Остаточне рішення Євросоюзу стосовно заборони в’їзду на територію держав європейського блоку для осіб, які нині беруть участь або брали участь у бойових діях проти України у складі армії РФ, може бути прийнято у жовтні 2026 року.
Цю інформацію кореспондентці Суспільного у Брюсселі на умовах анонімності надав один із представників Європейської комісії.
Напередодні Рада ЄС висловила підтримку 21-му пакету санкцій проти РФ, який закладає основу для повноцінної заборони на в’їзд для осіб, що воюють або воювали проти України на боці окупаційних сил.
"Цей захід, по суті, вже узгоджено, проте відбулася дискусія, і це викликає занепокоєння, оскільки нам доводиться пов’язувати санкції з візовим режимом. Є кілька аспектів, які, на мою думку, нам ще потрібно узгодити щодо практичного застосування, керівних принципів та впровадження, а також щодо того, які докази необхідно надати для ефективного функціонування цього заходу на практиці", — зазначив представник ЄК.
Він пояснив, що Рада ЄС працюватиме над впровадженням, і лише після цього зможе ухвалити рішення та дати "зелене світло" на заборону.
"Сподіваюся, не пізніше жовтня. Проте ми маємо бути впевнені, що спосіб, у який це буде реалізовано, буде сумісним та узгодженим з існуючими візовими та Шенгенськими системами. Таким чином, це стане додатковою підставою для відповідних органів влади, щоб заблокувати їм (комбатантам — ред.) доступ до ЄС", — додав наш співрозмовник.
Відомо, що раніше проти цієї норми в 21-му пакеті обмежень виступили Італія та Франція, які видають найбільше Шенгенських віз громадянам РФ. 23 липня Рада ЄС затвердила 21-й пакет санкцій проти РФ. Зокрема, до переліку увійшли 48 осіб та 170 компаній і організацій з фінансового, нафтового, військово-промислового секторів, а також пропагандистські структури.
Шлях ЄС до затвердження 21-го пакету санкцій проти РФ
9 червня Єврокомісія представила 21-й пакет обмежень щодо РФ, спрямований на банки, виробників озброєнь, нафтотрейдерів, нафтопереробні заводи та операторів криптовалют у третіх країнах. Крім того, він передбачав тимчасове замороження граничної ціни на російську нафту та визначення установ, які Москва використовує для отримання доходів і обходу вже запроваджених обмежень.
13 липня міністерка закордонних справ Болгарії Велислава Петрова-Чамова заявила, що готова підтримати 21-й пакет проти РФ, оскільки з нього вилучили імена патріарха РПЦ Кирила та засновника російської компанії "Лукойл" Вагіта Алекперова.
20 липня Суспільне повідомляло, що позиція Греції є головною перешкодою для остаточного затвердження Європейським Союзом 21-го пакета антиросійських санкцій. Афіни вважали, що реекспорт російського скрапленого газу (СПГ) буде невигідним для економіки країни. Водночас грецька влада була переконана, що такі обмеження не послаблять Москву.
Source: suspilne.media