цього року ” loading=”eager” width=”1024″ height=”576″ fetchpriority=”high” style=”aspect-ratio:1024 / 576″ class=”css-1seqhu9″ width=”1024″ height=”576″ />
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Хлопець тримає банер з написом "Ні військовому призову" під час протестів учнів старших класів у Німеччині в травні цього року
Два значні показники, що стосуються військової служби, привернули увагу західних медіа. Вони були зафіксовані в Німеччині та Литві.
Протягом першої половини 2026 року в Німеччині майже 6 тисяч молодих людей подали клопотання про звільнення від військової служби з міркувань совісті чи релігії. Це перевищує показник за весь попередній рік.
Водночас у Литві, чисельність населення якої приблизно в 30 разів менша, зафіксовано рекордну кількість добровольців. 8100 юнаків та дівчат виявили готовність пройти військову підготовку.
Чи вказують ці цифри на різні настрої щодо військової служби на західному та східному флангах НАТО?
Антирекорд Німеччини
Про зростання кількості відмовників від військової служби в Німеччині пише The Guardian. Британське видання зазначає, що це ускладнює плани Берліна щодо формування найсильнішої армії Європи для стримування російської загрози.
Згідно з даними уряду, оприлюдненими у вівторок, за перші шість місяців 2026 року було подано більше заяв про звільнення від служби з релігійних чи моральних причин, ніж за весь попередній рік.
Для порівняння: протягом усього 2025 року таких звернень надійшло 3 879, а у 2024 році – 2 249. Однак лише за перше півріччя 2026-го їхня кількість зросла до 5862.
Основний закон Німеччини гарантує право на відмову від військової служби за переконаннями, зазначаючи, що “ніхто не може бути примушений проти своєї совісті до проходження військової служби із застосуванням зброї”.
Подання заяви про відмову від служби є превентивним кроком, оскільки в Німеччині на даний момент відсутній обов’язковий призов.
Однак цього року уряд, намагаючись відновити боєздатність збройних сил країни, зобов’язав усіх німецьких чоловіків віком від 18 років заповнити анкету про готовність служити та пройти медичний огляд.
Жінок заохочують до добровільного вступу на військову службу, але в рамках цієї ініціативи вони не зобов’язані проходити процедуру відбору.
Цю ініціативу запровадив міністр оборони Борис Пісторіус, представник Соціал-демократичної партії.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус (ліворуч) і бригадний генерал Вальтер Шульте під час Міжнародної аерокосмічної виставки в Берліні в червні
Однак консервативні партії, що входять до урядової коаліції, висловили думку, що якщо Пісторіус не зможе залучити 260 тисяч добровольців до 2035 року, Німеччина може відновити обов’язкову військову службу, яка була призупинена в 2011 році.
Збільшення кількості заяв цього року пов’язують з новою політикою “спрощеного призову”, що набула чинності 1 січня, а також з побоюваннями щодо можливої участі німецьких військових в операціях у гарячих точках, таких як Ормузька протока, або в місіях у післявоєнній Україні.
Німеччина, як і багато інших західних країн, після завершення Холодної війни скоротила чисельність своїх збройних сил. Наразі вона налічує близько 186 тисяч військовослужбовців, і існують серйозні проблеми з бойовою готовністю, які Берлін намагається терміново вирішити.
Зростання геополітичної напруженості, загроза з боку Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну та тиск з боку Дональда Трампа змусили Німеччину відмовитися від післявоєнного пацифізму на користь зміцнення армії.
Канцлер Фрідріх Мерц, який обійняв посаду минулого року, пообіцяв перетворити німецькі збройні сили, Бундесвер, на “найсильнішу регулярну армію Європи”.
Водночас, за даними німецьких ЗМІ, зростає і кількість осіб, які бажають відмовитися від раніше наданого їм статусу відмовника. Так, у першому кварталі 2026 року таких громадян було 233, тоді як за весь 2025 рік їх налічувалося 781, повідомляє The Guardian.
Соціологічні опитування свідчать про зростання в Німеччині підтримки переозброєння та збільшення чисельності армії. Однак цього року тисячі молодих людей організували загальнонаціональні протести та “шкільні страйки” проти цієї політики, заявляючи, що уряд перетворює їх на “гарматне м’ясо”, зазначає британське видання.
Рекорд Литви
Натомість у Литві настрої протилежні.
У литовській армії зафіксовано рекордну кількість добровольців, про що напередодні повідомили литовські ЗМІ, зокрема Delfi, Made in Vilnius та інші. Кількість бажаючих перевищила кількість доступних місць.
За даними Збройних сил Литви, понад 8,1 тисячі молодих людей виявили бажання добровільно пройти обов’язкову військову службу. 4,4 тисячі з них подали заяви ще до офіційного оголошення списків призовників. Ще 3,7 тисячі юнаків та дівчат зголосилися пройти службу в пріоритетному порядку вже після формування списків.
“Рекордна кількість молоді, яка добровільно обрала службу, свідчить про те, що все більше юнаків прагне зробити свій внесок у зміцнення безпеки держави та усвідомлює свою роль у системі загальної оборони”, – зазначив директор Служби військового обов’язку та комплектування Арунас Бальчюнас.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Польсько-литовські навчання "Burztynowy Obronca-26" у північно-східній Польщі 24 червня 2026 року
Студенти, які підлягають обов’язковому базовому військовому навчанню, мають право взяти академічну відпустку на час служби, а після її завершення – повернутися до навчання.
Литва відновила призов у 2015 році, через рік після анексії Криму Росією.
Цього року балтійська країна, населення якої становить 2,8 мільйона осіб, планує відібрати для військової підготовки близько 5000 осіб, переважно чоловіків віком від 18 до 22 років. Тривалість підготовки коливається від трьох до дев’яти місяців, залежно від спеціалізації.
Для посилення своїх оборонних спроможностей уряд Литви постійно розмістив у країні німецьку бронетанкову бригаду. Очікується, що чисельність бригади, як військових, так і цивільного персоналу, сягне приблизно 5000 осіб до 2027 року.
Як раніше повідомляв BBC News Україна, Польща після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну почала нарощувати свої збройні сили, прагнучи створити одну з найпотужніших армій Європи.
Наразі польська армія налічує близько 200 тисяч військовослужбовців (включно з Силами територіальної оборони), а уряд поставив за мету збільшити її чисельність приблизно до 300 тисяч військових та суттєво розширити резерв, як писало раніше The Washington Post.
Загального обов’язкового призову в Польщі немає – строкову службу було припинено у 2010–2011 роках. Проте країна робить ставку на добровільну базову військову службу, навчання резервістів та територіальну оборону.
На відміну від Німеччини, де влада стикається з небажанням частини молоді служити, у Польщі, через близькість до Росії та досвід війни в Україні, громадська підтримка посилення армії є вищою. Хоча існують різні дискусії щодо можливого повернення обов’язкового призову.