Автор фото, Getty Images
Вищий антикорупційний суд визначив меру запобігання для колишньої віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної – заставу в розмірі 6 мільйонів гривень.
Представники обвинувачення наполягали на обранні для Стефанішиної запобіжного заходу у вигляді застави 13,1 мільйона гривень.
Суд також зобов’язав Стефанішину з’являтися на виклики НАБУ, прокуратури та суду, а також повідомляти про будь-які зміни місця проживання чи перебування.
Додатково, ексчиновниці заборонено контактувати з низкою осіб, які фігурують у цій справі.
Цю інформацію повідомило Суспільне, посилаючись на джерело в залі суду.
Після судового засідання Стефанішина заявила, що не має шести мільйонів гривень для внесення застави, і зазначила, що узгодить наступні кроки зі своїми адвокатами. Вона також додала, що планує продовжити професійну діяльність, але вже не на державній службі.
Крім того, Стефанішина повідомила, що отримує погрози на свою адресу та адресу своїх рідних, як передає Суспільне.
Наступне судове засідання заплановане на 10 жовтня.
Попереднє засідання розпочалося після того, як НАБУ та САП оголосили Стефанішиній нову підозру. Спочатку повідомлялося, що засідання проходитиме в закритому режимі.
Згодом почали з’являтися подробиці справи.
Під час слухань прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури розповів, що колишню урядовицю підозрюють у незаконному збагаченні та внесенні недостовірних даних до декларації, як повідомило Суспільне.
За версією слідства, протягом 2024-2025 років Стефанішина придбала дві квартири у київському житловому комплексі "Файна Таун".
Як стверджували правоохоронці, переговори щодо придбання нерухомості вела її подруга, а самі квартири не були задекларовані посадовицею. Слідство також вказало на незадекларовані витрати на ремонт житла.
Крім того, за даними прокуратури, з січня по квітень 2024 року Стефанішина орендувала житло на вулиці Ярославів Вал у центрі Києва за 1300 доларів щомісяця, а пізніше проживала у квартирі своєї матері в ЖК "Львівська площа". Це місце проживання, за словами прокурора, також не було відображене в декларації.
Серед інших епізодів, на які звернуло увагу обвинувачення, – користування автомобілем Mercedes-Benz, зареєстрованим на помічника ексурядовця. Прокуратура стверджувала, що ця інформація, а також витрати на авіаквитки та лікування матері, не були вказані у деклараційних документах.
Сторона обвинувачення вважає, що Стефанішина може мати вплив на свідків та перешкоджати розслідуванню.
Прокурор САП під час засідання висловив думку, що існують ризики переховування підозрюваної від слідства та суду.
Обґрунтовуючи свою позицію, прокурор зазначив, що Стефанішина тривалий час обіймала високі державні посади. Зокрема, під час її роботи як посла України у США, за версією обвинувачення, вона могла встановити контакти, які потенційно могли б сприяти її перебуванню за кордоном.
Також прокурор звернув увагу на те, що експосадовиця має кілька закордонних та дипломатичних паспортів, що дозволяє їй безперешкодно перетинати кордон.
У Центрі протидії корупції зазначили, що прокурор САП вказав на невідповідність витрат Стефанішиної її доходам та заощадженням.
«За його словами, джерелами доходів були зарплата, відшкодування відряджень та аліменти. Готівка з рахунків не знімалася, продаж майна чи позики були відсутні», – написав ЦПК.
Ольга Стефанішина заявила, що не зможе забезпечувати фінансове життя своєї родини, якщо сума застави для неї буде визначена в розмірі, що вимагає сторона обвинувачення.
Кореспондентка hromadske пізніше повідомила, що Стефанішина в залі суду зазначила, що вирішила повернутися до України, завершивши свою роботу в США, і «з необхідною оперативністю реагувала» на запити щодо процесуальних дій та підозри.
Вона зазначила, що «несе значні витрати» через повернення до України.
«Тому з міфічними грошима, які, на думку сторони обвинувачення, можуть бути в моєму розпорядженні, я не можу забезпечити внесення застави своїми власними коштами в запропонованому обсязі, а навіть якщо знайду таку можливість, я не зможу тоді забезпечити життєдіяльність родини», — додала Стефанішина.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Ольга Стефанішина, Андрій Єрмак, Володимир Зеленський, Дмитро Кулеба, Андрій Сибіга та Роман Машовець у штаб-квартирі Європейської Ради, 9 лютого 2023 року в Брюсселі, Бельгія
Раніше Стефанішина відреагувала на підозру, заявивши, що «спокійно сприймає» процесуальні дії НАБУ. Вона підкреслила, що питання щодо нерухомості вже коментувала публічно і надавала журналістам необхідні документи.
«Значну частину питань, що виникають у медіа, зокрема щодо нерухомості, я понад рік тому коментувала публічно і досить детально. Ще після перших публікацій я сама надала журналістам усі необхідні документи стосовно квартири, до якої виникали питання. Мені не було і немає чого приховувати», — зазначила ексвіцепрем’єрка, наголосивши на своєму перебуванні в Україні.
3 серпня Володимир Зеленський звільнив Ольгу Стефанішину з посади посла України у США.
Ім’я Стефанішиної фігурувало у низці журналістських розслідувань у 2025 році. Зокрема, hromadske повідомляло про придбання її матір’ю квартири в ЖК «Львівська площа» за ціною, нижчою за ринкову. Сама Стефанішина пояснювала, що батьки інвестували в нерухомість ще у 2019 році.
Також «Українська правда» писала про можливий вплив її колишнього чоловіка на діяльність АРМА.
Після виходу матеріалу Стефанішина заявила, що не має жодного стосунку до діяльності ексчоловіка і не підтримує з ним зв’язку.
У липні 2025 року САП відкрила провадження за фактами, викладеними в розслідуванні «Української правди».
Раніше Transparency International Ukraine також повідомляла, що Стефанішина фігурувала у справі щодо можливої розтрати коштів під час закупівлі послуг Міністерством юстиції у 2013-2014 роках.