Зеленський і Трамп обговорили зміцнення української протиповітряної оборони, а Сенат США провів перше голосування щодо законопроєкту про санкції від Ліндсі Грема; Європейська комісія додала 27 реформ до плану допомоги Україні на 8,35 мільярда євро; Сибіга провів перший телефонний дзвінок з главою МЗС Ірану; Airbus A350 подолав відстань понад 23 тисячі кілометрів з Австралії до Франції без зупинки; понад 7 тисяч вступників з окупованих територій подали заяви до українських вишів — Суспільне зібрало ключові новини ранку 29 липня.
Зустріч Зеленського та Трампа, початок розгляду Сенатом законопроєкту Грема
Президент України Володимир Зеленський та президент США Дональд Трамп обмінялися думками щодо стратегічної співпраці та подальшої підтримки України в Овальному кабінеті, як повідомляє кореспондентка Суспільного. Переговори тривали понад годину.
Зеленський зазначив у Telegram, що сторони обговорили можливість отримання ліцензій на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot та інші заходи, які можуть підвищити обороноздатність України.
Окремою темою розмови стала дипломатія. За словами Зеленського, необхідно активізувати дипломатичний процес, а командам обох країн — узгодити деталі майбутньої комунікації. Він також висловив співчуття Трампу у зв’язку зі смертю сенатора Ліндсі Грема, назвавши його щирим прихильником України.
Після цього Зеленський провів закриту зустріч із сенаторами від Республіканської та Демократичної партій. Він повідомив пресі, що обговорював з Трампом і сенаторами нагальну потребу України в системах протиракетної оборони та ракетах-перехоплювачах, оцінивши дискусію як детальну. Важливим президент назвав і законопроєкт, спрямований на посилення санкційного тиску на Росію.
«Це не лише про фінанси, а про те, як припинити цю війну. Це потужний сигнал для Європи, потужний сигнал для України. Велика підтримка для наших людей», — заявив Зеленський після зустрічі в Капітолії.
Він додав, що Україна має дрони, здатні збивати безпілотники іранського та російського виробництва, проте потребує більше озброєння проти балістичних цілей.
«Ми маємо все: від засобів радіоелектронної боротьби до систем збивання дронів. Справжня проблема полягає в системах протиракетної оборони та засобах боротьби з балістичними ракетами», — зазначив президент.
Крім того, Сенат США провів початкове процедурне голосування щодо законопроєкту про санкції проти Росії та Ірану, над яким понад два роки працював покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем. «За» проголосували 86 сенаторів. Документ розширює санкції на російських посадовців високого рангу, олігархів, їхні родини, банки та судна так званого «тіньового флоту», а також надає президенту США повноваження запроваджувати цільові мита проти держав, які купують значні обсяги російської нафти та газу.
Контекст: Законопроєкт «Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026» розроблено республіканцем Ліндсі Гремом та демократом Річардом Блюменталем, документ має 119 співавторів. Грем пішов з життя 11 липня. Законопроєкт зазнав двох переглядів: спочатку сенатори, за погодженням з Білим домом, пом’якшили частину положень — замість мит проти понад 60 країн документ зосередився на п’яти найбільших імпортерах нафти та п’яти імпортерах газу, а ставку 500% замінили на діапазон від 0 до 100%. Пізніше Трамп висловив побажання додати санкції проти Ірану та «військового крила» Хезболли. Після дебатів у Сенаті відбудеться фінальне голосування, потім документ розгляне Палата представників, а згодом його має затвердити Трамп.
Європейська комісія додала 27 реформ до плану допомоги Україні
Європейська комісія завершила оцінку оновленого плану України в рамках Ukraine Facility та передала документ на розгляд Ради ЄС. Про це повідомив речник Єврокомісії Ґійом Мерсьє, як передає кореспондентка Суспільного.
Переглянутий документ передбачає виділення Україні додаткових 8,35 мільярда євро у 2026 році. Ці кошти є частиною кредитної програми Євросоюзу на суму 90 мільярдів євро.
Для отримання фінансування Україна повинна виконати 27 нових кроків. Після цього Київ зможе подати запит на виплату траншу. Точна дата першого запиту наразі відсутня, але запити подаються кожні три місяці, тому в Єврокомісії очікують його найближчим часом. За інформацією Суспільного, серед додаткових реформ є також пункти з переліку так званого плану Качки — Кос.
Перший телефонний дзвінок Сибіги главі МЗС Ірану
Виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга вперше зателефонував своєму іранському колезі Аббасу Аракчі. Про це він написав у соціальній мережі X.
Сибіга наголосив, що дії України спрямовані виключно на захист від російської агресії і ніколи не були націлені на цивільні судна чи осіб.
«Наша мета — протистояти російській агресії, яка є першопричиною всіх інцидентів, і саме Росія несе повну відповідальність за всі провокації та жертви», — написав він.
Аракчі у відповідь заявив, що Іран також не прагне до ескалації. Водночас він зазначив, що будь-який напад на іранських громадян або інтереси «є неприйнятним, а збитки мають бути відшкодовані».
Контекст: 25 липня Зеленський повідомив, що Сили оборони України уразили судна в акваторії Каспійського моря — російський військовий корабель та судна, задіяні в транспортуванні військових вантажів з Ірану. У МЗС Ірану заявили, що нібито Україна атакувала іранське комерційне судно, внаслідок чого один моряк загинув, а ще один отримав поранення.
Airbus A350 здійснив 24-годинний переліт з Австралії до Франції
Літак Airbus A350, розроблений для найдовших пасажирських рейсів у світі, завершив випробувальний політ без посадок, що тривав понад 24 години. Цю інформацію було оприлюднено в соціальних мережах компанії Airbus.
Політ відбувся 27 липня. Авіалайнер вирушив з австралійського міста Мельбурн і без зупинок подолав відстань понад 23 тисячі кілометрів до французького міста Тулуза.
Згідно з даними сервісу відстеження польотів Flightradar24, цей рейс посів друге місце за кількістю спостережень у день польоту — за ним стежили понад 3,5 мільйона людей. Більшу аудиторію зібрав лише переліт труни з тілом королеви Єлизавети II у вересні 2022 року, за яким спостерігали 5 мільйонів осіб.
Контекст: Airbus A350-1000ULR розроблено для австралійської авіакомпанії Qantas у рамках проєкту Project Sunrise — він призначений для забезпечення прямих рейсів між Австралією та Лондоном і Нью-Йорком. Маршрут має стати найдовшим комерційним рейсом у світі. Перевізник очікує отримати перший серійний борт у квітні 2027 року, а перші рейси планує розпочати у жовтні того ж року.
Понад 7 тисяч абітурієнтів з окупованих територій подали заяви до вишів
Під час вступної кампанії 2026 року 7156 абітурієнтів з тимчасово окупованих територій подали до українських вишів майже 27 тисяч заяв. Про це повідомила заступниця генерального директора Директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти та науки Алла Рибалко на пресконференції.
За її словами, кампанія ще триває, тому остаточна кількість абітурієнтів буде відома пізніше. У міністерстві вважають динаміку позитивною.
Для молоді з окупованих територій діє спрощена процедура вступу. Абітурієнти можуть скористатися квотою-2, а в деяких випадках — пройти співбесіду замість національного мультипредметного тесту та вступати без повного пакету українських документів.
Якщо вступник виїхав з окупованої території до 1 жовтня 2025 року, він бере участь у конкурсі за результатами НМТ у межах квоти-2. Ті, хто залишається на окупованій території або виїхав пізніше, можуть складати співбесіду з предметів НМТ у вибраному навчальному закладі. Заяви приймаються до 18:00 1 серпня.
Source: suspilne.media