Балістичні ракети: Нова зброя Росії проти України та виклик для ППО
Росія все частіше використовує балістичні ракети у своїх смертоносних атаках на українські міста. Ця нова стратегія бомбардування спрямована на використання глобального дефіциту американських систем протиповітряної оборони Patriot. Вперше російські війська зосереджують десятки балістичних ракет на одному напрямку, доповнюючи їх сотнями дронів та іншими типами ракет, аби перевантажити українську оборону.
Якщо поточні тенденції збережуться, Росія може запустити понад тисячу балістичних ракет цього року, що майже у п’ятнадцять разів більше, ніж у 2023 році. Це відбувається на тлі катастрофічного дефіциту у запасів українських підрозділів ППО перехоплювачів Patriot PAC-3 – єдиного засобу, що довів свою ефективність проти російських балістичних загроз.
Балістичні ракети, які Президент України Володимир Зеленський назвав «останньою головною перевагою Росії на полі бою», летять на значно вищих швидкостях та висотах, ніж інші ракети й дрони, що робить їх перехоплення надзвичайно складним. Наразі Україна успішно збиває близько 90% дронів та 80% крилатих ракет, проте менше третини балістичних.
Ситуація погіршується. Лише за перший тиждень липня українська ППО перехопила лише чотири з 49 балістичних ракет, що летіли, тоді як два масштабні російські напади на Київщину призвели до загибелі щонайменше 57 цивільних та поранень сотень інших.
За відкритими даними, Київ отримав щонайменше десять батарей Patriot та понад шістсот сучасних перехоплювачів з квітня 2023 року. За останній рік приблизно 70% поставок перехоплювачів Patriot для України здійснювалося через механізм НАТО “Пріоритетний список вимог для України” (PURL), який дозволяє партнерам закуповувати американське обладнання від імені України. Хоча ці поставки допомогли зміцнити оборону, їх обсягів виявилося недостатньо для задоволення потреб країни.
Щоб подолати цю проблему, Міністр оборони України Михайло Федоров повідомив, що уряд розпочав прямі контракти на закупівлю перехоплювачів PAC-3 за рахунок коштів ЄС, а також придбання старих модифікацій з європейських складів. Водночас Київ веде переговори з країнами, які погодилися відтермінувати своє місце у черзі виробництва, щоб прискорити поставки в Україну.
Проблема полягає не лише у фінансуванні чи пріоритетах постачання. Навіть якби Україна отримала всі 620 перехоплювачів Patriot, вироблених Lockheed Martin минулого року, цього все одно було б значно менше, ніж необхідні приблизно 2000 перехоплювачів на рік для захисту ключових цивільних, енергетичних та військових об’єктів по всій країні.
Кризу постачання також посилила війна між США та Ізраїлем в Ірані, яка, за повідомленнями, спожила до 1430 боєприпасів Patriot лише за 39 днів. Навіть з планами потроїти виробництво найближчими роками, країни-союзники США, що замовляють нові системи, зараз стикаються з термінами постачання до семи років.
Одним із можливих рішень, запропонованих Україною, є розширення спільного виробництва перехоплювачів Patriot на території Європи. Вже зроблено позитивний перший крок: Вашингтон надав попереднє схвалення на виробництво ракет PAC-3 у Польщі. Президент США Дональд Трамп також висловив готовність до того, щоб американські компанії виробляли продукцію за ліцензією в Україні, що стало відомо після нещодавнього саміту G7.
Однак на практиці створення нових виробничих ліній — завдання не з легких. Виробництво однієї ракети PAC-3 триває понад два роки та залежить від складної логістичної мережі, що охоплює понад чотириста компаній. Виробництво за кордоном також несе власні юридичні та безпекові виклики.
У пошуках інших варіантів Україна сформувала коаліцію з тринадцяти країн для прискорення розробки власних можливостей протиракетної оборони в Європі. Наразі єдиною альтернативою системі Patriot є франко-італійська SAMP/T, яка також має обмежені виробничі потужності та в поточній версії не здатна перехоплювати російські балістичні ракети. Однак ситуація може змінитися, адже Україна планує протестувати систему нового покоління SAMP/T NG пізніше цього року.
Водночас українські FirePoint та естонська Frankenburg Technologies поспішають створити власні, більш доступні та масові перехоплювачі. Однак експерти скептично ставляться до того, що ці системи зможуть замінити Patriot найближчим часом, адже ця система залишається золотим стандартом у сфері протибалістичної протиповітряної оборони.
Ще одним інноваційним інструментом, який вже використовується, є українська система радіоелектронної боротьби “Ліра”, призначена для глушіння та підміни супутникових навігаційних сигналів, змушуючи ракети думати, що вони летять до Перу. Внаслідок цього балістичні ракети збиваються з курсу та не досягають цілі, хоча навіть відхилені ракети можуть завдати значних руйнувань, особливо якщо падають у густонаселених районах.
З розширенням балістичного арсеналу Росії, Україна все частіше прагне «бити стрільця, а не стрілу», націлюючись на виробництво ракет безпосередньо біля їх джерела. За останній місяць українські сили здійснили рекордну кількість далекобійних ударів по військово-промислових об’єктах глибоко на території Росії. Серед них – атаки на напівпровідниковий завод у Воронежі, центр запуску балістичних ракет у Волгограді та великий завод з виробництва ракетних сенсорів у Пензі.
Не існує чарівного рішення проблеми протидії балістичним ракетам. Але, готуючись до чергової складної зими, Україна може захистити життя цивільних, критичну інфраструктуру та промислове виробництво завдяки комплексу заходів проти російських балістичних ракет, наближаючи країну до миру.
Порада від Шефа:
Щоб максимально ефективно використовувати обмежену кількість перехоплювачів, критично важливою є точна та оперативна розвідка, яка дозволяє прогнозувати траєкторії балістичних ракет. На додаток до сучасних систем ППО, Україна активно розвиває засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), як-от система “Ліра”, що може “збивати з пантелику” навігаційні системи ракет, змушуючи їх відхилятися від цілі. Це, хоч і не гарантує повного знищення ракети, значно знижує ймовірність її влучання у визначену ціль.
За даними порталу: www.atlanticcouncil.org