Україна – маяк протидії дезінформації: досвід, що формує безпеку майбутнього
Хоча Україна найчастіше привертає увагу світу своїми інноваціями у сфері безпілотних технологій, країна також розробляє ефективні стратегії боротьби з руйнівним впливом російської пропаганди. Цей український досвід пропонує цінні уроки для всього західного світу.
На тлі саміту НАТО в Анкарі 7 липня, де обговорюватиметься майбутнє Альянсу, ключовими завданнями стануть підтримка американських зобов’язань та інтеграція безпілотних технологій в оборонну промисловість для зміцнення безпеки на східному фланзі. Водночас, НАТО мусить поставити протидію “когнітивній війні” в число першочергових пріоритетів.
Багаторічний досвід України у протистоянні російській дезінформації може стати в нагоді. Як зазначає Галина Падалко, дослідниця з Массачусетського технологічного інституту (MIT), у своїй статті 2025 року: “Для демократій, що стикаються з іноземним втручанням, посиленим штучним інтелектом, Україна пропонує живий шаблон: будувати коаліції всього суспільства, поєднувати інновації з етикою та вплітати медіаграмотність у національну безпеку”.
Технології відіграють вирішальну роль у боротьбі України з російською інформаційною війною. Міністерство закордонних справ України презентувало власний інструмент на базі ШІ, який генерує офіційні заяви 30 мовами, підкріплені непідробним кодом. Тим часом Міністерство цифрової трансформації України розробляє засоби для прямої протидії російській стратегії створення тисяч вебсайтів, що поширюють неправдиві або спотворені наративи, які платформи, як ChatGPT, посилюють без критичного осмислення.
Популярний в Україні застосунок “Дія” для державних послуг активно інвестує у безкоштовну освіту з медіаграмотності для громадян. Одночасно українські медіа-спостерігачі та фактчекери відстежують скоординовані дезінформаційні наративи на різних платформах і створюють інформаційні панелі в реальному часі для журналістів, громадянського суспільства та урядових структур. Важливо, що ці зусилля підкріплені законодавством, яке сприяє відкритим даним та прозорості, міцно вкоріненим у демократичні цінності.
Деякі заходи інформаційної безпеки, запроваджені Україною, можуть здатися не зовсім відповідними для демократичних країн, які цінують свободу слова та засуджують цензуру. Однак, слід визнати, що інформаційна війна є природною стихією для автократій, які будують свою основу на маніпулюванні правдою та конструюванні всеосяжного ідеологічного наративу.
Як стверджує Пітер Померанцев у своїй книзі “Як виграти інформаційну війну”, пропаганда є одним із перших інструментів, про які думає автократія, тоді як для демократії це може бути одним з останніх. Проте він також розповідає, як під час Другої світової війни британські пропагандисти навчилися перемагати нацистів їхньою ж грою, створивши вигаданого персонажа на ім’я Дер Шеф, чиї звернення до німецької аудиторії ставили під сумнів основи нацизму.
Стратегія російської дезінформації не є секретом і включає послідовні спроби вплинути на результати виборів, зокрема у пострадянському просторі та по всьому західному світі. Російські інформаційні операції також часто спрямовані на дестабілізацію демократій шляхом посилення поляризуючих меседжів, аби налаштувати громадян та цілі суспільства один проти одного. Ці дії тривають десятиліттями і різко активізувалися з початку російського вторгнення в Україну у 2014 році.
НАТО повільно наздоганяє, але Альянс досяг значного прогресу протягом останніх років. У червні 2021 року Франція провела першу наукову конференцію НАТО з когнітивної війни. У 2022 році Альянс офіційно визнав когнітивну війну пріоритетним напрямком.
Минулого року звіт НАТО вказав на необхідність “загальнодержавного та суспільного підходу” для захисту від когнітивної війни. Звіт визначив три ключові цілі: зменшення здатності противника впливати та змінювати поведінку, покращення людського та технологічного пізнання, а також формування стійкості для відновлення після когнітивних загроз. Україна має цінний досвід, яким може поділитися у всіх цих трьох сферах.
Коріння російської інформаційної війни проти України глибокі й сягають століть імперської пропаганди та конкуруючих цивілізаційних наративів. Навіть якщо врешті-решт буде досягнуто припинення вогню між двома країнами, це не покладе край ворожнечі у когнітивній сфері.
Тому Україна залишатиметься на передовій зусиль з протидії постійно еволюціонуючим дезінформаційним операціям Кремля. Київ продовжуватиме впроваджувати інновації в інформаційній війні, так само як і на полі бою. Вкрай важливо, щоб лідери НАТО визнали цю дедалі важливішу частину арсеналу демократії нового покоління України та прагнули вчитися на неперевершеному досвіді Києва.
Райан Пріор — журналіст і автор. Він писав для CNN, The Daily Beast, USA Today, Psychology Today та інших видань, має досвід репортажів з України. Він є членом Ради з міжнародних відносин (Term Member at the Council on Foreign Relations) та здобув ступінь MPA у Школі державного управління імені Джона Ф. Кеннеді Гарвардського університету.
Порада від Шефа:
Ключ до ефективної протидії дезінформації – це не лише виявлення фейків, а й побудова власної сильної, правдивої та зрозумілої історії. Як показала Україна, поєднання технологічних інновацій із загальносуспільною мобілізацією та фокусом на медіаграмотність може стати потужною зброєю у цій боротьбі. Розвивайте критичне мислення та поширюйте перевірену інформацію – це найважливіший внесок кожного.
Подробиці можна знайти на сайті: www.atlanticcouncil.org