив, що українські військові їх постійно носять.
Сам Нікіта наполягав, що російська армія є «найкращою у світі». Однак реальність свідчила про протилежне: холод, голод і повна ізоляція.
Як пише The Guardian, раз на добу дрон Mavic скидав у бліндаж мінімальний запас продовольства: пачку каші, варення та невелику кількість води. Росіянин ділився — шматочком шоколаду та ковтком води з кришки.
Автор фото, Getty Images
Водночас, за словами Вадима, Нікіта страждав від різких змін настрою.
«Він міг раптом стати агресивним, прикласти пістолет до мого чола і сказати: «Зараз уб’ю»… а за мить передумати», — розповідає Лєтунов.
Для збереження життя він вирішив грати роль менш обізнаної людини, ніж був насправді. І не робив спроб до втечі, хоча, за його словами, така можливість інколи з’являлася.
Гангрена та межа витривалості
З часом становище погіршувалося. У Лєтунова почалася гангрена — палець на нозі почорнів.
Він просив Нікіту застрелити його поза межами укриття, аби тіло могли знайти та повернути рідним.
«Він розлютився і відмовився. Він боявся виходити назовні — усвідомлював, що це небезпечно», — зазначає український військовий.
«Можливо, мені варто здатися тобі?»
Згодом Нікіта почав скаржитися на умови. На те, що доводиться збирати дощову воду і навіть інколи «пити власну сечу».
«Одного ранку він сказав: «Можливо, мені варто здатися тобі?» Я відповів: «Не варто». Але додав, що умови в Україні нормальні — триразове харчування, сигарети, Женевська конвенція», — пригадує Лєтунов.
Ця розмова повторювалася кілька разів.
Коли ж у бліндажі остаточно закінчилася вода, вони вирушили на її пошуки.
Над ними з’явився український дрон.
«Я вказував на свій одяг. На мені був мій армійський піксельний Ubacs (тактична сорочка. — Ред.). Завдяки ньому мене, в принципі, і впізнали», — розповів Вадим у коментарі для ВВС News Україна.
Автор фото, Вадим Лєтунов
Підпис до фото, Шеврон із позивним Вадима Лєтунова
Однак оператори дрона спочатку припустили, що перед ними росіяни, і навіть запустили дрон-камікадзе.
Лише дивом атаку вдалося зупинити. Другу спробу скасували після того, як командир впізнав свого бійця.
«Шанс один на мільйон»
Пізніше український дрон скинув їм провізію. Але історія ще не завершилася.
Вони залишалися в бліндажі, доки поруч не з’явився український бронетранспортер.
«Я до останнього не вірив, що зможу звідти вибратися», — каже Лєтунов, який до того ж був без взуття.
Він не був певен, чи здасться Нікіта, чи спробує підірвати їх обох. Раніше той навіть висловлював намір захопити українську техніку та втекти.
Але зрештою він обрав здатися і знищив свій мобільний телефон.
На відео, яке згодом з’явилося, Нікіта виглядає радше виснаженим і розгубленим, ніж наляканим.
Російському військовослужбовцю запропонували каву зі згущеним молоком та цукром, після чого його передали українським спецслужбам. Ймовірно, його обміняють на одного з українських полонених, і він, можливо, невдовзі знову опиниться на фронті.
У 118-й бригаді Лєтунова вважали загиблим, родині повідомили, що шанс на повернення мінімальний.
Автор фото, Вадим Лєтунов
Підпис до фото, Так Вадим виглядав у перший день після полону
Він втратив палець через гангрену і зараз проходить відновлення в Одесі.
«Це шанс один на мільйон» — говорить він про свою історію.
І додає: «Я був у полоні. Але вийшло навпаки — із полоненим вийшов я».