## Рішення суду: Чи достатньо загибелі брата для відстрочки від мобілізації? 
У Києві розглядали справу, яка може стати прецедентом для багатьох українців. Військовозобов’язаний звернувся до суду, прагнучи скасувати рішення комісії, яка відмовила йому у відстрочці від мобілізації. Його аргументація базувалася на трагічній події — загибелі рідного брата. Однак, як часто буває, деталі мають вирішальне значення. Історію розповіла Судово-юридична газета.
Звернення до комісії: трагедія як підстава для відстрочки
Чоловік подав заяву до комісії з питань надання відстрочки від призову під час мобілізації. Як підставу він вказав пункт 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який передбачає відстрочку для тих, чиї близькі родичі загинули під час військових дій. Він додав документи, що підтверджували його родинні зв’язки, свідоцтво про смерть брата (від 27.06.2022) та довідку про причину смерті. За його словами, брат загинув внаслідок вибуху під час ракетного обстрілу Києва. Позивач також наголосив, що минулого, 2024 року, йому вже надавали відстрочку з аналогічних підстав.
Відмова комісії: “відсутні підстави”
Комісія, розглянувши матеріали, винесла рішення (протокол №37 від 10.10.2025), яким відмовила у відстрочці, коротко зазначивши: «відсутні підстави для відстрочки». Позивача повідомили про це (повідомлення №05/7204 від 10.10.2025). Ключовим у логіці комісії стало те, що загибель близького родича, на їхню думку, має бути безпосередньо пов’язана з проходженням військової служби або участю у заходах із забезпечення національної безпеки та оборони. Цього, на їхню думку, у наданих документах підтверджено не було.
Позивач оскаржує: формалізм та нечіткість
Не погоджуючись із рішенням, позивач звернувся до суду. Він вважав відмову формальною, немотивованою та посилався на практику Третього апеляційного адміністративного суду, яка, ймовірно, трактувала подібні випадки на його користь.
Рішення суду: важливі нюанси закону
Київський окружний адміністративний суд у справі № 320/63792/25 відхилив позовні вимоги військовозобов’язаного.
Суд погодився з висновками комісії, визнавши рішення про відмову правомірним. Ключовим моментом стало тлумачення судом статті 23 Закону. Суд підкреслив, що право на відстрочку надається не просто у випадку смерті близького родича під час воєнного стану, а саме за умови його *загибелі* (або зникнення безвісти) *під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони*. Смерть цивільної особи внаслідок ракетного обстрілу, навіть якщо вона сталася під час війни, без доведення факту участі загиблого у таких заходах, не вважається достатньою підставою для надання відстрочки. Суд зазначив, що надані документи підтверджують родинні зв’язки та факт смерті від травм, отриманих під час військових дій, але не доводять, що загиблий безпосередньо брав участь в обороні держави. Щодо попередньої відстрочки, суд нагадав, що кожне звернення розглядається індивідуально, і минулорічне рішення не створює автоматичного права на її продовження.
Порада від Шефа:
Щоб успішно отримати відстрочку за цим пунктом закону, окрім документів, що підтверджують родинні зв’язки та сам факт загибелі, варто зібрати якомога більше доказів, які б прямо вказували на участь загиблого у заходах оборони: довідки з військової частини, нагороди, свідчення товаришів по службі (якщо це можливо) або будь-які інші офіційні документи, що підтверджують його діяльність у сфері безпеки та оборони.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: varta1.com.ua