Країни на східному фланзі НАТО зміцнюють захист життєво важливої інфраструктури через ризик можливих російських диверсій. Одним зі сценаріїв, що розглядаються спецслужбами, є застосування дронів українського виробництва.
Балтійське море (ілюстративне фото) / © Associated Press
Польща та балтійські держави посилюють охорону дамб, електростанцій, газопроводів та інших об’єктів критичної інфраструктури через побоювання можливої російської операції під чужим прапором.
Згідно з даними Reuters, один зі сценаріїв передбачає використання безпілотників, вироблених в Україні, для створення враження причетності Києва.
Минулого тижня Литва заявила, що Москва може розглядати можливість інсценованої атаки. Польща, Латвія та Естонія також попереджали про небезпеку диверсій, метою яких може бути перевірка реакції НАТО.
У Кремлі такі звинувачення заперечують. Речник російського президента Дмитро Пєсков раніше назвав попередження про можливі таємні атаки Росії «страшилками», які, нібито, використовуються для виправдання мілітаризації.
Литва залучила військових
Міністр оборони Литви Робертас Каунас повідомив Reuters, що країна підвищує рівень захисту критичної інфраструктури та постійно обмінюється інформацією з розвідувальними службами.
Минулого місяця Литва направила військових для допомоги поліції в охороні термінала з імпорту зрідженого газу, термінала нафтопродуктів, важливого енергетичного сполучення з Польщею та Круоніської гідроакумулювальної електростанції.
«Ми чітко даємо зрозуміти, що в разі необхідності будемо захищатися», — заявив Каунас.
Посилено охорону критичної інфраструктури і в Латвії. За словами прем’єр-міністра Андріса Кульбергса, серед таких об’єктів — дамба на Даугаві поблизу Риги та підземне газосховище Інчукалнс.
Він зазначив, що ймовірність гібридної загрози зараз вища, ніж раніше.
Розвідка допускає сценарій атаки під чужим прапором
Представник однієї з балтійських розвідслужб повідомив Reuters, що, за наявними оцінками, російські військові та внутрішні спецслужби опрацьовують можливий сценарій атаки під чужим прапором.
Вона може бути спрямована проти інфраструктури Росії, Польщі або країн Балтії із застосуванням дронів українського виробництва. За словами співрозмовника агентства, після політичного схвалення така операція нібито могла б бути реалізована протягом кількох днів.
При цьому найбільше занепокоєння викликають не стільки можливі фізичні наслідки атаки, скільки політичний хаос, який вона може спричинити всередині НАТО під час обговорення відповіді.
Інший співрозмовник Reuters був обережнішим в оцінках. За його словами, численні попередження союзної розвідки справили сильне враження на країни Балтії, однак потенційна атака може статися як найближчим часом, так і взагалі ніколи.
Польща готує альтернативні маршрути постачання газу
У Польщі нафтогазова компанія Orlen аналізує альтернативні маршрути імпорту газу на випадок загрози основній інфраструктурі.
Близько 80% газу країна імпортує через LNG-термінал у Свіноуйсьце та підводний газопровід із Норвегії. За словами джерела Reuters, оператор цієї інфраструктури Gaz-System працює в режимі посиленого контролю.
Додаткові заходи вживаються і в енергетичному секторі. У липні польський оператор електромереж разом із військовими почав посилювати захист лінії електропередачі з Україною, яка допомагає підтримувати стабільність української енергосистеми.
У перспективі військових можуть залучити до охорони й інших об’єктів критичної інфраструктури на сході Польщі.
Підроблені документи щодо майбутньої АЕС
Державна компанія Polskie Elektrownie Jadrowe, яка займається будівництвом першої польської атомної електростанції, також повідомила про появу підроблених корпоративних документів.
За словами компанії, їхнє походження можна простежити до території «на схід від Польщі». Інцидент розслідують разом зі спецслужбами та правоохоронцями.
Компанія також відстежує можливі диверсії та інші загрози на майданчику майбутньої АЕС.
Директор польського державного Центру східних досліджень OSW Войцех Конончук припустив, що заяви Росії про нібито використання країнами Балтії своєї території для українських атак можуть створювати інформаційне підґрунтя для подальших дій Москви.
На його думку, можливим завданням таких операцій могло б бути залякування європейських країн і спроба показати, що відмова виконувати вимоги Росії матиме наслідком подальшу дестабілізацію.
Напередодні прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск попередив, що Росія може напасти на члена НАТО вже за кілька місяців, а не років. Політик сумнівається у готовності США та Євросоюзу до швидкої практичної реакції, закликаючи перетворити паперові гарантії статті 5 на реальну військову силу.
Президент Фінляндії Александер Стубб, коментуючи заяву Туска, закликав Європу зберігати спокій і «фінську витримку». Він зазначив, що наразі не бачить реальних підстав для нападу РФ на НАТО чи перевірки статті 5, вважаючи масштабні сценарії агресії малоймовірними.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати