>
<img src="/wp-content/uploads/2026/08/ea90ebbfffa66bb2dbb6886aaf0badcc.jpg" class="art-hero-img" alt="Більшість членів КМП Нацбанку очікують подальшого підвищення облікової ставки у 2026р.” />
Фото: https://bank.gov.ua
Більшість учасників Комітету з монетарної політики (КМП) Національного банку України (НБУ) прогнозують подальше зростання облікової ставки у 2026 році, зумовлене переважанням проінфляційних ризиків у короткостроковому періоді, згідно з оприлюдненими у понеділок результатами обговорення.
На цьому засіданні дев’ять з одинадцяти членів КМП висловилися за підвищення ставки до 15,5% з рівня 15%, тоді як двоє запропонували залишити її без змін.
“Кілька членів КМП наголосили, що якщо НБУ займе вичікувальну позицію, інфляція може не лише швидко повернутися до двозначних показників, а й там закріпитися”, – йдеться у звіті.
Прихильники підвищення ставки у липні вказували на посилення фундаментального цінового тиску та зростання проінфляційних ризиків. Базова інфляція в червні прискорилася до 8,1% у річному вираженні та значно перевищила прогноз регулятора, хоча загальна інфляція сповільнилася до 7,2% завдяки сезонному збільшенню пропозиції сільськогосподарської продукції.
На їхню думку, підвищення ставки сприятиме зростанню привабливості гривневих активів та стабільності валютного ринку, а також обмежить ризики погіршення інфляційних очікувань.
Серед ключових проінфляційних факторів члени КМП виділили подальше зростання витрат на виробництво та заробітної плати в умовах дефіциту кваліфікованих кадрів, розширення фіскальних стимулів, вторинні ефекти від подорожчання палива та попереднього знецінення гривні, а також наслідки російських атак на економіку та логістичні ланцюги, та військові дії на Близькому Сході.
Один із членів КМП висловив думку, що вибір мав полягати не між збереженням ставки та її підвищенням, а між незначним збільшенням на 0,5 відсоткового пункту (в.п.) та більш суттєвим кроком. Зрештою, він підтримав підвищення на 0,5 в.п., зокрема, через потенційний тимчасовий дезінфляційний ефект від проблем з експортом агропродукції, спричинених руйнуванням портової інфраструктури.
Учасники обговорення також звернули увагу на ризик тривалого конфлікту на Близькому Сході. Згідно з базовим прогнозом Нацбанку, прямі та опосередковані наслідки цього фактора збільшать річну інфляцію у 2026 році на 1,7 в.п. Водночас, якщо ціни на нафту залишаться вищими за 100 доларів за барель до кінця року, цей вплив може сягнути близько 3 в.п.
Члени Комітету окремо наголосили на ризиках для валютного ринку, пов’язаних зі значним зростанням дефіциту бюджету, підвищеним попитом на імпорт для оборонно-промислового комплексу та наслідками зовнішніх шоків. Один з учасників обговорення зазначив, що підвищення облікової ставки має на меті, зокрема, захист міжнародних резервів.
Двоє членів КМП, які висловилися за утримання ставки на рівні 15%, вважають, що поточна жорсткість монетарної політики є достатньою для поступового повернення інфляції до цільового показника 5%.
Серед дезінфляційних чинників вони відзначили можливе збільшення внутрішньої пропозиції зерна через ускладнення його експорту, а також стримування економічної активності та темпів зростання заробітної плати внаслідок російських атак.
Один з них також зазначив, що підвищення ставки на 0,5-1 в.п. не матиме значного впливу на фінансові умови та виконуватиме переважно сигнальну функцію, яка наразі не є необхідною з огляду на відносно стабільні інфляційні очікування та привабливість гривневих активів.
Кілька членів КМП, на відміну від більшості, очікують, що баланс ризиків для прогнозу інфляції на найближчий рік буде зміщений у бік зниження, тому додаткового посилення процентної політики не знадобиться.
Члени Комітету також схвалили поетапну модернізацію операційного дизайну процентної політики. На початковому етапі НБУ, замість повного задоволення запитів банків на тримісячні депозитні сертифікати, буде проводити процентні тендери кожні два тижні з оголошеним обсягом їх розміщення за ставкою, що не перевищує рівня “облікова ставка + 3,5 в.п.”.
За оцінками учасників обговорення, такий підхід сприятиме збереженню стимулів для банків конкурувати за строкові гривневі депозити, а також спонукатиме їх до більш активного управління власною ліквідністю.
Як було повідомлено, 30 липня правління НБУ підвищило облікову ставку на 0,5 в.п. – до 15,5% річних. До цього регулятор утримував її на рівні 15% з кінця січня 2026 року.