“Результат – у стратегічному баченні”. Чому виконувати обов’язки міністра оборони призначили Євгенія Хмару з СБУ

Після відсторонення міністра оборони Михайла Федорова, президент Володимир Зеленський повідомив, що внесе на розгляд парламенту кандидатуру Євгенія Хмари на цю посаду. Однак, голова держави ще не здійснив цього кроку. Натомість, новий уряд за згодою президента призначив Хмару виконувачем обов’язків очільника МОУ.

Фахівець з кадрових питань, Хмара понад 15 років віддав службі в Центрі спеціальних операцій “А” СБУ, а останні пів року керував цією спецслужбою — також як тимчасовий керівник. Деталі біографії нового глави Міноборони та завдання, поставлені йому президентом, представлені в матеріалі Суспільного. Це оновлена версія публікації від 5 січня: попередній матеріал був підготовлений до призначення Хмари виконувачем обов’язків голови СБУ.

За пів року свого тимчасового головування в СБУ, Євгеній Хмара з’являвся на публіці чотири рази. Переважно це були заходи закритого характеру. Хмара вітав випускників Академії СБУ та вручав їм дипломи. Він також виступав на конференції United For Justice та привітав працівників оборонної промисловості з професійним святом. Судячи з офіційних звітів Володимира Зеленського, Хмара регулярно проводив зустрічі з президентом.

У червні президент поставив перед спецслужбою завдання провести 40-денні “операції впливу” проти РФ. Про виконання цих завдань — атак на аеродроми в тимчасово окупованому Криму, знищення командних пунктів російської армії, об’єктів нафтогазової інфраструктури та суден “тіньового флоту” — СБУ щотижня звітувала публічно.

Хмара має глибокі знання в галузі спецоперацій у тилу противника, адже протягом багатьох років очолював Центр спеціальних операцій “А” СБУ. Водночас, обов’язки керівництва спецслужбою він розподіляв зі своїм першим заступником Олександром Покладом.

На початковому етапі після призначення тимчасовим очільником спецслужби, президент публікував звіти про зустрічі з кожним із них, але згодом почав повідомляти лише про зустрічі з Хмарою. Однак, за інформацією Суспільного, Зеленський продовжував зустрічатися з Покладом.

Саме Покладу президент доручив завдання “самоочищення” спецслужби. Проте, згодом Хмара заявив, що це є одним із його пріоритетів роботи на цій посаді. СБУ регулярно публікувала повідомлення про підозри, висунуті своїм співробітникам. Зокрема, це стосувалося керівника Житомирського обласного управління та заступників керівників Рівненського обласного та Київського управлінь. За перші чотири місяці керівництва Хмари, СБУ повідомила про підозри 20 своїм працівникам.

Крім того, СБУ регулярно звітувала про затримання представників інших підрозділів Сил оборони (зокрема, працівників ТЦК у Житомирі, Одесі та Львові), викривала неправомірні нарахування “бойових” виплат, розкрадання коштів під час закупівель продовольства для ЗСУ, і водночас розшукувала осіб, причетних до нападу на автомобіль ТЦК у Львові.

Президент позитивно оцінив результати роботи Хмари. Анонсуючи його призначення до Міноборони, Володимир Зеленський зазначив, що його ефективність у досягненні далекобійних цілей та активна робота у сфері безпеки мають стати перевагою на новій посаді. У Міністерстві оборони наразі лише підтвердили призначення Євгенія Хмари виконувачем обов’язків міністра. Хмара поки що не коментував своє нове призначення.

Тодішній начальник Центру спеціальних операцій “А” Служби безпеки України Євгеній Хмара на події Brave1, Київ, травень 2025 року. Brave1

Згідно з офіційною біографією, Євгеній Хмара розпочав службу в Центрі спеціальних операцій “А” СБУ у 2011 році.

Роман Костенко, народний депутат від фракції “Голос”, який до 2019 року також служив у ЦСО “А”, раніше розповідав Суспільному, що перед службою в цьому центрі Євгеній Хмара проходив службу у спецпідрозділі “Омега” Національної гвардії України. Костенко служив у Миколаєві, а Хмара — у Києві; вони познайомились під час тренувальних зборів фахівців з мінно-вибухової справи, оскільки Костенко сам є підривником.

Костенко характеризує Хмару як висококваліфікованого спеціаліста. Згодом вони зустрілися на Донбасі, де обидва брали участь в АТО.

“На початку повномасштабної агресії РФ Євгеній Хмара брав участь у визволенні Київщини, а після деокупації столичної області воював із російськими загарбниками на Донеччині”, — повідомляла раніше прес-служба СБУ.

Костенко стверджує, що Хмара брав участь у бойових діях ще з часів АТО, а в 2022 році, зокрема, обороняв Лисичанськ та Сєвєродонецьк на Луганщині. В СБУ зазначають, що Євгеній є повним кавалером ордена Богдана Хмельницького, також нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня та відзнакою президента України “Хрест бойових заслуг”.

У квітні 2023 року Хмара очолив підрозділ, якому присвятив понад 10 років служби: президент призначив його начальником Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБУ (таку назву ЦСО “А” мав до липня 2025 року — ред.).

Роман Костенко зазначав Суспільному, що Євгеній Хмара очолив ЦСО “А” за ініціативою Василя Малюка, який на початку 2023 року став керівником СБУ і в рамках оновлення спецслужби просував на керівні посади молодих командирів із реальним бойовим досвідом.

Через чотири місяці після призначення керівником ЦСО “А” Володимир Зеленський присвоїв Хмарі звання бригадного генерала, а за рік, у червні 2024-го, Хмара став генерал-майором.

За даними СБУ, очолюваний Хмарою центр стабільно входить до трійки найрезультативніших підрозділів Сил оборони за обсягами знищеної техніки та живої сили противника за допомогою безпілотників. “Загалом на рахунку ЦСО “А” — знищена ворожа техніка вартістю понад 5,5 мільярда доларів США: танки, бойові машини, системи ППО, РЕБ та інше обладнання. І це — без урахування збитків, завданих внаслідок спецоперації СБУ “Павутина”, в якій оператори дронів ЦСО “А” брали безпосередню участь і ефективно знищували ворожу техніку”, — зазначали раніше у прес-службі СБУ.

Бійці спецпідрозділу “Альфа” Служби безпеки України готуються до запуску FPV-дронів з Авдіївського коксохімічного заводу. Донеччина, 6 лютого 2024 року. Getty Images/Wojciech Grzedzinski for The Washington Post

Там також підкреслювалося, що бійці центру здійснюють унікальні спеціальні операції із ураження військових об’єктів у глибокому тилу РФ — аеродромів, складів та арсеналів зброї, нафтопереробних підприємств, заводів з виробництва КАБів та дронів.

В одному з небагатьох своїх публічних інтерв’ю, яке Євгеній Хмара дав у квітні минулого року в рамках форуму Defence Tech, він згадав, що Центр звернув увагу на FPV-дрони, оскільки у 2022 році ця технологія відповідала критеріям ефективності підрозділу. “Ми в кінетичному спектрі, у тактичній глибині мали знищувати 100 окупантів на день, і цей засіб відкрив нам такі можливості”, — ділився він тоді.

Ще в одному інтерв’ю Хмара наголосив на необхідності масштабування успіху та ефективності. У липні минулого року він отримав таку можливість. Тоді Верховна Рада підтримала законодавчі зміни, ініційовані тодішнім керівником спецслужби Василем Малюком. Народні депутати перейменували підрозділ Хмари на ЦСО “А” та дозволили збільшити його загальну чисельність. Під час воєнного стану вона має становити не менше 10 тисяч співробітників. Дані про чинну чисельність ЦСО “А” не розголошуються, тому точно визначити, наскільки Хмарі вдалося розширити успіх колись підпорядкованого йому підрозділу, наразі неможливо.

Source: suspilne.media