
Автор фото, Офіс президента
Підпис до фото, Генерал-майор Михайло Драпатий
Зміни у керівництві, ініційовані Володимиром Зеленським, привернули увагу закордонних ЗМІ, зокрема The New York Times та Washington Post.
Призначення Михайла Драпатого новим головнокомандувачем ЗСУ розглядається оглядачами як спроба президента задовольнити вимоги протестувальників, які наполягали на відставці Олександра Сирського. Які ще наслідки можуть мати кадрові перестановки, куди далі прямуватиме Сирський і чи повернеться зрештою Федоров до складу уряду?
"Війна може стати особливим випробуванням для демократичних країн, де громадяни очікують права голосу і часом висловлюють своє незадоволення на вулицях", – зазначає журналістка The New York Times Кетрін Бенхолд.
Її колега Ендрю Крамер у своїй колонці підкреслює: українське керівництво серйозно ставиться до протестів на вулицях. Історично вони вже призводили до зміни кількох урядів. Такі прояви невдоволення, як зазначає Крамер, вважаються однією з основ демократії в Україні, що різко контрастує з авторитарною системою Росії під проводом Володимира Путіна.
Отже, як повідомляють NYT та The Guardian, Зеленський сподівається, що зміни в армійському командуванні вгамують обурення протестувальників, які виступали за усунення Сирського. Крім того, вибір Драпатого на посаду головнокомандувача, на думку аналітиків, покликаний задовольнити протестувальників ще й тому, що генерал-майор публічно підтримав Федорова після його звільнення з посади міністра оборони.
Згідно з аналізом Financial Times, обрання на посаду головнокомандувача офіцера, який майже на 20 років молодший за 60-річного Сирського, уродженця Росії та випускника радянської військової школи, демонструє готовність Зеленського до оновлення поколінь у Збройних силах.
Кореспондент NYT в Україні Марк Сантора називає рішення про заміну генерала Сирського "значним поворотом" у позиції Зеленського, який, як нагадує журналіст, “висловився на його підтримку” лише кілька днів тому, звільнивши міністра оборони Федорова.
Проте відсторонення Сирського було однією з вимог протестувальників, тоді як первинною і ключовою вимогою було повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони.
The New York Times зазначає, що для багатьох українців Федоров уособлював "шлях до перемоги, що спирається на технології, і який міг би зберегти людські життя", тоді як генерал Сирський став символом "найпохмуріших та найтяжчих реалій війни на виснаження".
Численні видання нагадують, що протестувальники встановили кінцевий термін до п’ятниці для повернення Федорова на посаду та пообіцяли "безстрокові протести", якщо їхні вимоги будуть проігноровані.
Однак, поки що незрозуміло, яку саме нову роль може обійняти Федоров.
За інформацією джерел "Української правди", під час бесіди з президентом Федорову запропонували залишитися в уряді на посаді, пов’язаній із напрямком технологій.
Проте він відмовився, пояснивши, що реалізація його стратегії буде неможливою без реальних повноважень, які має лише Міністерство оборони.
Оцінка Драпатого

Автор фото, GENYA SAVILOV/AFP via Getty Images
За даними NYT, генерал Драпатий, який представляє молодше покоління українських офіцерів, здобув репутацію командира з передової, який активно використовує інновації, інтегрує безпілотники та ставить акцент на відповідальність командирів – саме ті напрямки, що були частиною реформаторської програми Федорова.
Генерал Драпатий, який раніше очолював Об’єднані сили, користується повагою як в Україні, так і за її межами, зазначає NYT. Його кар’єра є тривалою та відзначеною численними нагородами.
На думку військового експерта та офіцера ЗСУ Дениса Ярославського, генерал Драпатий належить до “нової когорти українських командирів нетрадиційного підходу”.
"Це ті, хто усвідомлює, що ми беремо участь у найдинамічнішій війні в історії людства, а технології, тактика та методи ведення бойових дій сьогодні змінюються швидше, ніж встигають оновлюватися статути", – каже Ярославський.
Водночас волонтер і громадський діяч Сергій Притула висловлює застереження щодо надмірних очікувань від нового головнокомандувача.
"Зрозуміло, що Драпатий має власне бачення процесів, команду та, що важливо, беззаперечну повагу серед військових. Однак проблема мобілізації не вирішується помахом чарівної палички. Ситуація на фронті не стабілізується автоматично лише тому, що цю посаду зайняв Драпатий", – пише Притула.
Аналогічної думки дотримується військовий аналітик Микола Бєлєсков, який наголошує на відповідальності обох сторін – як державного апарату, так і громадян – і, здається, закликає до обережного оптимізму.
"У нас усі чекають дива від чергового головнокомандувача, але проблема в тому, що ми продовжуємо перебувати в зачарованому колі, коли державний апарат і громадяни очікують один від одного першого кроку назустріч, який би зрештою призвів до кращої ефективності на полі бою, – пише Бєлєсков. – Якщо це зачароване коло … не буде розірване, то через півроку або максимум рік і цей головком стане тим, на кого вішатимуть усіх собак за проблеми у війні – бо так буде зручно і політичній владі, і громадянам".
Подальша доля Сирського

Автор фото, Yan Dobronosov/Global Images Ukraine via Getty Images
Новим начальником Генерального штабу ЗСУ замість Андрія Гнатова призначено генерал-майора Ігоря Скиб’юка.
Водночас Гнатов і Сирський продовжать “служити захисту нашої держави” – у якій саме ролі, президент Зеленський не уточнив.
Військовий аналітик, координатор групи “Інформаційний спротив” Олексій Копитько зазначає, що в Україні для Олександра Сирського більше не залишилося вищих військових посад.
"Якби я був генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, я б уже телефонував генералу Олександру Сирському, або навіть мчав би до аеропорту, щоб завтра приїхати й особисто переконувати його приєднатися до Альянсу", – пише Копитько.
Аналітик пояснює, що у світі існує невелика кількість генералів, які мають практичний досвід ведення війни такого масштабу. Загалом, за його словами, таких осіб близько півтора десятка: декілька американських генералів, декілька російських та Сирський.
"Ні турецькі, ні ізраїльські військові не мають такого досвіду. Європейські воєначальники, включно з британськими, не мають нічого подібного", – додає експерт.
Зокрема, перелічує Копитько, українські головнокомандувачі мають досвід ведення повномасштабної війни не тільки проти противника, що значно перевершує за ресурсами, але й в умовах революційних технологічних змін та масового переходу на озброєння західного зразка.
"Ми стикаємося з безпрецедентним для військових рівнем невизначеності та новизни. Саме це формує унікальні особливості як військової організації, так і всього суспільства", – пише аналітик.
На його думку, призначення Сирського головою Військового комітету НАТО, ймовірно, неможливе, але було б "цілком логічним" знайти для нього роль, у якій він міг би допомогти європейським арміям Альянсу досягти "належної форми".
