Велика Британія, Італія, Німеччина та Франція у 18-ту річницю вторгнення Росії до Грузії заявили про побоювання щодо повної анексії Південної Осетії. Занепокоєння викликали травнева угода Москви з «владою» тимчасово окупованого регіону та призначення громадянина Росії на керівну посаду.
Це зазначено у спільній заяві, оприлюдненій 7 серпня.
Чотири країни назвали угоду про «посилення союзницьких відносин та взаємодії», яку Москва та де-факто влада Південної Осетії підписали 9 травня 2026 року, черговим порушенням суверенітету й територіальної цілісності Грузії та міжнародного права.
«Цей документ, а також призначення російського громадянина на керівну посаду в регіоні викликають занепокоєння через можливу повну анексію регіону, яка не залишиться без відповіді», — наголошується в заяві.
Уряди чотирьох країн також засудили військову присутність Росії в окупованих Абхазії та Південній Осетії та нагадали, що вона суперечить міжнародному праву й зобов’язанням Росії за угодою з шести пунктів від 12 серпня 2008 року.
«Мілітаризація Росією окупованих грузинських територій, що триває, становить серйозну загрозу безпеці Грузії, а також регіональній та європейській стабільності», — йдеться у документі.
У жовтні 2025 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав Росію винною у порушеннях на окупованих територіях. Серед них — надмірне застосування сили, жорстоке поводження, незаконні затримання та неправомірні обмеження свободи пересування через адміністративний кордон. Чотири країни закликали Росію виконати рішення ЄСПЛ і зобов’язання, які вона взяла на себе 12 серпня та 8 вересня 2008 року.
Велика Британія, Італія, Німеччина та Франція також привітали рішення Республіки Наоеро (до липня 2026 року — НауруТихоокеанська острівна держава офіційно змінила назву країну, пов’язавши рішення з відновленням «традиційного» найменування та вшануванням національної спадщини.) відкликати визнання так званої незалежності Абхазії та Південної Осетії. Вони закликали інші держави, які встановили дипломатичні відносини з цими утвореннями, вчинити так само.
Чотири країни підтвердили підтримку Женевських міжнародних дискусій, співголовами яких є Євросоюз, ОБСЄ та ООН, і назвали цей формат єдиним майданчиком, що дозволяє сторонам працювати для врегулювання конфлікту. Вони також високо оцінили роботу Моніторингової місії Євросоюзу в Грузії (EUMM) і пообіцяли підтримувати її надалі.
Раніше 7 серпня Міністерство закордонних справ України також оприлюднило заяву до річниці російського вторгнення в Грузію. У відомстві зазначили, що підписана у Цхінвалі 9 травня 2026 року так звана «угода про поглиблення союзницького співробітництва» між Кремлем та його «маріонетковим режимом» є свідченням послідовного повзучого поглинання та анексії Росією суверенних територій Грузії. Україна заявила про непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності Грузії в її міжнародно визнаних кордонах і наголосила, що ніколи не визнає окупації грузинської землі.
Російсько-грузинська війна 2008 року розпочалась, коли сепаратисти в Південній Осетії, яких підтримувала Росія, напали на грузинську поліцію та почали обстріл грузинських селищ. 7 серпня Росія почала перекидати свої війська до Південної Осетії, а 8-го напала на Грузію для нібито захисту Південної Осетії та «примушення Грузії до миру».
Source: suspilne.media