Автор фото, Dan Kitwood/Getty Images
Опубліковано 20 липня 2026Час читання: 7 хв
Енді Бернем має очолити уряд Сполученого Королівства, вже обійнявши керівництво Лейбористською партією, він формально займе посаду 20 липня.
Кореспонденти ВВС з України, Європи, США, Росії та Азії розмірковують про ймовірні реакції світових лідерів на нового британського прем’єр-міністра.
- Цікавитеся українським минулим Енді Бернема? Читайте тут.
Україна: у Києві плекають побоювання щодо політичної нестабільності у Великій Британії
Сара Рейнсфорд, кореспондентка у Східній Європі, Київ
На п’ятому році повномасштабного конфлікту з Росією, Україна муситиме взаємодіяти вже з п’ятим британським прем’єр-міністром.
У Києві існують побоювання щодо політичної нестабільності у Сполученому Королівстві.
Україні вкрай необхідно, щоб її союзники могли концентруватися на масштабному протистоянні в серці Європи; їй критично важливо, щоб Лондон продовжував надавати військову допомогу, постачати безпілотники та надавати фінансову підтримку “стільки, скільки буде потрібно”, як це було обіцяно.
Від першого прем’єра, Бориса Джонсона (настільки шанованого, що українці дали його ім’я на честь тістечка), до четвертого, Кіра Стармера, Британія послідовно демонструвала підтримку Україні.
Стармер, до речі, відвідав Україну за декілька днів до своєї офіційної відставки.
Автор фото, PA Media
Підпис до фото, Стармер був четвертим, а Бернем стане п’ятим британським прем’єр-міністром з початку повномасштабної війни
Зважаючи на попередні заяви Бернема, малоймовірно, що з приходом п’ятого прем’єр-міністра щось суттєво зміниться.
Його зовнішньополітичні пріоритети не є надто чітко визначеними.
Проте для України життєво важливо, щоб новий прем’єр-міністр без вагань визнавав загрозу, яку Росія становить для Заходу, і продовжував підтримувати Україну у захисті її території та всієї Європи.
Росія: у Москві не прогнозують змін у взаєминах з Лондоном
Джеймс Лендейл, дипломатичний кореспондент, Москва
Москва часто називає Велику Британію “ворогом номер один”.
Це частково зумовлено тривалою військовою та фінансовою підтримкою Києва з боку Лондона. Однак Велика Британія викликає гнів Кремля також через суттєве поліпшення російсько-американських відносин, що спостерігається від початку другого терміну президентства Трампа.
Російські медіа, здається, мають чітке уявлення про те, чого очікувати від майбутнього британського прем’єр-міністра.
Урядова газета “Российская газета” характеризує Бернема як “послідовного критика Росії, який постійно закликає до зміцнення позицій Заходу стосовно Москви”.
У червні Бернем нагадав своїм підписникам у соціальних мережах про свою протидію анексії Криму у 2014 році та проведенню Чемпіонату світу з футболу в Росії у 2018 році, а також про свою підтримку України та мерів українських міст з 2022 року.
Автор фото, Pavel Bednyakov/Pool/AP
Підпис до фото, Російські держЗМІ переключили свою критику на Британію на тлі покращення відносин із США
Кремль не очікує, що зміна британського прем’єр-міністра призведе до будь-яких коригувань у британській політиці щодо Росії.
Прес-секретар Путіна, Дмитро Пєсков, зазначив, що Стармер “ніяк себе не виявив з точки зору російсько-британських взаємин” і звинуватив його у “підтриманні цих відносин на нульовому рівні”.
Щодо Бернема, Пєсков прямо заявив, що “навряд чи хтось на нинішньому політичному небосхилі Великої Британії матиме позицію, відмінну від Кіра Стармера, щодо наших двосторонніх відносин”.
Це пояснюється тим, що британська підтримка України, як і російська ворожість до Лондона, демонстрували надзвичайну стабільність, незважаючи на всю політичну нестабільність у Сполученому Королівстві.
США: у Бернема є шанс здобути прихильність Трампа
Ентоні Цурхер, кореспондент у Північній Америці
Наразі Дональд Трамп виявляє помірно зверхнє ставлення до Бернема.
Він, схоже, не переконаний, що Бернем на посаді прем’єр-міністра зможе вирішити дві ключові проблеми, через які президент США критикує Британію: міграційну політику та видобуток нафти в Північному морі.
Американські посадовці, наприклад, розглядають можливе призначення Еда Мілібенда на посаду канцлера казначейства як свідчення того, що британська політика щодо захисту довкілля не зміниться: будучи міністром енергетики, він заборонив видачу нових ліцензій на видобуток нафти в Північному морі.
Кір Стармер мав надзвичайно теплі стосунки з Дональдом Трампом від початку другого президентського терміну останнього.
Про Бернема, здається, Трамп наразі знає небагато, окрім того, що він “мер якогось міста”, і підозрює, що британець є “жахливо ліберальним”.
Однак, за лаштунками, американські посадовці вже намагаються вплинути на команду Бернема, аби він сформував уряд відповідно до їхніх інтересів.
Хоча вони й мають сумніви щодо Мілібенда, вони сподіваються на збереження попереднього курсу у питаннях зовнішньої політики Британії.
Це включає збереження Іветт Купер на посаді міністра закордонних справ.
Автор фото, AFP via Getty Images
За часів Стармера Велика Британія збільшила витрати на оборону, але Трамп, а також високопоставлені військові чиновники, прагнуть, щоб Лондон, як приклад для решти Європи, дотримувався ще вищих стандартів.
Напруженість зберігається через питання доступу США до британських військових баз під час конфлікту з Іраном.
Той факт, що Бернем відносно маловідомий американцям, становить як ризик, так і можливість для нового прем’єр-міністра.
Можливість полягає в тому, що, ефективно використовуючи свою особисту харизму, Бернем, подібно до Стармера до нього, зможе завоювати прихильність Трампа, незважаючи на політичні розбіжності.
Ризик полягає в тому, що розбіжності (щодо оборонних витрат, податків на цифрові послуги, видобутку енергії, міжнародних конфліктів та торгівлі), враховуючи політичний тиск в обох країнах, можуть визначити характер відносин Трампа та Бернема ще до того, як вони матимуть змогу налагодити особисті контакти.
Китай: у Пекіні висловлюють невдоволення частими змінами
Лора Бікер, кореспондентка в Китаї
Одного разу Бернем навів китайську мережу високошвидкісних залізниць як приклад для розвитку північних регіонів Англії.
У 2018 році він, здавалося, був відкритий до того, що Китай може запропонувати Великій Британії на регіональному рівні.
Однак, на посаді прем’єр-міністра, Бернему доведеться діяти обережніше.
Стосунки з Пекіном тепер доведеться оцінювати як з точки зору економічної вигоди, так і з точки зору національної безпеки, враховуючи, що британські розвідувальні служби продовжують висловлювати занепокоєння щодо шпигунства, погроз громадянам Китаю, які проживають у Великій Британії, та крадіжок інтелектуальної власності.
Підхід Стармера був прагматичним: він намагався знайти баланс між вигодою та ризиками і став першим за вісім років британським прем’єр-міністром, який відвідав Пекін.
Неясно, чи піде Бернем його шляхом, чи обере іншу стратегію.
Якщо Бернем відвідає Китай, йому, ймовірно, продемонструють останні досягнення в галузі інфраструктури – це стане нагадуванням про економічні амбіції Пекіна, а також про політичну спадковість у цій країні.
Автор фото, CFOTO/Future Publishing via Getty Images
Китай уважно стежитиме за розвитком подій.
Коли Стармер прибув до Пекіна, йому влаштували екскурсію Забороненим містом та пишний банкет, сподіваючись, що це допоможе Великій Британії та іншим країнам побачити в Китаї стабільного й передбачуваного партнера, на відміну від США.
Водночас у Пекіні існує невдоволення частими політичними змінами в Лондоні.
Деякі китайські аналітики вважають постійну ротацію британських прем’єр-міністрів свідченням нестабільності та того, що Чжан Цзянь з Китайської академії сучасних міжнародних відносин називає “кризою ідентичності” країни після Брекзиту.
Євросоюз: європейські країни з занепокоєнням спостерігають за оборонними витратами Британії
Катя Адлер, редакторка з європейських питань, Брюссель
По той бік Ла-Маншу вважають, що нова політична нестабільність Великої Британії просто означає, що вона приєдналася до спільного клубу – уряди Німеччини, Данії, Франції та низки інших країн зараз також переживають серйозні випробування.
З практичного погляду, країни-члени Євросоюзу цікавить, чи буде Бернем так само рішуче, як і Стармер, прагнути перезапустити економічні відносини з блоком, і чи буде він готовий відмовитися від “червоних ліній” лейбористів (відсутність вільного пересування, неприєднання до митного союзу чи єдиного ринку ЄС).
Європейські союзники з тривогою спостерігають, чи виконає Велика Британія своє зобов’язання перед НАТО щодо збільшення оборонних витрат до 3,5% ВВП до 2035 року.
У Бернема, схоже, є чіткі пріоритети у внутрішній політиці.
У сьогоднішньому неспокійному світі, сповненому загроз з боку Китаю та Росії, з потребами України та часто ворожим президентом США, головне питання для Європи – чи буде безпека всього континенту пріоритетом для нового британського прем’єра?
Автор фото, EPA
Підпис до фото, Дедалі більше британців виступає за повернення до ЄС – але на британських умовах
Франція: у Парижі сподіваються на продовження курсу Стармера
Г’ю Скофілд, кореспондент у Франції, Париж
У своїй політичній кар’єрі Бернем майже не мав справи зі світом за межами Сполученого Королівства, тому логічно, що цей світ мало знає про нього.
Це цілком справедливо для Франції, для якої зовнішньополітичні інтереси нового британського прем’єр-міністра виглядають як суцільна невизначеність.
У єдиному коментарі від французького посадовця щодо майбутнього глави британського уряду, міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро, побажав Бернему успіху та висловив надію на “якнайбільшу стабільність” по той бік Ла-Маншу.
Автор фото, AFP via Getty Images
Підпис до фото, Глава МЗС Франції Жан-Ноель Барро висловив сподівання, що Британія буде “якнайстабільнішою” за нового прем’єр-міністра
У Парижі розуміють, що Бернем, принаймні загалом, налаштований проєвропейськи, але він цілком свідомо не виступає за повернення країни до ЄС.
Це небагато відрізняється від позиції Стармера, за якого вже розпочався процес “перезапуску” відносин із Євросоюзом.
Французький уряд прагнутиме продовження цього процесу, а також тіснішої співпраці у боротьбі з “човнами мігрантів”.
Париж також бажатиме продовжувати не надто помітне, але стабільне зміцнення співпраці у сфері оборони. Команда Стармера та Макрона продемонструвала свою ефективність у питаннях, що стосуються України та Ормузької протоки.
Індія: занепокоєння Делі викликає проблема спадковості
Азаде Моширі, кореспондентка в Південній Азії, Делі
В Індії Бернем не є надто відомою постаттю.
Однак, як зазначив один кар’єрний дипломат, індійцям не були добре знайомі й інші британські прем’єр-міністри, які змінювали один одного протягом останнього десятиліття.
Така плинність значно відрізняється від індійської внутрішньої політики, де домінує Індійська народна партія (Бхаратія джаната парті, БДП), а Нарендра Моді перебуває при владі понад десять років.
В Індії, добре це чи погано, все залежить від особистих політичних уподобань.
Наразі офіційні особи не роблять жодних публічних заяв.
У Делі вважають, що британська політична драма ще не завершена.
Колишній Верховний комісар Індії у Великій Британії, Яшвардан Кумар Сінха, описав Бернема як “популярного лідера”, якому доведеться протистояти “стрімко зростаючій силі Reform UK”.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Моді перебуває при владі з 2014 року, коли прем’єр-міністром Британії був Девід Кемерон
Найбільше Делі турбує проблема спадковості – з акцентом на політичну стабільність, а не на особистості.
Загалом, взаємини між Сполученим Королівством та Індією, на думку Делі, розвиваються “за висхідною траєкторією”, як зазначив колишній міністр закордонних справ Шьям Саран.
Головний пріоритет – дотримання плану щодо досягнення угоди про вільну торгівлю між Індією та Великою Британією, запланованої на липень.
Уряд також уважно відстежуватиме можливі зміни в імміграційних правилах, особливо для студентів та кваліфікованих працівників з Індії.