Автор фото, Getty Images
Рік тому аналітики найбільшого банку США JPMorgan Chase припускали, що найімовірнішим підсумком війни в Україні стане “грузинський сценарій” – відсутність формальної поразки, але входження країни до сірої зони між Росією та Заходом. Зараз акценти змінилися. Фінансова установа робить ставку на “фінську модель”: Україна втрачає частину територій, але зберігає свій суверенітет, армію та західний напрямок розвитку.
У своєму аналізі JPMorgan Chase розглядає п’ять потенційних варіантів розвитку подій.
На одному краю спектру – “Південна Корея”: членство в НАТО, американські гаранті безпеки та присутність іноземних військових контингентів на території України.
Банк оцінює ймовірність такого розвитку подій лише у 5%. На думку аналітиків, Захід наразі не має достатньої політичної волі для такого кроку.
Дещо вищі шанси, 10%, має “ізраїльська” модель. Це передбачає Україну без іноземних військ, але з потужною американською підтримкою та акцентом на власні обороні можливості.
На протилежному боці – “Білорусь”: фактична капітуляція та перетворення країни на сателіта Москви. Аналітики оцінюють ймовірність такого сценарію мінімально, у 5%.
“Грузинський сценарій” – зависання у невизначеній зоні та поступове згасання євроінтеграційних прагнень – зараз, на думку JPMorgan, виглядає менш імовірним, ніж минулого року.
Причина полягає в тому, що Європа протягом останнього року виявилася значно більш стійкою та залученою, ніж прогнозувалося. Однак, цей сценарій не зник повністю – йому все ще відводять близько 30%.
Але найімовірнішим, з часткою у 50%, JPMorgan називає “фінський варіант”.
Гірка, але життєздатна формула
У JPMorgan нагадують: Фінляндія після Другої світової війни втратила близько 10% території, сплачувала репарації СРСР і десятиліттями маневрувала між радянським тиском та західними прагненнями – без членства в альянсах, але зі своєю армією, ринковою економікою та демократичними інститутами.
У 2023 році вона врешті вступила до НАТО.
Саме цей шлях – довгий, непростий, але зрештою такий, що привів до мети, – аналітики JPMorgan тепер вважають найбільш реалістичним для України.
Що це означає на практиці?
Україна поступається частиною території – близько 20% залишається під російським контролем. Приймає формальний нейтралітет без членства в НАТО. Путін отримує зовнішні “докази перемоги”. Україна зберігає суверенітет і західний курс.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, У Зимовій війні армія Фінляндії зупинила наступ набагато більш переважаючих за кількістю військ СРСР
Паралелі з Фінляндією банк проводить за трьома напрямками.
В економічному: Гельсінкі перетворив вимушені обмеження на можливість — воєнні репарації стимулювали швидку індустріалізацію.
Україна не має тягаря репарацій, натомість має потужний аграрний сектор, зростаючу технологічну галузь та оборонну промисловість, загартовану війною.
У політичному: Фінляндія зберегла демократію, вміло балансуючи, щоб не провокувати Москву. Україна входить у повоєнний період з набагато більш згуртованою національною ідентичністю та міцними західними зв’язками.
У військовому: Гельсінкі підтримував боєздатну армію, не провокуючи ескалацію. Україна пройде схожим шляхом – ймовірно, з більшою західною підтримкою, але під схожими стратегічними обмеженнями.
Аналогія недосконала, визнає JPMorgan.
“Фінляндія” часто сприймається як несправедлива поступка російській агресії. Але війна рідко завершується ідеально справедливими результатами”, – йдеться в аналізі.
Аналітики нагадують: Фінляндія втратила менше територій, не була настільки ключовою для імперських амбіцій Росії та відновлювалася з неушкодженими інституціями й інфраструктурою.
Масштаб України, її символічне значення для Кремля та ступінь руйнувань – незрівнянно більші.
Але головне питання, підкреслюють автори, не в тому, наскільки такий фінал є “справедливим”, а в тому, чи зможе він бути достатньо стійким.
Найбільш небезпечний ризик – втома Америки
Проте, JPMorgan попереджає: навіть “фінський сценарій” не гарантує стабільності. Банк називає кілька ризиків, кожен з яких може змінити ситуацію.
Головний з них – потенційна втома Сполучених Штатів від війни.
Якщо Вашингтон почне втрачати інтерес до конфлікту або спробує домовлятися з Москвою напряму, нинішня система підтримки України може швидко розвалитися.
Аналітики звертають увагу одразу на кілька тривожних сигналів:
- Скорочення американської військової присутності в Європі;
- Тиск на Київ щодо територіальних поступок;
- Дефіцит озброєнь і систем ППО;
- Зростання навантаження на США через Близький Схід та конфлікт навколо Ірану.
У звіті зазначено: війна на Близькому Сході вже вплинула на запаси ракет Patriot та високоточних боєприпасів США. А виробництво такої зброї потребує не тижнів, а років.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Трамп заявляє, що США підтримують Україну, але наголошує: це “не наша війна”
“Серія перемог Росії завершилася”
Поки фінансові аналітики JPMorgan моделюють варіанти завершення війни, CNN звертає увагу на іншу сферу – фронт, де динаміка останніх місяців не на користь Росії.
За даними Інституту вивчення війни (ISW), у квітні 2026 року Україна вперше з серпня 2024-го звільнила більше територій, ніж Росія змогла захопити.
Українське командування також повідомляє про значні втрати противника. Міністр оборони Михайло Федоров називає березень і квітень “рекордними” і стверджує, що щомісяця знищується близько 35 тисяч російських військових. Західні оцінки, засновані на розвідувальних даних, дають схожі цифри – 30–35 тисяч втрат на місяць.
Офіцер українського підрозділу безпілотників Кирило Бондаренко в коментарі CNN описує зміни на полі бою так: “Ми відчуваємо, як змінюються настрої російських військ. Вони виснажені”.
Ключову роль у цих зрушеннях відіграє тактика ударів не лише по лінії фронту, а й по тилу – систематичне руйнування логістичних ланцюгів, складів, штабів, ППО та шляхів постачання.
Водночас CNN не малює переможних сценаріїв.
Україна, підкреслюють автори, не перемагає. З потеплінням і розпусканням листя погіршуються умови для дронів, а російські диверсійні групи отримують більше можливостей для дій.
Окремо зазначається, що 2025 рік став найсмертоноснішим для цивільних в Україні з 2022-го – понад 2500 загиблих.
Автор фото, ДСНС
Підпис до фото, Так виглядала багатоповерхівка в Києві після атаки РФ 14 травня
І все ж загальний баланс зміщується: Росія дедалі менше виглядає стороною, здатною виграти війну виключно військовим шляхом.
Це, за оцінкою журналістів, є важливим психологічним зрушенням – адже тривалий час стратегія Кремля будувалася на переконанні, що перемога Росії є лише питанням часу.
На цьому тлі показовою стала й заява державного секретаря США Марко Рубіо.
В інтерв’ю телеканалу Fox News він заявив: “Збройні сили України зараз є найсильнішими та найпотужнішими в усій Європі”.
І йдеться, за його словами, не лише про західну допомогу, а й про унікальний бойовий досвід, який українська армія здобула за роки війни.
Коли ескалація – ознака слабкості
На цьому тлі німецька Die Zeit публікує колонку Ханни Нотте з Центру стратегічних і міжнародних досліджень.
У Німеччині знову набирають силу попередження про можливий російський удар по країнах НАТО, вказує експертка.
Головна теза її матеріалу звучить майже парадоксально: ризик розширення війни на Європу зростає не тому, що Росія відчуває силу, а тому, що в Кремля закінчуються варіанти.
Авторка пише, що Росія фактично загрузла в Україні. Після минулорічних просувань фронт майже зупинився. Українські дрони створили щільну “стіну”, яка робить масштабні наступи надзвичайно складними. Російська армія дедалі частіше змушена діяти малими групами, а не великими проривами.
Саме тому, вважає Нотте, Москва може спробувати перенести тиск на Європу.
Логіка така: якщо європейці почнуть більше боятися за власну безпеку, підтримка України може ослабнути.
Тобто потенційна ескалація розглядається не як ознака впевненості Кремля, а радше як спроба вирватися зі стратегічного глухого кута, резюмує експертка.
Що далі
Державний секретар США Марко Рубіо, хоч і назвав ЗСУ найсильнішою армією в Європі, але зазначає, що динаміка переговорів щодо миру останніми місяцями сповільнилася – і Україна, і Росія вважають, що мають підстави для оптимізму.
В інтерв’ю телеканалу Fox News він заявив: “Ми сподіваємося, що невдовзі – чи то через заяву Володимира Путіна, чи з інших причин – настане момент, коли обидві сторони повернуться за стіл переговорів”.