Українські атаки на нафтову інфраструктуру Російської Федерації призвели до спаду показників переробки до найнижчого рівня за 24 роки та створили нові загрози для російського експорту.
Нафтова інфраструктура / © Associated Press
У липні Україна активізувала напади на російські об’єкти нафтової промисловості, послідовно здійснюючи удари по нафтопереробних заводах, танкерах, морських терміналах та трубопроводах. Зміна об’єктів ураження ускладнює для Москви прогнозування загроз та створює додаткову невизначеність для постачання нафти.
Про це пише Bloomberg, який проаналізував офіційні повідомлення України та Росії.
За розрахунками агентства, у липні щонайменше 30 ударів було завдано по великих російських НПЗ, нафтових танкерах, морській інфраструктурі та ключових трубопровідних об’єктах. Це другий за величиною місячний показник від початку повномасштабного вторгнення.
До цієї статистики не враховано ще вісім атак на танкери, пов’язані з терміналом Каспійського трубопровідного консорціуму в Чорному морі, оскільки офіційно відповідальність за них ніхто не взяв. Якщо причетність України буде підтверджена, липень може стати рекордним місяцем за кількістю атак на російські нафтові активи.
Спочатку НПЗ, потім танкери
У першій половині липня основними цілями були російські нафтопереробні заводи. Серед них — підприємство в Омську, найбільший НПЗ Росії, розташований на відстані понад 2500 кілометрів від українського кордону.
Припинення або скорочення роботи заводів змусило російські компанії наростити обсяги продажу сирої нафти за кордон. При цьому обсяги її перероблення всередині країни знизилися до найнижчого показника з травня 2002 року.
У другій половині місяця атаки все частіше спрямовувалися на танкери та логістичні шляхи. Це надало деяким НПЗ час для ремонту та відновлення роботи, проте створило нові ризики вже для експорту готової продукції та сирої нафти.
За оцінками EA Analytics, у липні Росія переробляла в середньому близько 3,6 мільйона барелів нафти на добу. Цей показник трохи вищий за попередній прогноз у 3,5 мільйона, але приблизно на третину менший за типовий сезонний рівень.
Наприкінці липня Україна знову повернулася до ударів по НПЗ: протягом останніх трьох днів місяця постраждали ще три великі підприємства, а згодом — ще чотири.
Експорт через Чорне море сповільнився
Атаки в Чорному та Азовському морях вплинули на функціонування південних російських портів.
За даними Bloomberg, протягом тижня, що закінчився 26 липня, в Новоросійську було завантажено лише чотири нафтові танкери. Для порівняння, у два попередні тижні їх кількість становила сім і вісім відповідно.
Через Новоросійськ проходить близько 20% російського морського експорту сирої нафти, тому перебої в роботі порту можуть вплинути на загальні обсяги постачання.
До цього стало відомо про кілька нападів на великі танкери. Один із них мав бути використаний для завантаження нафти з термінала Каспійського трубопровідного консорціуму — основного маршруту експорту казахстанської нафти.
Українські військові повідомили щонайменше про 125 атак на російські судна, зокрема про удари по 90 танкерах у Чорному та Азовському морях. Bloomberg зазначає, що не зміг незалежно перевірити ці дані. До них також включено невеликі судна, які доставляли пальне до окупованого Криму.
Після посилення атак російське Міністерство оборони попередило судна про небезпеку навігації в Чорному морі.
Чи може Росія перенаправити нафту
Росія має можливість частково переорієнтувати експорт із Новоросійська на балтійські порти, проте їхніх потужностей може виявитися недостатньо.
Старший віцепрезидент Rystad Energy Хорхе Леон зазначив, що резерви трубопроводів, сховищ і танкерного флоту навряд чи дозволять повністю компенсувати всі обсяги, які можуть бути втрачені через перебої в Чорному морі.
Крім того, балтійська інфраструктура також залишається вразливою до атак, що вже було продемонстровано ударами на початку року.
Від чого залежатимуть подальші наслідки
Старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі Сергій Вакуленко вважає, що подальша ситуація залежатиме від кількості безпілотників, якими володіє Україна, та від вибору цілей для ударів.
«Майбутнє російського нафтоперероблення та експорту нафти залежить від кількості безпілотників у розпорядженні України й від її рішення спрямовувати їх на конкретні цілі», — заявив він.
За словами експерта, посилення російської протиповітряної оборони може зменшити кількість дронів, які досягають цілей, однак не здатне повністю захистити нафтову інфраструктуру.
На тлі перебоїв Москва продовжила заборону на експорт більшої частини дизельного пального та бензину, намагаючись уникнути дефіциту на внутрішньому ринку.
Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий раніше заявляв, що Україна працює над зниженням військово-економічного потенціалу Росії та використовує для цього асиметричні підходи й власні технології.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати