Місце для Українського національного пантеону визначено на території Києво-Печерської лаври. Кабінет міністрів затвердив відповідну постанову.
Про це інформує Український інститут національної пам’яті (УІНП), ініціатор розробки постанови.
Згідно з документом, на УІНП покладається відповідальність за надання науково-методичного забезпечення для створення Пантеону, визначення форм увічнення пам’яті, а також проведення експертних та громадських обговорень щодо його функціонування.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій, якому підпорядковується Києво-Печерська лавра, займатиметься питаннями розміщення Пантеону та організацією відкритого архітектурного конкурсу на найкращий проєкт.
Фінансування створення, облаштування та діяльності Українського національного пантеону здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, передбачених законодавством.
Нагадаємо, що 1 липня Верховна Рада оперативно схвалила законопроєкт № 15360 "Про Український національний пантеон".
Що передбачає закон про Український національний пантеон
Закон визначає, що Український національний пантеон матиме статус об’єкта державної власності, який не підлягає приватизації або передачі в оренду.
Вшанування можливе для діячів, які обіймали посади глав української держави в різні історичні періоди:
- князі Київської Русі та гетьмани Запорозького Війська;
- президенти Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки та сучасної України (за винятком тих, хто був усунутий через імпічмент);
- верховні командувачі армії УНР, Галицької армії, "Карпатської Січі", Української повстанської армії та Збройних Сил України в період боротьби за незалежність.
Також у пантеоні може бути увічнена пам’ять видатних особистостей у сферах науки, культури, спорту, мовознавства, а також лауреатів Нобелівської премії, пов’язаних з Україною.
Перепоховання дозволятиметься лише у випадках, передбачених законом. Загальне правило вимагає, щоб з моменту смерті особи минуло щонайменше 20 років, хоча цей термін може бути скорочений у певних обставинах.
Кожне рішення про вшанування конкретної особи прийматиметься окремим законом Верховної Ради після розгляду спеціальним дорадчим колегіальним органом. До складу цього органу увійдуть історики, представники Українського інституту національної пам’яті та громадських об’єднань. Для перепоховання також буде потрібна згода близьких родичів.
Source: suspilne.media