Підпис до фото, Дейв роками проїжджав повз будинок своєї матері, навіть не здогадуючись про це
Дейв Грін та Андреа Урмстон відразу знайшли спільну мову, коли їхні шляхи перетнулися під час роботи в аеропорту Манчестера, де вони займали різні посади.
Ці двоє незнайомих людей настільки добре розуміли одне одного, що могли завершувати речення одне за одним — і це стало цілком зрозумілим, коли вони розкрили правду.
З’ясувалося, що Дейв — рідний брат Андреа, якого в дитинстві передали на усиновлення іншій родині.
"Я тремтіла — вся тремтіла, а серце шалено билося, — поділилася Андреа в розмові з BBC. — Нарешті я знайшла його. Це дивовижно".
У 2005 році Дейв керував автостанцією в аеропорту, а Андреа працювала в сфері обслуговування торговельних автоматів.
Протягом наступних двох років вони стали близькими приятелями: листувалися та спілкувалися телефоном у свій вільний час.
Одного разу під час телефонної бесіди Дейв розкрив Андреа те, про що ніколи раніше не говорив: він був усиновленою дитиною, а його ім’я при народженні — Стюарт Праудлав.
"Я ніби заніміла й на хвилину не могла вимовити ні слова", — згадала Андреа.
Її дівоче прізвище було Праудлав, і в неї був брат, якого віддали на усиновлення ще до її появи на світ.
"Це прізвище не надто поширене, тож це мусив бути саме він. Окрім як у своїй родині, я його ніде більше не чула", — додала вона.
Вона одразу зв’язалася зі своєю матір’ю Сюзан, щоб дізнатися дату народження брата, зв’язок з яким був втрачений. Дати збіглися: 24 березня 1966 року. Вона негайно передзвонила Дейву.
"Я говорила: "Це мусиш бути ти, це точно ти", а потім додала: "Мені треба з тобою зустрітися", — і поїхала забирати його", — розповіла Андреа.
Перетини життів
Коли вони прямували до будинку матері, Дейв усвідомив, де саме вони знаходяться. Вони їхали тим самим автобусним маршрутом, який він обслуговував до того, як обійняв керівну посаду.
Його попередній маршрут пролягав саме повз оселю матері та навчальний заклад, де навчалася Андреа.
Він був зовсім поруч зі своєю кровною родиною, не підозрюючи про це.
Сьюзан зазначила, що зустріч із Дейвом здавалася чимось нереальним.
"Було багато сліз. А потім ми просто всі обійнялися", — повідомила Андреа.
"Я не могла повірити, що возз’єднала брата з мамою — це було неймовірно".
Мати Андреа розповідала їй про наявність брата, ще коли вона була маленькою.
Вона пояснила, що хлопчика віддали на всиновлення чудовій жінці, яка не могла мати власних дітей.
"Мені одразу захотілося зателефонувати йому, щоб ми могли разом бавитися", — згадує Андреа.
Сьюзан розповіла, що намагалася розшукати сина за допомогою Армії Спасіння, але ці спроби не принесли результату.
"Я запитала, чи можемо ми піти й забрати його, — переказала Андреа. — Вона пояснила, що так не вдасться, тому я пообіцяла їй, що колись знайду його для неї".
І от нарешті вони возз’єдналися.
"Вона бажала цього, скільки я себе пам’ятаю, — додала Андреа. — Тож так, я виконала це для неї. Я їй це пообіцяла".
На камінній полиці в оселі Сьюзен була фотографія Дейва, коли він був немовлям.
Її надіслали його прийомні батьки через кілька днів після усиновлення. Такий самий знімок був і в оселі прийомних батьків Дейва.
Дейв знав з 10 років, що його усиновили, бо прийомна родина показала йому документи.
Але він сказав, що мав дуже щасливе дитинство, і він ніколи не прагнув відшукати свою біологічну матір.
"Я не відчував потреби шукати чи мати якісь невирішені запитання", — додав він.
"Виграш у лотерею"
Для всіх трьох ця зустріч стала подією, що докорінно змінила життя.
"У той період мого життя було мало радості, аж раптом я дізнався, що моя найкраща подруга — це моя сестра", — поділився Дейв.
"Я знайшов свою біологічну матір і зміг зробити її надзвичайно щасливою. А ще я знайшов родину, про існування якої навіть не здогадувався".
Їхня мати нещодавно пішла з життя, але обоє зазначають, що радіють, адже вона встигла возз’єднатися із сином.
"Вона дуже хотіла знайти тебе, щоб переконатися, що в тебе склалося добре життя", — каже Андреа.
Для Андреа ця зустріч була сповнена як радості, так і смутку. Вона роками мріяла знайти брата.
"На жаль, наші батьки розлучилися, тож мені довелося пережити чимало складних моментів. Але я знала, що [Дейв] десь є, проте не знала де саме".
Тепер, коли вони оселилися разом у Кідсгроуві (графство Стаффордшир), вони намагаються максимально використати час, проведений разом.
Брат і сестра стверджують, що ця зустріч стала для них справжнім "виграшем у лотерею".