Андрія Мельника, провідника Організації українських націоналістів (ОУН) та полковника армії Української Народної Республіки (УНР), разом із його дружиною Софією Федак-Мельник, чиї поховання наразі знаходяться у Люксембурзі, буде перепоховано на Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК).
Про це свідчить розпорядження Кабміну №460 від 15 травня, яке з нез’ясованих причин було видалено з порталу "Урядовий портал".
Згідно з цим документом, Кабінет Міністрів схвалив план заходів щодо організації процесу перепоховання подружжя та доручив відповідним центральним органам виконавчої влади та установам забезпечити його виконання.
Зокрема, українським представникам було доручено налагодити взаємодію з уповноваженими органами Люксембургу для отримання необхідних дозволів на ексгумацію останків Андрія Мельника та його дружини, а також забезпечити їхній транспортування через державний кордон.
Крім того, передбачено проведення урочистих заходів, пов’язаних з репатріацією останків під час перетину українського кордону, а також їхнього перевезення територією України за участі представників ЦОВВЦентральних органів виконавчої влади, місцевих органів влади, військовослужбовців та громадськості.
Також у Києві планується проведення заходів з увічнення пам’яті подружжя Мельників та безпосередньо їх перепоховання на території НВМК з усіма військовими почестями.
Нинішній керівник ОУН, Богдан Червак, підтвердив, що влада Люксембургу, де подружжя Мельників було поховане, надала згоду на їх перепоховання на українській землі.
"Повернення Мельників на Батьківщину стало можливим завдяки наполегливим зусиллям Офісу Президента, зокрема генерала Кирила Буданова, МЗС та Українського інституту національної пам’яті", — зазначив він у своїй публікації у Facebook.
Водночас, Українська греко-католицька церква (УГКЦ) повідомила, що заупокійні богослужіння у зв’язку з прибуттям останків подружжя Мельників до України відбудуться 22-24 травня в Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві.
Інформація про Андрія Мельника
Як зазначається на сайті Українського інституту національної пам’яті, Андрій Мельник був визначним військовим та політичним діячем XX століття. Він носив звання полковника Армії УНР, був близьким соратником та родичем Євгена Коновальця.
Також він був одним із засновників УВО (Української військової організації) та обіймав посаду крайового коменданта. Активна діяльність Мельника на українській ниві призвела до його арешту в 1924 році та п’ятирічного ув’язнення у польських в’язницях.
У 1938 році, після трагічної загибелі Коновальця, відповідно до його усного заповіту, Мельник очолив Провід українських націоналістів. Під час Другої світової війни він перебував у Берліні, плекаючи певні сподівання на співпрацю з Гітлером з метою створення українських збройних формувань, проте згодом був глибоко розчарований політикою Німеччини щодо України.
Після розколу в ОУН він очолив більш помірковану фракцію. Він ініціював відправку "похідних груп" до великих міст України з метою розгортання пропагандистської роботи та керував діяльністю ОУН на українських землях. Ці дії викликали невдоволення з боку нацистського режиму. З початку 1942 року він перебував під домашнім арештом, а з лютого 1944 року – у концентраційному таборі Заксенгаузен.
Після завершення Другої світової війни Мельник деякий час перебував у таборах для переміщених осіб. Згодом він отримав запрошення від Великого герцога Люксембурзького стати його гостем і з кінця 1945 року проживав у Люксембурзі.
У повоєнний період усі свої сили він присвятив боротьбі за об’єднання емігрантських сил. У 1947 році його було обрано довічним головою ОУН. У 1957 році він виступив з ініціативою створення Світового конгресу українців, яка була реалізована вже після його смерті.
Помер 1 листопада 1964 року в Кельні, похований на міському цвинтарі Бонвуа у Люксембурзі.
Source: suspilne.media