Тілесно-орієнтована терапевтка пояснює, як припинити жити в стані постійної тривоги
Серед водотерапевтичних методик, популярних серед біохакерів, контрастний душ, ймовірно, є найвідомішим. Проте існує ще більш дієвий спосіб прискорити метаболізм, покращити самопочуття, підвищити енергійність, гармонізувати психоемоційний стан та нервову систему — і це обливання холодною водою.
Ексклюзивно для ELLE.UA психолог, сексолог, фахівець з тілесно-орієнтованої терапії з 20-річним стажем практичної діяльності, авторка унікальних авторських освітніх програм для жінок, засновник Школи Досконалості Науки Любові та мати трьох дітей Світлана Пашкевич поділилася своїми думками про те, як і навіщо застосовувати холодний душ для зниження рівня кортизолу, зміцнення імунітету, а також для розвитку довіри до власного організму.
Чому холодний душ — це важливо для вашої щоденної beauty-рутини
Мене часто запитують: «Чи справді холодний душ допомагає знизити кортизол?». Однак відповідь на це запитання значно глибша, ніж просте «так» чи «ні»..
Давайте спочатку пригадаємо декілька надзвичайно важливих аспектів:
- Наше тіло ніколи не діє проти нас.
- Воно не прагне нас покарати.
- Не має наміру робити нас хворими.
- Не бажає нам зіпсувати життя.
Його єдина і постійна мета — зберігати нам життя. Навіть тоді, коли здається, що воно обертається проти нас. Коли ми починаємо розуміти мову свого тіла, багато процесів стають цілком логічними.
Візьмемо, наприклад, кортизол. Сьогодні його часто вважають головною причиною майже всіх проблем:
- Надмірна вага
- Хронічна втома
- Безсоння
- Підвищена тривожність
- Емоційне виснаження та інші
Але, враховуючи обставини, саме завдяки кортизолу ми щоранку розплющуємо очі. Протягом перших 30–45 хвилин після пробудження його рівень природно зростає. Він допомагає мозку активізуватися, запускає обмінні процеси, покращує концентрацію та готує організм до нового дня. Це не помилка природи, а один із найдосконаліших механізмів виживання.
Проблема насправді криється в іншому. А саме:
- Коли стрес стає не окремою подією, а постійним станом;
- Коли нервова система протягом місяців або навіть років перебуває у стані постійної готовності;
- Після тривалого емоційного напруження.
У таких умовах організм втрачає здатність розрізняти реальну загрозу від звичайних життєвих обставин, і будь-яка невизначеність сприймається як небезпека. Будь-який конфлікт — як напад. Будь-яка новина — як сигнал тривоги. Тіло не знаходить спокою. Воно постійно перебуває в стані спостереження та напруги. Саме тому людина виснажується, навіть коли нічого надзвичайного не сталося. Адже найбільше енергії забирає не сама подія, а безперервне очікування небезпеки.
Як використовувати холодний душ для зниження рівня кортизолу
І тут на сцену виходить холодна вода. Коли ви вранці, після пробудження, стаєте під холодний душ, організм миттєво реагує на це як на легкий, контрольований стрес. Варто розпочинати цю практику з кількох секунд, поступово збільшуючи тривалість до 1,5–2 хвилин. Цього часу достатньо для активації симпатичної нервової системи — давнього механізму, що допомагає людині швидко мобілізувати всі свої ресурси. В кров виділяються адреналін та норадреналін. Саме норадреналін дарує відчуття ясності розуму, внутрішньої зібраності, покращує концентрацію та наповнює енергією. Іноді рівень кортизолу може тимчасово зрости.
Саме тут багато хто робить помилковий висновок: «Якщо кортизол підвищився — отже, холод шкідливий».
Але саме тут починається найцікавіше. Через кілька секунд ви продовжуєте спокійно дихати. Пульс поступово нормалізується. Тіло самостійно починає генерувати тепло. І мозок отримує та закріплює новий, надзвичайно важливий досвід: «Я зустрівся зі стресом… і залишився в безпеці».
Ще раз.
«Я впорався».
Саме ця проста думка поступово трансформує роботу нервової системи. День за днем, буквально крапля за краплею. Організм починає усвідомлювати, що не кожен стресовий виклик призводить до катастрофи. Що дискомфорт не завжди означає небезпеку, а напруження можна пережити спокійно. Тому холодний душ не стільки знижує рівень кортизолу, скільки навчає організм правильно реагувати на стрес. Науковою мовою це називається підвищенням стресостійкості.
Нервова система починає швидше переходити з режиму мобілізації до режиму відновлення — ніби згадуючи, що після напруги можна повернутися до стану спокою. Їй більше не потрібно цілодобово перебувати на варті. Організм легше повертається до стану внутрішньої рівноваги. Зменшується надмірна емоційна реактивність. З’являється відчуття спокою, ясності та внутрішньої опори.
Саме тому багато людей, вже через кілька тижнів регулярного використання холодного душу, відзначають: «Я став спокійнішим». Не тому, що стрес зник. Не тому, що життя стало простішим. А тому, що змінилася людина, яка це життя переживає.
Для мене холодний душ — це не про силу волі, не про героїзм, не про самовипробування.
Це щоденний діалог зі своєю нервовою системою. Це можливість щоранку говорити своєму тілу: «Ми можемо зустрітися з дискомфортом… і залишитися в безпеці». І одного дня ця фраза перестає бути просто словами. Вона стає новою установкою організму!
І, мабуть, найголовніше…
Щоранку, стаючи під холодну воду, ви тренуєте не лише судини, імунітет чи нервову систему — ви тренуєте довіру до власного тіла, до своєї здатності долати дискомфорт, а також довіру до життя. Адже тіло запам’ятовує не лише травми. Воно так само запам’ятовує безпеку. І коли день за днем воно переживає незначний, контрольований стрес, після якого не трапляється нічого страшного, всередині зароджується нове відчуття:
- «Я можу»
- «Я справляюся»
- «Я в безпеці».
Саме з цього моменту змінюється не лише функціонування нервової системи. Змінюється якість життя. Адже справжнє здоров’я народжується не там, де стрес повністю відсутній. Воно народжується там, де тіло перестає жити в очікуванні небезпеки. Де воно знову згадує свій природний стан — стан довіри.
Можливо, одного дня ви усвідомите, що найбільша користь холодного душу полягала не в загартуванні вашого тіла. А в тому, що він навчив його більше не боятися життя.
І саме в цьому полягає головний секрет холодного душу.
І, мабуть, саме це і є справжнє загартування.