Власюк: “Орешник”, яким РФ атакувала Білу Церкву цьогоріч у травні, не містить компонентів іноземного виробництва

Власюк: "Орешник", яким РФ атакувала Білу Церкву цьогоріч у травні, не містить компонентів іноземного виробництва 2

Аналіз фрагмента ракети «Орєшнік», яка була використана російськими військами для удару по Білоцерківщині 24 травня, українськими експертами показав, що вона складається з понад 1100 елементів. Переважна більшість цих елементів виготовлені в Росії, а решта — в Білорусі; іноземних деталей виявлено не було.

Цю інформацію на брифінгу озвучив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, як повідомив кореспондент Суспільного.

За його словами, завдяки наявності вцілілого зразка «Орєшніка» стало можливим детальне вивчення його складових: ракета не містить західних компонентів і складається переважно з російських та білоруських деталей, вироблених у 2023-2025 роках, хоча деякі з них мають значно давнішу дату випуску.

«За цим зразком ми встановили, що один компонент датується 2012 роком. Це найстаріший елемент у цьому зразку. Вона («Орєшнік» — ред.) зібрана на кшталт Франкенштейна. Технологія походить ще з шістдесятих років, тому трапляються випадки, коли компоненти мають ще більш раннє походження», — зазначив Власюк.

"Орєшнік"Уламок ракети “Орєшнік”, якою РФ вдарила по району Білої Церкви на Київщині 24 травня 2026 року. Суспільне Новини/Сніжана Мазур

Фахівцям також вдалося ідентифікувати понад 40 компаній-виробників цих компонентів, серед яких білоруські підприємства «Транзистор» та «Інтеграл».

«Багато з них вже підпадають під санкції наших партнерів, але точно не всі, тому тут є простір для роботи. Цю інформацію ми вже передали партнерам. Очікуємо на включення всіх інших виробників «Орєшніка» до санкційних переліків», — зазначив чиновник.

Відповідаючи на запитання щодо способів припинення виробництва «Орєшніка», Власюк наголосив, що першим кроком є запровадження санкцій проти всіх виробників, а другим — унеможливлення будь-якої співпраці чи взаємодії з цими підприємствами.

«Тобто, якщо російський завод потрапляє під санкції, то йому стає значно складніше взаємодіяти з іншими бізнесами чи компаніями за межами РФ. Чи можуть вони функціонувати виключно в межах Росії? Теоретично — так. Практично, один чи десять заводів — це можливо, але сто чи тисяча — вже нереально. Тому, чи можна виключно санкційними заходами повністю зупинити виробництво «Орешніка»? Ймовірно, ні. Але чи можливо створити достатній санкційний тиск, щоб загалом військово-промисловий комплекс функціонував гірше та починав відставати в технологічному плані? Так, це досяжно. І саме це, по суті, і відбувається», — пояснив Власюк.

Source: suspilne.media

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *