Посилання скопійовано
Протягом 2023–2026 років Національний банк України направив 13 запитів до правоохоронних органів та Державної податкової служби України, а також чотири листи до Державної служби фінансового моніторингу України за підсумками перевірок, проведених у “Сенс Банку”.
Це інформація від Національного банку України.
НБУ зазначає, що опрацював та надав відповіді на 119 депутатських запитів, отриманих від голови комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева протягом періоду повномасштабної війни.
Читайте також: “Цікава” історія: що виявили свідчення НБУ, Мінфіну та “Сенс банку” у справі “Мідас”
“Якщо пан Гетманцев має інформацію про конкретні випадки порушень законодавства щодо фінансового моніторингу з боку “Сенс Банку”, ми пропонуємо передати такі дані до Національного банку для їх аналізу в межах нашої компетенції, а також до інших відповідних органів, включно з правоохоронними”, – зазначено у повідомленні.
НБУ “акцентує увагу на систематичних необґрунтованих та маніпулятивних звинуваченнях”, висунутих Гетманцевим проти Голови НБУ та регулятора в цілому.
“Правління Національного банку, як було опубліковано 06 травня 2026 року, вже надало вичерпні відомості про виконання Національним банком своїх наглядових функцій щодо “Сенс Банку” та детальні відповіді на всі питання, які були порушені на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України”, – йдеться у звіті.
НБУ заявляє, що до сфери його повноважень “не входить контроль за повнотою сплати податків клієнтами банків або підтвердження фактів відмивання незаконно отриманих доходів”.
Нагадуємо:
1 травня 2026 року “Українська правда” оприлюднила нову серію аудіозаписів Міндіча” – матеріали розмов осіб, причетних до справи НАБУ “Мідас”, яка стосується корупції в енергетичному та оборонному секторах. Зокрема, на записах присутня особа, яку ідентифікували як колишнього бізнес-партнера президента Володимира Зеленського, Тімура Міндіча.
На записах фігурують сам Міндіч, а також, як встановило слідство, Василь Веселий та інші учасники розслідування. Виявилося, що склад наглядової ради державного “Сенс Банку”, призначений 18 червня 2025 року, обговорювався фігурантами справи “Мідас” більше ніж за місяць до цього.
Крім того, на “плівках Міндіча” бізнесмен Василь Веселий обговорює з Олександром Цукерманом, учасником “Міндічгейту”, механізми отримання контролю над найбільшим нафтохімічним підприємством України, “Карпатнафтохімом”.
У рамках розслідування “Української правди” у 2024 році Веселий заперечив наявність у нього зв’язків в Офісі президента. Він стверджував, що його брат, Андрій Веселий, придбав частку в “Карпатнафтохім” за “власні кошти”. Також він спростував інформацію про те, що він є “смотрящим” від Офісу президента за Сенс Банком, зазначивши, що працює там на “громадських засадах”.
Після публікації записів розмов учасників справи “Мідас” голова наглядової ради державного “Сенс банку”, Микола Гладищенко, тимчасово склав із себе повноваження.
Національний банк України підтвердив, що Василь Веселий, фігурант “плівок Міндіча”, відвідував установу: протягом 2024 року він двічі зустрічався зі співробітниками наглядового департаменту.
Нацбанк повідомив, що за останні чотири роки провів п’ять перевірок “Сенс банку” та наклав на нього штрафи: у 2023 році – на 47,7 млн грн, у 2025 році – на 4,1 млн грн.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: epravda.com.ua