Збірка до річниці народження письменника
13 травня виповнюється 177 років від дня появи на світ видатного українського прозаїка та драматурга Панаса Мирного. Найчастіше його постать асоціюють з романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», створеним у співпраці з братом Іваном Біликом. Однак, творчість Панаса Мирного виходить далеко за межі одного твору зі шкільної програми.
Які ще тексти митця варто прочитати? Розповідає кандидатка філологічних наук, авторка Instagram-блогу про літературу «Я, ти і книги» Ірина Побідаш.
Портрет Панаса Мирного роботи художника Миколи Підгорного
Він мав виразну громадянську позицію: виступав на захист прав жінок, протестував проти імперської влади, яка забороняла вшанування Шевченка, і писав реалістичні твори про українське суспільство. Водночас поліція розшукувала «особу з підозрою на політичну неблагонадійність» — Панаса Мирного.
Так, Панас Рудченко — справжнє ім’я письменника — був тим ще конспіратором. Сергій Єфремов характеризував його як «напівміфічну постать». Деякі твори Панаса Мирного друкувалися навіть без вказівки імені автора — не лише через переслідування та потенційні наслідки з боку царської влади, яка боролася з усім українським, але й через надзвичайну скромність самого письменника. Панас Мирний вважав, що діяльність на благо народу є важливішою за особисту славу.
Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» нам знайомий зі шкільної програми, проте це далеко не єдиний знаковий твір Панаса Мирного. У творчому доробку письменника — 718 оригінальних і перекладних поезій, 9 драматичних творів, 69 прозових творів різного обсягу, 40 прозових уривків без назв — загалом понад тисяча текстів. Хоча значна частина його спадщини так і залишилася у рукописах. Тож що варто прочитати, окрім «Волів»?
Роман «Повія»
Це історія про Христину — дівчину з села, чиє життя руйнується під тиском обставин. Вона виросла в бідності, але зберегла ніжний характер і щиру любов до батьків. Однак низка подій — смерть батька, невдалий шлюб і борги — змушують її шукати виходу в місті, влаштовуючись на роботу.
Справжні випробування починаються саме там. Зрештою Христина опиняється в кав’ярні «Шантан», де разом із подругою Мариною змушена розважати байдужу публіку.
Для української літератури кінця XIX століття це була радикальна та надзвичайно смілива тема. Тому часопис «Київська старина» навіть відмовився публікувати роман. Твір побачив світ пізніше — зі значними цензурними правками, а повну версію четвертої частини автор за життя так і не побачив надрукованою.
Містерія «Спокуса»
Відомий біблійний сюжет про гріхопадіння, але у несподіваній інтерпретації. Панас Мирний перетворює історію Адама та Єви на філософську драму про людське існування.
Уявіть рай: Адам і Єва щойно поснідали й ведуть звичайну розмову. Але в цій містерії герої — не просто перші люди. Єва тут уособлює чистий розум, а Адам — складний шлях від помилки до каяття. Те, що в Біблії виглядає як трагедія, у Мирного стає початком великої подорожі. Дорога з раю тут — це не лише вигнання, а й свідомий пошук Бога та прагнення пізнати непізнане.
«Адам та Єва» Тіціана Вечелліо
Драма «Лимерівна»
«Лимерівна» — класика української мелодрами, створена на основі народної балади про трагічну долю дівчини. У центрі сюжету — Наталя, яку мати намагається змусити забути бідного, але коханого Василя заради шлюбу із сином багатої та пихатої Шкандибихи. Наталя довго опирається, але хитрощі, брехня та вмовляння матері зрештою беруть гору.
Коли дівчина усвідомлює, що її жорстоко обманули, перед нею постає важкий вибір: скоритися й терпіти осоружне життя, втекти з коханим у вільні степи або… обрати третій шлях.
Вистава «Лимерівна» у театрі ім. Івана Франка
Новела «Лови»
Іван Франко називав цей твір «перлиною», а от тогочасні видавці не поспішали з друком, вважаючи текст надто «фривольним». У новелі «Лови» Панас Мирний майстерно розігрує тему подружньої невірності, висміюючи міщанський примітивізм.
Перед нами — замальовка з життя подружжя, де кожен шукає лише власну вигоду. Вони вдають закоханість, але за фасадом ховаються лише холодний розрахунок. Динамічний сюжет побудований на грі очікувань: головний герой, амбітний кар’єрист, вистежує небезпечного злочинця-бунтівника. Але замість державного ворога він зненацька ловить на зраді власну дружину.
Жан-Оноре Фрагонар — «Щасливі можливості гойдалок» (1767)
Оповідання «Пригоди з “Кобзарем”»
У центрі сюжету тринадцятирічна дівчинка, чиї батьки мають кардинально різні погляди. Батько — свідомий українець, який береже рідне слово, а мати — прихильниця всього іноземного, яка зневажає «простий народ» і воліє спілкуватися французькою чи російською.
Разом зі служницею дівчина викрадає у батька той самий «заборонений» Кобзар. Проте які наслідки чекають на героїню, коли це стане відомим?
За даними порталу: elle.ua