Автор фото, Оп
У столиці України, на місці, де раніше стояв монумент Леніну, планується спорудження пам’ятника українському гетьману Івану Мазепі. Цю інформацію 28 червня повідомив президент Володимир Зеленський.
Глава держави висловив цю думку під час своєї промови, присвяченої Дню Конституції, яка відбулася на території Києво-Печерської Лаври. Саме в Лаврі було встановлено бюст Івана Мазепи.
Президент зазначив, що постать такого масштабу гідна повноцінного монумента у Києві.
“Гадаю, ідеальне місце для нього існує. Воно існує з грудня 2013 року на бульварі Шевченка, і я переконаний, що там, де колись впав Ленін, міцно постане Мазепа”, — промовив президент.
Він також додав, що бюст Мазепи у Лаврі буде доречним, враховуючи його роль як покровителя цього монастиря. Гетьман та його родина здійснили значні фінансові внески на розбудову Києво-Печерської Лаври.
Слід зазначити, що 15 червня 2026 року цей монастир, який є давнім осередком православ’я, зазнав обстрілу з боку російської армії.
Автор фото, УНІАН
Підпис до фото, Мазепа на гривнях
Відновлення вулиці імені Мазепи
У 2025 році в Києві було відновлено статус великої вулиці, що носить ім’я Мазепи, яка веде до Києво-Печерської лаври.
Раніше ця вулиця мала назву Січневого повстання. За часів президентства Віктора Ющенка її було перейменовано на вулицю Івана Мазепи.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Один з відомих портретів Івана Мазепи
Проте, під час президентства Віктора Януковича, частина цієї вулиці, де знаходиться монастир, була перейменована на Лаврську.
Наразі вся ця вулиця, від станції метро Арсенальна до самої Києво-Печерської лаври, знову носить ім’я Мазепи.
Причини негативного ставлення до Мазепи в Москві
Встановлення монумента Мазепі в Києві та відновлення назви вулиці є надзвичайно важливими й символічними кроками для України в умовах триваючої війни з Росією.
Гетьман, який жив у кінці 17-му – на початку 18-го століття, викликає в Москві вкрай негативну реакцію, яка триває вже три століття.
За наказом царя Петра I, російська церква піддала його анафемі, відлучивши від церкви.
Це стало наслідком того, що на початку XVIII століття Іван Мазепа уклав військово-політичний союз зі шведським королем Карлом XII, виступивши проти Москви.
До цього моменту гетьман протягом багатьох років керував українською автономією під протекторатом Російської імперії. Він вважався вірним підданим царя.
У союзі зі шведами Мазепа прагнув захистити козацькі права та вольності, виступаючи проти обмежень гетьманської влади з боку царської Росії.
Гетьман інвестував значні кошти у будівництво шкіл та церков на українських землях, будучи одним із найвидатніших меценатів в історії України. Не випадково козацьке бароко, в стилі якого було збудовано сотні храмів, часто називають “мазепинським” періодом.
Козацькі війська Мазепи брали участь у знаменитій Полтавській битві 1709 року на боці шведів. Ця битва завершилася поразкою для шведів та українців.
Автор фото, УНІАН
Підпис до фото, Репродукція портрета гетьмана України Івана Мазепи (фрагмент), виконана аквареллю художником Євгеном Путрей. Музей історії Полтавської битви
Після цієї поразки ім’я гетьмана в царській Росії було навіки затавроване як зрадницьке. Українські землі залишилися під владою Москви. Анафеми, проголошені проти Мазепи, звучали в тих самих храмах, які він сам фінансував.
Царські війська жорстоко зруйнували гетьманську столицю Батурин. Протягом кількох століть у Російській імперії “мазепинцями” зневажливо називали тих, хто виступав за самостійність України.
Це тривало до появи таких постатей, як Симон Петлюра та Степан Бандера. Зараз у Росії українців часто обзивають, використовуючи ці імена.
Автор фото, УНІАН
Підпис до фото, Пам’ятник Мазепі є у Чернігові (на фото) та у Полтаві
Професорка Києво-Могилянської академії Віра Агеєва пише про Мазепу: “Могутній правитель зумів відродити та розбудувати спустошену війнами країну, завоювавши повагу силою меча та мудрості. Наприкінці життя він зазнав трагічної поразки і закономірно став культовим героєм романтичної епохи”.
Його діяннями захоплювалися Вольтер і Байрон, Гюго і Словацький, а його образ відображали Жеріко та Делакруа. Однак російський поет Олександр Пушкін різко розкритикував його у своїй поемі “Полтава”.
Навіть після розпаду Радянського Союзу Російська православна церква та її українська філія відмовлялися скасовувати анафему Мазепі, незважаючи на звернення керівництва України.
Українська православна церква зняла анафему з гетьмана лише 23 серпня 1992 року.
Російська православна церква досі вважає це відлучення від церкви чинним.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Олександр Усик після перемоги підняв шаблю Мазепи
У 2024 році український боксер Олександр Усик, після своєї переконливої перемоги над британцем Тайсоном Ф’юрі, підняв над головою так звану “шаблю Мазепи”.
Ця подія викликала значний резонанс та бурхливі емоції як в Україні, так і в Росії.
Символічним є і місце, де планується встановлення монумента Мазепі в Києві – на кінці бульвару Тараса Шевченка, біля Бессарабки, що розташовано в самому серці столиці.
Протягом багатьох років на цьому місці височів пам’ятник радянському лідеру Володимиру Леніну. Цей монумент залишався на місці навіть після здобуття Україною незалежності, незважаючи на те, що для багатьох він уособлював радянський режим.
Ленін був повалений у 2013 році під час подій Євромайдану.
На початку червня на історичному Андріївському узвозі в Києві було демонтовано пам’ятник російському та радянському письменнику Михайлу Булгакову. Це рішення викликало жваві дискусії.
Письменниця Оксана Забужко закликала розглядати цей демонтаж як очищення простору від “монументальної пропаганди Кремля”. Бізнесмен Гарік Корогодський висловив думку, що це акт вандалізму, і висловив своє збентеження з цього приводу.