“Золотий” Врожай З Полями: Як Росія Маскує Крадене Українське Зерно на Світових Ринках
Україна стикається зі складнощами у повному припиненні експорту викраденого зерна, адже Росія вміло змішує його зі своїм та продає під виглядом власного врожаю на міжнародних ринках. Країни-імпортери часто ігнорують походження зерна, побоюючись глобальної продовольчої кризи. Таку думку висловив кандидат економічних наук, асоційований експерт аналітичного центру Іван Ус, в ефірі телеканалу “Апостроф”.
«Ця історія, зрештою, не нова. Дуже складно це встановити. Ось ми точно знаємо, що це зерно було викрадено з України, вирощено на українській землі. Але коли перед вами лежить, скажімо так, жменька зернят, ви ж не завжди зможете визначити, звідки воно – з Росії чи з України. І що робить Росія? Вона бере українське зерно, змішує його зі своїм, ну, так би мовити, зерно до зерна. Звісно, фахівці зможуть знайти певні відмінності, але я не думаю, що багато хто з покупців зможе це зробити. Все це перемішується, і потім воно продається як російське», – пояснює експерт.
Іван Ус наголошує, що подібні випадки траплялися й раніше. За його словами, багато держав, серед яких Туреччина, Бангладеш та Єгипет, можуть купувати таке зерно, навіть усвідомлюючи потенційні ризики, пов’язані з його походженням.
Ключовою причиною такої ситуації є необхідність забезпечення глобальної продовольчої безпеки. Світ не запроваджує жорстких обмежень щодо російського продовольства, оскільки це може спричинити дефіцит продуктів харчування та загострити загрозу голоду. Росія, у свою чергу, активно використовує цю залежність, розвиваючи так звану «зернову дипломатію» і позиціонуючи себе як одного з головних постачальників пшениці на планеті.
«Росія активно просуває пшеничну дипломатію. Ставши провідним експортером пшениці у світі, вона фактично диктує умови, заявляючи, що від неї залежить, чи буде глобальний голод. Тому ми повинні враховувати її позицію та її інтереси. Зараз вся ця історія виглядає так: ми розуміємо, що це зерно було вкрадено в Україні, але Росія ставить світ перед вибором: або ви помираєте з голоду, або приймаєте те зерно, яке ми вам даємо, і яке ми вкрали в Україні», – зазначає Ус.
Експерт підкреслює, що Україна повинна продовжувати тиснути на міжнародну спільноту, аби подібні випадки, коли судна з сумнівним зерном не допускаються до портів, стали системною практикою.
Порада від Шефа:
Щоб ускладнити для Росії маскування краденого зерна, Україні варто зосередитись на маркуванні та сертифікації власної продукції. Використання сучасних технологій, таких як блокчейн, для відстеження походження зерна від поля до порту, могло б стати потужним інструментом у боротьбі з цими недобросовісними практиками. Це також допомогло б споживачам у світі мати повну впевненість у якості та походженні купленого зерна.
Оригінал статті: varta1.com.ua