Науковці пролили світло на несподівані причини масового зникнення мов, що змінюють наше розуміння історії людства.
Мови світу / © ТСН
Дослідники ідентифікували певний «золотий вік» мовного розмаїття, коли на Землі існували десятки тисяч людських мов. Однак пізніше тисячі з них були фактично стерті через історичні процеси та розширення імперій.
Про це повідомляє видання Science.
Щороку у світі зникає понад чотири мови, і, за прогнозами фахівців, ця тенденція лише посилиться.
Вчені провели аналіз змін мовного різноманіття протягом голоцену, застосувавши байєсівське моделювання, етнографічні дані та оцінки чисельності населення Землі в різні історичні періоди. Дослідження базувалося на припущенні про максимальний розмір етнолінгвістичних груп та зв’язок між їхньою кількістю та кількістю мов.
Отримані результати вказують на те, що втрата мов не є виключно сучасним явищем. За оцінками експертів, мовне розмаїття почало стрімко скорочуватися ще в останні один-три тисячоліття після досягнення свого історичного піку, коли кількість мов у світі була приблизно вдесятеро більшою, ніж нині.
На думку дослідників, виявлення чинників, які впливали на мовне розмаїття, є важливим для розуміння історії людства, розвитку культури та когнітивних процесів. Для цього вони поєднали статистичне та соціально-комп’ютерне моделювання, етнографічні матеріали та палеодемографічні оцінки, щоб відтворити траєкторію глобального мовного різноманіття.
Результати показують, що до початку одомашнення рослин і тварин у світі існувало менше мов, ніж сьогодні, — приблизно від 4500 до 6000 на противагу сучасним близько 7500. Згодом, зі зростанням чисельності населення, зростало й мовне розмаїття.
Вчені також виявили своєрідний «золотий вік» мовного різноманіття, який припав на період 3000–1000 років тому. У той час, за їхніми оцінками, у світі могло існувати десятки тисяч мов.
Дослідники дійшли висновку, що масштабна втрата мовного різноманіття почалася не внаслідок відносно нещодавньої колоніальної експансії, а значно раніше — з поширенням перших багатонаціональних імперій, які разом зі своїми мовами поширювали також культури та патогени. Це свідчить про те, що зникнення мов, ймовірно, відіграло значно вагомішу роль у формуванні сучасного мовного та культурного розмаїття, ніж вважалося раніше.
До речі, науковці з Університету Айови виявили невеликі регуляторні ділянки ДНК, які контролюють мовні здібності людини і мають на них непропорційно великий вплив. Експерти з’ясували, що ці ділянки, пов’язані з мовленням, існували ще до розділення ліній сучасної людини та неандертальців і залишалися відносно стабільними через еволюційний компроміс, пов’язаний зі збільшенням розміру мозку та ризиками під час пологів.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати