## Радіоелектронна боротьба: Як глушать дрони та навігацію 
01 липня, 2026, 16:15 
Коли ми говоримо про сучасні конфлікти, першою на думку спадають ракети, танки чи безпілотники. Однак, не менш важливу роль відіграють радіостанції, супутникові системи навігації, зв’язку та управління дронами. Уявіть собі звичні речі: Wi-Fi, Bluetooth, мобільний інтернет, GPS-навігація. Все це працює завдяки сигналам. Якщо сигнал “забити” перешкодами, інтернет зникає, навушники втрачають зв’язок, а карта може показувати зовсім не те місце. Саме тому під час повітряних тривог у містах іноді “збожеволіє” навігація. Це може бути наслідком роботи систем радіоелектронної боротьби (РЕБ), які створюють перешкоди або підміняють сигнали, щоб дезорієнтувати ворожі дрони.
AIN поспілкувався з розробниками і з’ясував, що таке радіоелектронна боротьба, як вона функціонує та що відбувається з дроном, коли на нього впливає РЕБ.
## Що таке радіоелектронна боротьба Радіоелектронна боротьба (РЕБ) – це комплекс дій та технічних засобів, спрямованих на виявлення, захист або порушення роботи електронних систем. Йдеться про засоби зв’язку, навігації, управління озброєнням, радари та безпілотні системи.
«Більшість дронів, особливо FPV, використовують радіозв’язок між оператором і самим безпілотником. Сигнал йде від пульта оператора до FPV для керування. У зворотному напрямку зазвичай передається відеосигнал і телеметрія. Щоб цей двосторонній зв’язок був стабільним, сигнали на приймачах мають бути достатньо потужними та якісними», — пояснює Ярослав Філімонов, CEO компанії Kvertus, яка розробляє комплекси РЕБ для захисту від БпЛА.
Ярослав Філімонов, CEO Kvertus, компанії, що розробляє комплекси радіоелектронної підтримки для захисту від БпЛА. Він додає, що засоби РЕБ створюють умови, за яких цей сигнал погіршується, спотворюється або зовсім зникає. Це може бути вплив на канал керування, супутникову навігацію або одразу на кілька каналів. За словами CEO Kvertus, загалом у засобах РЕБ можна виділити два основні підходи до придушення сигналів:
- Класичний “білий шум”. Система генерує перешкоди в широкому діапазоні частот. Потрібний сигнал “тоне” у великій кількості радіошуму. Це простий, але менш вибірковий метод, який може глушити і власну техніку, що знаходиться поруч.
- “Smart-РЕБ”. Система спочатку аналізує радіоелектронну обстановку: які сигнали присутні в ефірі та до якого типу вони належать. Після цього перешкода застосовується прицільно — на конкретний сигнал або сценарій загрози.
### Як працює РЕБ: придушення, перехоплення, обман Сучасні безпілотники значною мірою залежать від радіозв’язку та супутникової навігації. Саме тому дрони стали одними з головних цілей для систем РЕБ. Типовий безпілотник використовує одночасно кілька каналів:
- канал керування;
- канал передачі відео;
- супутникову навігацію;
- телеметрію.
Порушення роботи будь-якого з цих компонентів може поставити під загрозу виконання місії. Основу операцій РЕБ складають три напрямки: глушіння, перехоплення та обман.
- Придушення сигналів – це радіоперешкоджання, яке блокує або послаблює роботу антен противника. Наприклад, спеціальні передавачі транслюють потужні перешкоди на частотах керування дроном або GPS, змушуючи ворожу техніку втратити зв’язок чи навігацію.
- Перехоплення – це спостереження за електромагнітними сигналами противника. Цим займається радіоелектронна розвідка (РЕР). Важливо розрізняти РЕБ і РЕР: РЕР виявляє, приймає та аналізує сигнали, а РЕБ впливає на них – приглушує, спотворює або підміняє. У сучасних комплексах ці функції можуть поєднуватися: система спочатку фіксує сигнал, визначає його тип або частоту, а потім допомагає оператору обрати спосіб реагування. Таке перехоплення допомагає виявити активність противника, його робочі частоти або приблизне розташування джерел сигналу.
- Обман – це імітація або фальсифікація радіосигналів для введення противника в оману. Наприклад, створення хибних цілей для радіолокатора або передача фальшивих координат GPS. Саме обман змушує пристрої противника працювати не так, як було заплановано. Зокрема, GPS-спуфінг (підміна супутникового сигналу) – це вид обману, коли дрон бачить не реальні, а сфабриковані координати.
### Як швидко ворог змінює робочі частоти FPV Противник може змінювати робочі частоти FPV-дронів надзвичайно швидко, зазначають у Kvertus. Через це засоби РЕБ не можуть працювати зі сталим налаштуванням. Приблизно 2,5 роки тому значна частина ворожих FPV-дронів використовувала стандартні частоти керування, зокрема в діапазонах 868/915 МГц. Коли українські підрозділи почали масово застосовувати портативні засоби РЕБ, налаштовані під ці частоти, росіяни почали переходити на “кастомні”, нестандартні діапазони. Спочатку вони змістилися в діапазон 700–800 МГц, а згодом опустилися до 400–500 МГц. Сьогодні в Україні фіксують випадки керування дронами на частотах нижче 400 МГц та, навпаки, вище 1,2 ГГц. Паралельно мігрують і канали відеопередачі: звичні аналогові 5,8 ГГц замінюються на 2,4 ГГц або 1,2–1,3 ГГц. Окрім зміни частот, росіяни впроваджують технологію ППРЧ (псевдовипадкове перелаштування робочої частоти). Під час її використання дрон і пульт керування синхронно “стрибають” по різних частотних каналах десятки разів на секунду. Заглушити такий сигнал звичайною статичною перешкодою значно складніше.
«На початку повномасштабної війни портативні засоби РЕБ, такі як антидронові рушниці, були дуже затребувані, оскільки загроз було менше, а сценарії застосування дронів — простішими. Але з часом кількість БПЛА зросла, діапазони частот стали різноманітнішими, а атаки — масованішими. У таких умовах одного портативного засобу часто недостатньо», — каже Ярослав Філімонов, CEO Kvertus.
Сьогодні на різних ділянках фронту частотні рішення можуть кардинально відрізнятися залежно від партії дронів та підрозділу ворога. Тому сучасна ефективність РЕБ вимірюється не стільки потужністю, скільки інтелектом системи – її здатністю миттєво просканувати ефір, виявити аномалію та гнучко оновити налаштування перешкод. ### GPS-спуфінг: як змусити дрон “думати”, що він в іншому місці GPS-спуфінг – це передача підроблених GPS-сигналів, яка призводить до обчислення неправильної позиції та обманює БПЛА, змушуючи його вважати, що він перебуває в іншому місці. За однією зі схем, дрон може почати рухатися хибною траєкторією або здійснити аварійну посадку. Дрони часто орієнтуються за GPS. Система РЕБ може створити власні фальшиві супутникові сигнали, сильніші за реальні, змушуючи GPS-приймач апарату “бачити” неправдиві координати. ### Глушіння каналу керування: що відбувається з FPV при втраті сигналу Ярослав Філімонов пояснює, що поведінка дрона залежить від того, на який саме канал впливає РЕБ:
- керування;
- відео;
- навігація;
- телеметрія.
«Також важливо, який це дрон, як він налаштований і чи має запрограмовану поведінку на випадок втрати зв’язку. Тому некоректно стверджувати, що будь-який дрон під дією РЕБ обов’язково одразу падає. Наслідки можуть бути різними», — розповідає Філімонов. Наприклад, якщо РЕБ впливає на канал керування, оператор втрачає можливість передавати команди. Для FPV-дрона це критично, адже він керується в режимі реального часу. Без стабільного каналу керування дрон може почати летіти нестабільно, втратити точність, збитися з траєкторії, зависнути, знизитися, впасти або виконати сценарій, закладений у його налаштуваннях при втраті зв’язку, пояснюють у Kvertus. Якщо вплив йде на відеоканал, оператор втрачає “очі”.
«Картинка може зникати, зависати, сипатися, йти із затримкою або ставати неякісною для точного наведення. Для ударного FPV це часто означає втрату ефективності: оператор ще може мати певний контроль, але вже не бачить ціль достатньо добре, щоб точно довести дрон», — зазначив Ярослав Філімонов, CEO Kvertus.
Якщо РЕБ впливає на навігацію, дрон може неправильно визначати своє місцезнаходження, втрачати маршрут або відхилятися від заданої траєкторії. 
«Але ключовий ефект РЕБ не завжди в фізичному знищенні дрона. Часто головне – зірвати його завдання: позбавити точності, керованості, відео або навігації», — додали в Kvertus. Сучасні моделі зазвичай мають “режим безпечного повернення” при втраті сигналу: вони або зависають на місці, або повертаються до точки старту. Проте в умовах активного РЕБ навіть ці автоматичні режими можуть не спрацювати, тому дрон падає або здійснює аварійну посадку. У будь-якому разі БПЛА може бути виведений з ладу або втратити здатність виконати поставлене завдання. Радіоелектронний вплив на дрони може включати як глушіння супутникової навігації, так і GPS-спуфінг. Це різні механіки: у першому випадку сигнал приглушується або втрачається, у другому – дрон отримує підмінені координати. Також РЕБ може впливати на канал керування FPV-дроном, через що оператор втрачає стабільний контроль над апаратом. ### Як координується робота засобів РЕБ, щоб не “садити” свої ж дрони У Kvertus зазначають, що це одна з найважливіших проблем на фронті. Щоб РЕБ не глушив власні безпілотники та зв’язок, застосовують кілька методів. Ефективність залежить від людського фактору, взаємодії між підрозділами та ефективності планування місій. Перший метод – це **частотне рознесення**. Підрозділи повинні заздалегідь домовлятися, на яких частотах працюють пілоти, а на яких частотах буде здійснюватися придушення засобами РЕБ. Інший метод – це робота в певні **проміжки часу (часові вікна)**. Робота координується через рацію або спеціальні чати. «Коли летить наш дрон, пілоти дають команду, і на цій ділянці тимчасово вимикають засоби РЕБ. Коли наш дрон відпрацював – РЕБ знову вмикають», – пояснює генеральний директор компанії. Ще один метод – **секторна робота**: замість всеспрямованих антен використовують направлені. Вони випромінюють перешкоду вузьким променем у бік позицій противника, залишаючи чистий ефір у тилу, звідки працюють українські пілоти. ## Сучасні рішення: AI-assisted EW systems та machine learning Штучний інтелект (ШІ) все частіше використовують для аналізу величезних обсягів даних, які генерують системи радіоелектронної боротьби. Йдеться не про повну автономність таких комплексів, а про допоміжні інструменти для швидшого виявлення сигналів та ухвалення рішень. Наприклад, AI-assisted EW systems – це системи РЕБ або РЕР, де штучний інтелект та машинне навчання допомагають швидше аналізувати сигнали в електромагнітному спектрі. За словами Філімонова, у сучасному радіоефірі одночасно працює безліч джерел сигналу: дрони, пульти керування, системи зв’язку, навігація, відеопередача, інші радіоелектронні засоби.
«Людині складно швидко обробити такий обсяг інформації вручну. Машинне навчання може допомагати знаходити закономірності, класифікувати сигнали, відрізняти типові патерни, помічати зміни та підказувати оператору, на що звернути увагу», – зазначив CEO Kvertus.
ШІ в РЕБ – це не робот, який самостійно ухвалює рішення, а потужний інструмент для прискорення аналізу. Він може допомогти системі краще розуміти, що відбувається в ефірі: які сигнали з’явилися, які з них схожі на сигнали дронів, які змінилися, які можуть бути пріоритетними для реагування. Філімонов наголошує, що важливо не перебільшувати можливості ШІ. 
«У бойових умовах це не магічна кнопка. Для ефективної роботи потрібні якісні дані, навчання моделей, перевірка результатів, правильна інтеграція в систему і людина, яка розуміє контекст. Найбільш реалістичний підхід – це не заміна оператора, а посилення ефективності його роботи: система швидше обробляє дані, а людина ухвалює рішення з урахуванням ситуації», – зазначив він.
Порада від Шефа:
Завжди пам’ятайте, що в боротьбі з радіоелектронним впливом ключову роль відіграє адаптивність. Якщо ви помітили, що ваш зв’язок чи навігація почали збоїти, спробуйте змінити місцезнаходження або, якщо можливо, переключитися на резервні канали зв’язку. Швидка реакція та гнучкість – ваші найкращі союзники!
Подробиці можна знайти на сайті: ain.ua