Автор фото, Getty Images/BBC
Newsweek окреслив п'ять можливих сценаріїв розвитку подій, де українські атаки на анексований Крим можуть не тільки змінити ситуацію на півострові, але й вплинути на становище президента РФ Володимира Путіна.
Видання зазначає, що Крим, який Кремль протягом багатьох років вважав одним зі своїх ключових геополітичних досягнень, поступово стає однією з найбільш вразливих зон для Росії.
Схожі висновки висловлюють також видання The Atlantic та Independent, які вказують на зростаючий тиск не тільки на російську економіку, але й на політичну стабільність Кремля.
1. Путін перетворить Крим на фортецю – але це дорого обійдеться Росії
Найбільш імовірним розвитком подій Newsweek вважає подальше зміцнення оборонних спроможностей півострова.
Після українських ударів російська окупаційна влада запровадила режим надзвичайної ситуації, обмежила продаж пального цивільному населенню. Призначений Кремлем керівник окупованого Криму Сергій Аксьонов повідомив, що бензин надаватимуть лише державним службам.
Водночас у Севастополі запровадили обмеження для громадського транспорту, закладів харчування та торгівлі, а також зменшили кількість вуличного освітлення.
Сам Путін був змушений публічно визнати проблему дефіциту пального. Він пообіцяв збільшити постачання, прискорити відновлення пошкодженої інфраструктури та посилити протиповітряну оборону.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Черги на заправках в Криму
Однак, зазначає Newsweek, навіть такі заходи можуть лише посилити оборону півострова, але не повернути йому звичайний ритм життя.
Обмеження для транспорту, бізнесу та місцевих мешканців, на думку видання, свідчать про те, що Крим поступово перетворюється із символу російського “успіху” на постійне джерело витрат для бюджету РФ.
2. Україна може ізолювати Крим, не звільняючи його
Другий сценарій не передбачає наступу українських військ на півострів.
На думку Newsweek, Києву достатньо продовжувати завдавати ударів по російській логістиці.
Видання нагадує, що на початку червня українське міністерство оборони повідомило: траса Р-280, яка з’єднує Ростов-на-Дону з анексованим Кримом, перебуває під вогневим контролем України. Саме цією дорогою Росія доставляє на півострів пальне, боєприпаси та військову техніку.
Якщо такі атаки триватимуть, Крим може й надалі залишатися під російською окупацією, але перестане бути повноцінним логістичним центром для російської армії.
Іншими словами, Москва формально контролюватиме півострів, але дедалі більше втрачатиме можливість ефективно використовувати його для забезпечення своїх військ.
Схожу думку висловлює і The Atlantic. Видання вважає, що удари по нафтобазах, транспортній інфраструктурі та об’єктах зв’язку є частиною єдиної стратегії. Її мета – не стільки відвоювання територій, скільки послаблення російської військової машини.
3. Кремль може відповісти новою ескалацією
Третій сценарій Newsweek називає одним з найнебезпечніших.
Автори припускають, що посилення тиску на Крим зовсім не обов’язково змусить Москву піти на поступки. Навпаки, Кремль може спробувати компенсувати свої проблеми новими масованими ударами по українських містах.
Видання нагадує, що Путін уже заявив російському телебаченню: українські атаки нібито спрямовані на розкол російського суспільства. Він також відкинув пропозицію Києва обмежити взаємні далекобійні удари.
Водночас Newsweek наголошує: така ескалація не вирішує ані проблему дефіциту пального, ані труднощів із забезпеченням Криму. Вона лише дозволяє Кремлю демонструвати власній аудиторії жорсткість своєї позиції.
4. Крим стане головною перепоною для майбутніх переговорів
На думку Newsweek, саме статус Криму може стати найскладнішим питанням будь-яких майбутніх переговорів.
Росія не може відмовитися від півострова без серйозних політичних втрат для Путіна. Водночас Москва так і не змогла домогтися міжнародного визнання анексії.
Видання нагадує, що Генеральна Асамблея ООН ще у 2014 році підтвердила територіальну цілісність України, а НАТО й надалі вважає анексію незаконною.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Володимир Путін за кермом вантажівки під час відкриття Кримського мосту у травні 2018 року. Колись міст був символом анексії Криму, нині – одна з ключових артерій постачання російських військ
Позиція Києва при цьому залишається незмінною.
"Я впевнений, що наші люди на тимчасово окупованих територіях усе прекрасно розуміють – у Криму, Донецькій та Луганській областях. Ми не дозволяємо Росії використовувати нашу землю як інструмент для затягування війни", – заявив Володимир Зеленський.
Як зазначає Newsweek, не виключено, що бойові дії колись припиняться, але питання Криму так і залишиться невирішеним.
5. Навіть не втративши Крим, Путін може втрачати довіру
Останній сценарій стосується внутрішньої ситуації в Росії.
Автори не вважають, що проблеми в Криму автоматично призведуть до падіння влади Путіна. Однак постійні перебої з пальним, черги на автозаправках і необхідність надзвичайних заходів поступово підривають головний політичний ресурс Кремля – образ повного контролю над ситуацією.
Особливого значення, на думку видання, набуває той факт, що Путін вперше публічно визнав дефіцит пального. Зазвичай російська влада намагається не говорити відкрито про наслідки війни для власної економіки.
Саме тому, вважає Newsweek, Путіну не обов’язково втратити Крим, щоб півострів почав працювати проти нього. Достатньо, щоб Україна регулярно демонструвала: утримання Криму стає для Росії все дорожчим, складнішим і менш надійним.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Образ сильного лідера та багатотисячні мітинги роками був ключовими елементами політичного образу Путіна
Війна приходить до Москви
Висновки Newsweek доповнює The Atlantic, який розглядає українські удари вже не лише крізь призму Криму, а як частину ширшої стратегії тиску на Росію.
На думку видання, атаки безпілотників на Москву та Підмосков’я, Центр космічного зв’язку в Дубні й Московський нафтопереробний завод мають одразу кілька цілей: ускладнити постачання російської армії, скоротити нафтові доходи Кремля та показати росіянам, що навіть найбільш захищені райони країни більше не є недоторканними.
"Нещодавні атаки на Центр космічного зв’язку в Дубні та великий московський НПЗ є типовим прикладом української стратегії зі створення нестерпних умов для російського лідера", – пише The Atlantic.
Автори вважають, що Кремль опинився перед складним вибором: або зберігати експорт нафтопродуктів і стикатися з дефіцитом пального всередині країни, або скорочувати експорт і втрачати доходи, необхідні для продовження війни.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Дим над Москвою після удару по НПЗ в російській столиці
Водночас видання зазначає, що ці удари навряд чи швидко змусять Москву змінити курс. Але вони вже підірвали уявлення про те, що Путін здатен повністю захистити столицю, економіку та критично важливу інфраструктуру Росії.
Заходу радять не втратити момент
Independent йде ще далі й стверджує, що Путін опинився в одному з найвразливіших становищ від початку повномасштабної війни проти України.
Видання звертає увагу одразу на кілька ознак: визнаний Кремлем дефіцит пального, збої в роботі аеропортів, проблеми з військовою логістикою та ознаки послаблення суспільної підтримки війни. Показовою автори також вважають заяву самого Путіна про готовність до мирних переговорів.
"Росія, як уже неодноразово заявлялося, готова до мирних переговорів з Україною", – заявив російський президент.
На думку Independent, така риторика свідчить радше про посилення тиску на Кремль, ніж про його силу. Крім того, російські посадовці Юрій Ушаков, Сергій Лавров і Сергій Рябков все частіше висловлюють невдоволення зміною позиції Вашингтона та тим, що адміністрація Дональда Трампа вже не демонструє колишньої прихильності до Москви.
На цьому тлі, вважають автори, західним союзникам не варто повертатися до переговорів на російських умовах. Навпаки – саме зараз, коли удари по російській логістиці та нафтовій інфраструктурі все помітніше позначаються на економіці й політичній стійкості Кремля, підтримку України слід посилювати.
Independent також нагадує, що Росія вже веде проти європейських країн гібридну війну, використовуючи диверсії, інформаційні кампанії та дезінформацію. Тому зміцнення України, вважають аналітики, означає не лише підтримку Києва, а й зменшення довгострокових ризиків для всього Заходу.
Загалом, підсумовує видання, нинішня ситуація може стати моментом, коли військові успіхи України здатні вплинути не лише на перебіг війни, а й змінити стратегічний баланс навколо Росії.