Вищий антикорупційний суд скасував обов’язок носити електронний браслет для колишнього віцепрем’єра Чернишова.

Вищий антикорупційний суд скасував обов'язок носити електронний браслет для колишнього віцепрем'єра Чернишова. 2

Вищий антикорупційний суд розглянув клопотання про продовження зобов’язань для колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова, який є фігурантом справи "Мідас", і дозволив зняти з нього електронний браслет.

Про це повідомили у Центрі протидії корупції. Прокурор САП наполягав на продовженні обов’язків для Чернишова, однак суд частково задовольнив клопотання — вирішив не продовжувати обов’язок носити електронний браслет, тому найближчим часом з Чернишова знімуть електронний пристрій.

Рішення виніс слідчий суддя Віктор Ногачевський.

Водночас суд продовжив такі зобов’язання:

  • повідомляти про зміну місця проживання та роботи;
  • з’являтися до детектива, прокурора, суду;
  • утримуватися від контактів із Міндічем, Цукерманом та низкою інших осіб;
  • здати паспорт для виїзду за кордон.

Що відомо про операцію "Мідас"

10 листопада 2025 року НАБУ заявило про проведення масштабної операції "Мідас" з виявлення корупції в енергетичній сфері. У рамках цієї операції було проведено понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори злочинної схеми отримували до 15% від вартості контрактів з Енергоатомом у вигляді неправомірної вигоди. Ці кошти сплачували контрагенти компанії, яких учасники схеми нав’язували.

НАБУ стверджує, що гроші відмивалися у так званих бек-офісах, розташованих у центрі Києва. Приміщення належали родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. За даними слідства, загальна сума коштів, відмитих підозрюваними у цій справі, становить 100 мільйонів доларів.

10 листопада НАБУ опублікувало записи розмов фігурантів із кодовими іменами, і згодом стало відомо, хто вони. Основними фігурантами справи є бізнесмени — співвласник "Квартал 95" Тимур Міндіч, якому було присвоєно кодове ім’я "Карлсон", та Олександр Цукерман — "Шугармен". Вони виїхали з країни незадовго до проведення обшуків. Згодом проти них запровадили санкції та оголосили в розшук.

Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що у корупційній справі в енергетиці були зафіксовані чотири міністри українського уряду різних періодів. Один з них — колишній міністр енергетики та міністр юстиції Герман Галущенко. У нього також проводилися обшуки.

12 листопада прем’єр-міністерка Юлія Свириденко подала до Верховної Ради постанову про його звільнення, а також про звільнення очільниці Міненерго Світлани Гринчук. 19 листопада парламент підтримав постанови про звільнення Галущенка і Гринчук.

Ексміністр економіки України у 2019–2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив про свій вихід з наглядової ради Енергоатому. Згодом прем’єр-міністерка Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим кроком стало розформування наглядової ради компанії. Новий склад має бути обраний до кінця поточного року.

ВАКС обрав запобіжні заходи для інших підозрюваних у цій справі:

Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів із можливістю внесення застави у 25 мільйонів гривень. У справі вона фігурує як співробітниця бек-офісу. 13 листопада ТОВ "Вангар" внесло заставу за неї.

Ігоря Миронюка, якого НАБУ називає ексрадником Галущенка, хоча його адвокат це заперечує, було взято під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У "плівках НАБУ" його ідентифікують як "Рокета". Він подав апеляцію, але 17 грудня апеляційна палата ВАКС не задовольнила її. Наприкінці квітня 2026 року суд зменшив для нього суму застави до 112 мільйонів.

Виконавчому директору з безпеки Енергоатому Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На "плівках НАБУ" Фурсенко фігурує як "Рьошик". Він подавав апеляцію, але суд її не підтримав.

Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатому Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів із можливістю внесення застави у 40 мільйонів гривень. За нього внесли кошти, і він вийшов на свободу.

13 листопада ВАКС обрав запобіжний захід для приватної підприємиці Людмили Зоріної у вигляді тримання під вартою на 60 днів та 12 мільйонів гривень застави, яка вже була за неї внесена.

Ексміністру розвитку громад та територій України Олексію Чернишову, який, за даними слідства, фігурує у справі під кодовим ім’ям "Че Гевара", суд призначив тримання під вартою до 16 січня 2026 року з можливістю звільнення під заставу у 51 мільйон гривень. Ця сума вже була сплачена за нього, і він вийшов із СІЗО. Крім того, він фігурує у справі щодо корупції у будівельній сфері за участю топпосадовців.

1 грудня Міндічу заочно обрано запобіжний захід — тримання під вартою. Слідство вважає його керівником групи, яка отримувала та відмивала кошти з корупційних схем в енергетиці. Наразі справу Міндіча можуть передати до Інтерполу для його затримання, зокрема при перетині кордону.

15 лютого 2026 року Германа Галущенка було затримано під час спроби перетину кордону. 16 лютого стало відомо, що співробітники НАБУ та САП повідомили експосадовця про підозру, а вже наступного дня суд відправив його до СІЗО з можливістю внесення 200 мільйонів гривень застави.

Source: suspilne.media

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *