Автор фото, Wiktor Szymanowicz/Future Publishing via Getty Images
Опубліковано 3 грудня 2025Оновлено: 13 червня 2026Час на читання: 4 хв
Глава України Володимир Зеленський поставив підпис під законом №4699-IX, який виключає російську мову зі списку мов, що підлягають захисту в Україні відповідно до Європейської хартії.
Про це поінформував голова парламенту Руслан Стефанчук.
"Російська мова вилучена з переліку мов, до яких Україна застосовує положення Хартії. Це справедливе й закономірне рішення. Мова держави-агресора не може користуватися інструментами захисту, створеними для підтримки мов корінних народів і національних спільнот", – констатував спікер.
Верховна Рада ухвалила відповідне рішення ще в грудні 2025 року. Зеленський підписав закон лише через 7 місяців. Тільки після цього закон може набути чинності.
Автор фото, УНІАН
Підпис до фото, Архівне фото. Мітинг у Харкові проти використання російської мови, 27 січня 2020 року
Відтепер положення Хартії регіональних або міноритарних мов в Україні не будуть застосовуватися до російської мови.
У новій редакції закону “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних або міноритарних мов” в Україні буде чинним захист для таких мов: білоруської, болгарської, гагаузької, івриту, ідишу, караїмської, кримськотатарської, кримчацької, німецької, новогрецької, польської, ромської, румейської, румунської, словацької, угорської, урумської та чеської.
Як вказувалося в пояснювальній записці до законопроєкту, виключення російської мови не призводить до порушення зобов’язань України за Європейською хартією мов.
У записці до закону зазначено, що російська мова сьогодні в Україні, через її панування протягом кількох століть, залишається найпоширенішою мовою національних меншин, тому немає підстав вважати, що їй щось загрожує.
Що це означає для російської мови?
"Сама ця хартія – це про захист менших мов, мов, яким загрожує зникнення", – пояснювала в грудні 2025 року рішення Верховної Ради депутатка з фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук.
Що на практиці означатиме вилучення російської з цього списку? За словами депутатки, люди в Україні, які бажають спілкуватися російською, продовжать нею послуговуватися – для повсякденного життя нічого не зміниться.
"Це означає, що держава не бере на себе зобов’язання підтримувати російські культурні осередки, вивчення російської мови, видання російських книг. Російська мова не перебуває під загрозою, не належить до міноритарних мов і не має бути об’єктом захисту в рамках Хартії, а отже, і отримувати державну підтримку", – зазначає Євгенія Кравчук.
Натомість до цього списку мов включено мови корінних народів України — караїмську та кримчацьку, а також ромську мову, "щоб жодна спільнота не залишилася поза увагою".
Як змінювалася частка російської
На початку 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів опитування щодо вживання української та російської мов.
Згідно з його результатами, 63% респондентів зазначили, що вдома спілкуються українською мовою. Водночас російською мовою спілкуються 13%, а ще 19% відповіли, що однаковою мірою послуговуються українською та російською.
Порівняно з 2020 роком, частка тих, хто спілкується українською мовою, зросла – з 52% до 63%. А тих, хто говорить російською, поменшало – з 25% до 13%. Частка тих, хто послуговується обома мовами, практично не змінилася – 18% у 2020 році та 19% у 2025.
Також під час опитування порушувалося питання, чи слід вивчати російську мову в школах.
58% відповіли, що її не потрібно вивчати зовсім, а 29% зазначили, що російську слід вивчати на такому ж рівні або менше, ніж інші іноземні мови.
6% респондентів вважають, що на російську мову слід виділяти менше часу, ніж на українську, але більше, ніж на інші іноземні мови, і лише 3% — що вивченню російської мови слід приділяти стільки ж часу, скільки й українській.
Ці дані демонструють зміни порівняно з 2019 роком: тоді 8% опитаних вважали, що російську мову не слід вивчати зовсім, 25% — що її вивчення має відбуватися на рівні з іншими іноземними мовами або менше, 26% — що вивченню російської мови слід приділяти менше часу, ніж українській, але більше, ніж іншим іноземним мовам, і 30% були переконані, що російська мова має вивчатися на рівні з українською.