Україна, відколи почалося повномасштабне вторгнення, переправила до Польщі частину своїх найцінніших музейних експонатів, які походять зі львівських колекцій, з метою їх збереження від російських бомбардувань. Нащадки князя Анджея Любомирського вимагають накласти арешт на деякі полотна, щоб назавжди залишити їх на польській землі.
Про це інформує видання Rzeczpospolita.
Твори мистецтва зараз демонструються на виставці «Прикордоння Європи — зі скарбниці Львівського історичного музею», котра триватиме в Музеї Центрального Помор’я у місті Слупськ до 18 жовтня 2026 року. Особливу увагу привертають два полотна з колишньої колекції Любомирських: «Портрет Роксолани», створений невідомим майстром XVI століття, та «Портрет юнака» роботи Алоїзія Рейхана 1850 року. Їхня сукупна вартість оцінюється в 150 тисяч злотих (понад 1,7 мільйона гривень).
До районного суду в Слупську надійшло звернення, що має на меті запобігти відмові музею від права власності на картини під час судових слухань. Позов ініціював один зі спадкоємців родини Анджея Любомирського, чиї ініціали — Б.К. Його інтереси захищає юрист Мацей Обрембський. Слупський музей підтвердив отримання відповідної заяви 20 липня 2026 року та наразі вивчає надані документи.
Юрист Мацей Обрембський протягом десяти років захищає права родини Анджея Любомирського — останнього власника маєтку Пшеворськ. До групи спадкоємців, котрі діють злагоджено, належить близько п’ятдесяти осіб з різних куточків світу. Їхня загальна мета — щоб картини, які раніше належали Львівському музею Любомирських, залишилися в межах сучасної польської держави. Сторона позивача вважає, що найкращим рішенням було б передати ці полотна під кураторство польської установи, наприклад, Музею князів Любомирських, що створюється у Вроцлаві.
Водночас адвокат висловлює невдоволення діями слупського суду. Замість того, щоб одразу винести ухвалу про заборону вивезення картин, що б унеможливило контрзаходи з боку музею, суд зобов’язав установу надати відповідь протягом 14 днів. На думку Обрембського, це порушує статтю 737 Цивільного процесуального кодексу Польщі, згідно з якою подібні звернення мають розглядатися не пізніше ніж через тиждень після подання, позбавляючи позивачів елементу несподіванки.
Побоювання юриста ґрунтуються на попередньому досвіді, коли через зволікання суду картини було терміново повернуто до України. На межі 2023 та 2024 років у Королівському замку у Варшаві відбувалася виставка «Геній Львова». Тоді від імені іншого спадкоємця було скеровано клопотання до Окружного суду Варшави з вимогою забезпечити захист дванадцяти картин вартістю понад мільйон злотих.
Районний суд Варшави застосував аналогічну процедуру, надіславши копію клопотання електронною поштою до музею 20 лютого 2024 року. Вже наступного дня виставку достроково закрили, а 22 лютого спірні предмети були відправлені до Львова. Коли 27 лютого відбулося судове засідання, клопотання було відхилено, оскільки картини вже не перебували на польській території.
Обрембський звинувачує судову систему в невиконанні обов’язку щодо захисту інтересів громадян Польщі, припускаючи, що такі дії можуть бути наслідком неофіційних вказівок Міністерства культури задля уникнення дипломатичного конфлікту з Україною. Анонімне джерело, яке має відношення до процесу повернення культурних цінностей, зазначає, що задоволення цих позовів завдало б значної шкоди українсько-польським відносинам, і польська держава все одно була б змушена повернути колекцію до Львова.
Цієї ситуації можна було б повністю уникнути, якби польські музеї завчасно звернулися до Міністерства культури та національної спадщини з проханням про надання експонатам статусу «музейного імунітету». Ця юридична процедура забезпечує захист іноземних творів мистецтва від будь-яких арештів чи конфіскацій під час їх тимчасового експонування. Королівський замок у Варшаві та музей у Слупську таких заяв не подавали.
У відповідному Міністерстві Польщі спростували інформацію про будь-які розпорядження судам. Представник відомства Пйотр Єнджейовський підкреслив, що питання власності вирішуються виключно в судовому порядку згідно із загальними правилами, а організатори виставок повинні самостійно дбати про правовий захист рухомих творів мистецтва.
Source: suspilne.media