Автори законопроєкту про санкції проти Росії в Сенаті США стверджують, що документ має стати засобом економічного тиску на Кремль і змусити його лідера Володимира Путіна до переговорів щодо припинення війни проти України. Сенатори висловили це під час виступу після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Капітолії США.
Про це інформувала кореспондентка Суспільного.
«Цей законодавчий акт повідомляє Володимиру Путіну: ваші дні війни добігають кінця. Ви на боці програшних. Краще сісти за стіл переговорів зараз, ніж наражати на небезпеку більше життів, марнувати більше коштів, руйнувати власну економіку, підривати ваш світовий статус. Америка стоїть пліч-о-пліч з Україною», — заявив сенатор-демократ Річард Блюменталь.
Голова комітету Сенату у закордонних справах, республіканець Джим Ріш, зазначив, що в розробці законопроєкту брала участь також адміністрація президента США Дональда Трампа.
«Президент надав допомогу. Ми працювали над цим спільно з ним, і знадобився значний час, щоб досягти поточного стану. Проте це правильний крок у належний час, і його підтримає велика кількість [сенаторів], перш ніж він рухатиметься далі, і ми раді, що так відбувається», — сказав Ріш.
Він висловив сподівання, що Палата представників оперативно розгляне документ і доведе його до затвердження.
Під час свого виступу Блюменталь окреслив ключову ідею законопроєкту як створення тиску на найбільших закупівельників російських енергоносіїв. За його словами, документ дозволяє встановлювати мита до ста відсотків, але не вимагає їх автоматичного запровадження. Він назвав Китай та Індію головними покупцями російської нафти та газу, які фінансують російську військову машину.
«Сказатимемо прямо: Китай та Індія — ключові винуватці. Вони купують переважну частку нафти й газу. Вони забезпечують фінансування російської війни і водночас не роблять нам жодних позитивних внесків у світі», — заявив Блюменталь.
Він навів приклад ефективності мит: після того, як президент США запровадив мита близько 25% щодо Індії, ця країна скоротила закупівлю російської нафти вдвічі. За словами сенатора, президент підписує закон із публічно висловленими очікуваннями щодо застосування цих інструментів.
Він додав, що працював над законопроєктом разом із покійним сенатором Ліндсі Гремом «з болем і ретельністю», заклавши механізми мит та «нищівних санкцій» проти Росії. Візит Зеленського, за словами Блюменталя, продемонстрував, що Україна змінює ситуацію на полі бою.
«Боротьба України — це наша боротьба. Ніхто не вірив у це глибше й з такою пристрастю, як Ліндсі Грем. Він жив цим. І це голосування — крок уперед. Нам ще належить пройти певний шлях, але це надзвичайно вагоме голосування на користь України. Воно показує, що американський народ підтримує Україну, що ми стоятимемо разом з Україною, зупиняючи потік кривавих коштів, які живлять російську бійню та її смертоносне вторгнення», — сказав він.
Республіканець Роджер Вікер назвав ухвалення документа «визначним моментом» і проявом двопартійної підтримки України.
«Це вияв підтримки від сенаторів, які представляють схід і захід, північ і південь цієї великої країни, демократів і республіканців, — щоб сказати, що нам необхідно зробити цей додатковий, надзвичайно важливий крок із санкціями. Ми б хотіли, щоб це сталося значно раніше, але це чудовий момент, чудовий крок», — сказав Вікер.
Він додав, що Україна досягла певних успіхів, але попереду ще багато роботи. За кілька місяців настане зима, і необхідно зробити значно більше, зазначив сенатор.
Сенаторка-демократка Джин Шахін заявила, що закон має перекрити джерела фінансування російської війни через використання тіньового флоту танкерів.
«Тож це не просто санкції — це мита, які гарантують, що вони більше не зможуть отримувати вигоду від продажу нафти та газу через тіньовий флот решті світу», — сказала вона.
Сенаторка-республіканка Кеті Брітт зазначила, що ухвалення документа демонструє Росії готовність США до дій. Вона розповіла, що Грем називав цей законопроєкт найважливішим законом за свою кар’єру. Сенаторка процитувала його слова після відвідин Нормандії до 80-х роковин висадки союзників.
«Це нагадало мені, наскільки важливими є рішення, які ми, політичні лідери, ухвалюємо, бо коли ми не виконуємо свою роботу, молодих чоловіків і жінок відправляють на війну», — процитувала Грема вона.
Президент України Володимир Зеленський провів закриту зустріч із сенаторами від Республіканської та Демократичної партій США напередодні голосування в Сенаті щодо законопроєкту сенатора Ліндсі Грема про санкції проти Росії.
28 липня Зеленський прибув до США, де зустрівся з президентом США Дональдом Трампом. Лідери обговорили стратегічне співробітництво та подальшу підтримку України на тлі російської війни.
Напередодні Зеленський прибув до Великої Британії для зустрічі з прем’єр-міністром Енді Бернемом, а також з українськими воїнами, які наразі перебувають у Британії та, зокрема, брали участь у навчаннях Sea Breeze.
Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем та президент Володимир Зеленський провели свою першу зустріч на авіаносці Queen Elizabeth.
Під час зустрічі з Зеленським Бернем заявив, що Велика Британія передасть Україні технологію радіоелектронного придушення, яка має захистити безпілотники від виявлення та ураження російськими системами протиповітряної оборони.
Що відомо про закон Грема
Законопроєкт був розроблений республіканцем Ліндсі Гремом та демократом Річардом Блюменталем, проте загалом він має 119 співавторів серед конгресменів — як демократів, так і республіканців — які підтримують Україну.
Законопроєкт пройшов два перегляди — спершу, ще до смерті Грема 11 липня, сенатори за узгодженням з Білим домом пом’якшили деякі його положення. Перша версія передбачала можливість запровадження мит щодо понад 60 країн, а зараз документ зосереджується лише на п’яти основних імпортерах нафти та п’яти імпортерах природного газу. Також в оригінальній версії йшлося про 500% мита щодо країн-імпортерів російської нафти та газу, а в узгодженій президентом США версії йдеться про мито від 0 до 100%, і остаточне рішення щодо визначення конкретних тарифних ставок для кожної окремої країни буде ухвалене торговим представником США.
Вже після смерті Грема, Трамп, посилаючись на бажання покійного сенатора, попросив додати до документа також санкції проти Ірану та «військового крила» Хезболли.
Source: suspilne.media