Євросоюз, антикорупційні організації та активісти, які брали участь у «картонкових протестах», наполягають на реформуванні Державного бюро розслідувань — правоохоронної установи, що займається розслідуванням злочинів, скоєних високопосадовцями, іншими правоохоронцями та військовими. Зокрема, ДБР зазнає критики за свою роль у торішній атаці на антикорупційні органи, переслідування політичних опонентів та критиків влади, як-от Петро Порошенко і Віталій Шабунін, а також за нещодавні обшуки у виробника дронів Vyriy, що належить співвласнику незалежного медіа «Бабель».
Ще в січні Володимир Зеленський доручив протягом місяця підготувати та «невідкладно подати до парламенту президентський законопроєкт щодо оновлення ДБР». Цього досі не сталося. Реформа бюро є обов’язковою умовою для вступу України до Європейського Союзу.
«Суспільне» розповідає історію створення ДБР, його функції, пропозиції щодо його оновлення та причини, що перешкоджають проведенню реформи.
Коротка історія ДБР
Верховна Рада ухвалила закон про створення Державного бюро розслідувань у 2015 році в рамках масштабної реформи правоохоронних органів після подій Євромайдану. Микола Хавронюк, співавтор законопроєкту про ДБР та професор кафедри кримінального права Києво-Могилянської академії, у розмові з «Суспільним» згадав, що за задумом ДБР мало стати ключовим органом у правоохоронній системі для розслідування найскладніших справ.
Новій установі планували передати провадження щодо тяжких насильницьких злочинів, тероризму та організованої злочинності, які до цього розслідувалися міліцією та СБУ. Крім того, ДБР мало розслідувати злочини, скоєні топпосадовцями, депутатами, суддями та правоохоронцями. На той час ці справи тимчасово розслідувала прокуратура, яка, згідно з Конституцією, не має слідчих функцій, тому ці повноваження потребували передачі.
«Додатково до цього були злочини військовослужбовців, [які доти розслідувала військова прокуратура]. Ці злочини мають специфічний характер, їх тоді було не так багато, як зараз, і їх потрібно було комусь доручити. Вирішили, що не поліції, оскільки поліцейські ніколи не займалися військовослужбовцями. Подумали, що існує новий орган — хай він займається і злочинами військових», — згадує Хавронюк.
Отже, за початковим проєктом, ДБР мав розслідувати найтяжчі злочини та некорупційні злочини топпосадовців і військових, НАБУ — корупційні, а поліція — займатися простішими справами та вуличною злочинністю. Однак, як зазначив для «Суспільного» Віктор Чумак, співавтор закону та народний депутат VII та VIII скликань, тодішні керівники поліції та СБУ «затято опиралися» і не бажали передавати свої справи ДБР. У результаті Верховна Рада ухвалила компромісне рішення, передавши новому органу лише розслідування некорупційних злочинів топпосадовців, правоохоронців та суддів, а також злочинів військовослужбовців.
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков прямує до будівлі Державного бюро розслідувань для допиту як свідок у справі про можливі розкрадання з боку попереднього керівництва НАЗК, Київ, 21 вересня 2020 року. Getty Images/Ukrinform/Olena Khudiakova
Згідно з ухваленим законом, керівника ДБР мав призначати президент за поданням прем’єр-міністра після проведення конкурсу. До складу конкурсної комісії входили по троє представників від президента, уряду та Верховної Ради. У 2017 році переможцем було обрано Романа Трубу, слідчого з Генеральної прокуратури, який сформував перший склад бюро. У 2019 році він опинився в центрі скандалу: анонімний телеграм-канал «Трубу прорвало» опублікував записи розмов, нібито таємно зафіксованих у його кабінеті. На цих «плівках» директор бюро, зокрема, узгоджував із представниками Офісу президента Володимира Зеленського слідчі дії щодо його попередника та політичного опонента Петра Порошенка. Труба стверджував, що записи були сфабриковані.
На тлі цього скандалу Зеленський ініціював перезапуск бюро. У грудні 2019 року Верховна Рада внесла поправки до закону про ДБР, змінивши статус установи з органу виконавчої влади на правоохоронний. На практиці це означає, що ДБР відтоді підпорядковується не Кабінету Міністрів, а безпосередньо президенту. Президент отримав можливість призначати директора ДБР без участі прем’єр-міністра, хоча й після конкурсу.
Після ухвалення цих змін Зеленський звільнив Трубу, а згодом призначив виконувачем обов’язків директора Олексія Сухачова, який раніше обіймав керівні посади в СБУ, Генеральній прокуратурі та Службі зовнішньої розвідки. У січні 2022 року він переміг у конкурсі, що проводився в будівлі Офісу президента. Проєкт «Схеми» Радіо Свобода зазначав, що конкурс не був прозорим, а члени комісії мали зв’язок із заступником голови ОП Олегом Татаровим, який досі обіймає посаду та курує правоохоронні органи.
Керівник Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов виступає зі звітом про роботу ДБР за 2020 рік на засіданні Верховної Ради. Київ, 3 березня 2021 року. Getty Images/Ukrinform/Volodymyr Tarasov
Концентрація влади у президента
Професор Хавронюк, один зі співавторів першого законопроєкту про ДБР, вважає небезпечним те, що у 2019 році Зеленський підпорядкував ДБР собі. Науковець зазначає, що, згідно з Конституцією, президент не має таких повноважень.
«Небезпека полягає в тому, що президент, маючи під своїм контролем Службу безпеки, ДБР, армію та певний вплив на інші правоохоронні органи, може легко узурпувати владу. Щоб запобігти цьому, повноваження президента мають бути обмежені. Він є головнокомандувачем, відповідає за питання зовнішньої політики та не втручається в діяльність уряду. Уряд же, відповідно до Конституції, займається охороною громадського порядку та боротьбою зі злочинністю», — пояснює експерт.
Петро Порошенко, попередник Зеленського, стверджує, що Зеленський часто використовує ДБР проти своїх політичних опонентів. Після втрати влади Порошенком, бюро відкрило проти нього десятки справ за заявами Андрія Портнова, заступника голови адміністрації Януковича. У січні 2021 року ДБР оголосило Порошенку підозру в державній зраді та сприянні тероризму. Бюро закидало йому, що у 2014-2015 роках він ініціював закупівлю вугілля в «ДНР» та «ЛНР», надаючи таким чином допомогу сепаратистам та проросійському політику Віктору Медведчуку. Згодом, у 2025 році, ця підозра стала підставою для застосування економічних санкцій проти Порошенка. Захист політика вважає, що підозра була оголошена на замовлення президента Зеленського з метою дискредитації Порошенка та створення приводу для обмеження його прав через санкції.
П’ятий президент України, народний депутат від «Євросолідарності» Петро Порошенко прибув на допит до Державного бюро розслідувань у справі про державну зраду. Київ, 31 січня 2022 року. УНІАН/Вʼячеслав Ратинський
У липні 2025 року ДБР провело обшук у Віталія Шабуніна, ще одного критика влади та лідера впливової організації «Центр протидії корупції», який на той час служив у війську. Йому було оголошено підозру в ухиленні від служби та шахрайстві. Бюро стверджувало, що у 2022-2023 роках командир Шабуніна відправив його у відрядження до Національного агентства з питань запобігання корупції в Києві, але він там не з’являвся, хоча й отримував зарплату. Шабунін стверджує, що насправді був у відрядженні до НАЗК, займаючись аналізом оборонних закупівель. Він назвав справу проти себе «кроком Зеленського до корупційної автократії». Шабуніна підтримали понад 60 провідних правозахисних організацій та незалежних медіа.
Через тиждень, 21 липня, Державне бюро розслідувань спільно з СБУ провели масштабну серію обшуків у детективів НАБУ. Того ж дня бюро одночасно оголосило трьом детективам підозру у скоєнні дорожньо-транспортних пригод, що сталися у 2021-2023 роках. Наступного дня Верховна Рада проголосувала за позбавлення незалежності антикорупційних органів. Однак, після масових протестів, повноваження НАБУ та САП були повернуті. Двоє з трьох детективів, які тоді отримали підозри від ДБР, досі перебувають під судом. Детективи не визнають своєї провини, а правозахисники вважають їхнє переслідування частиною атаки влади на антикорупційну інфраструктуру.
Голова правління «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін на засіданні Печерського районного суду в Києві 15 липня 2025 року. Суспільне Новини/Олексій Арунян
Нещодавно критика на адресу ДБР була викликана обшуками в компанії Vyriy, значного виробника дронів. 7 липня співробітники бюро, не маючи ухвали суду, з’явилися на виробничих об’єктах компанії та в помешканні її власника, Олексія Бабенка. ДБР офіційно пояснило, що розслідує можливе штучне завищення цін на дрони з боку виробника, хоча на ринку Vyriy відомий саме завдяки низьким цінам на свою продукцію. Компанію підтримали військові, які закуповували обладнання, та інші виробники озброєнь. Олексій Бабенко, власник Vyriy, назвав обшук «навмисним тиском», але не уточнив, хто і з якою метою вирішив чинити цей тиск.
Окрім виробника дронів, Бабенко також є власником незалежного медіа «Бабель». За два тижні до обшуків у цій компанії було опубліковано резонансне розслідування щодо можливих катувань та вбивств новобранців у полку «Скеля». Цей збіг викликав підозри у журналістів видання, але Бабенко не пов’язує обшуки з публікацією.
Ще одним гучним нещодавнім скандалом за участю ДБР стало розслідування «Центру протидії корупції» та видання «Слідство.інфо» стосовно брата директора бюро, Олександра Сухачова. Журналісти виявили, що у 2018-2020 роках він придбав 143 квартири у двох житлових комплексах Харкова за заниженою ціною. Під час підготовки розслідування забудовник подав позов з вимогою не публікувати матеріал, посилаючись на комерційну таємницю, і Печерський суд Києва задовольнив цю вимогу. Інші незалежні медіа, включно з «Суспільним», сприйняли це як акт цензури та опублікували розслідування у себе. ДБР заявило, що ані відомство, ані його директор «не володіють інформацією про господарську діяльність його брата».
Відомство заперечує, що переслідує опонентів влади з політичних мотивів. ДБР стверджує, що діє в межах своїх повноважень, зокрема у справах щодо Порошенка, Шабуніна та Vyriy. У відповіді на запит «Суспільного» бюро зазначило, що, навпаки, «політичного забарвлення деяким кримінальним провадженням надають особи, зацікавлені в уникненні покарання за вчинення злочинів, використовуючи, зокрема, медійні можливості».
Керівник управління детективів НАБУ в Дніпропетровській та Запорізькій областях Руслан Магамедрасулов у Печерському районному суді. Київ, 11 вересня 2025 року. Суспільне Новини/Олексій Арунян
Реформа на папері
З минулого року Євросоюз активно закликає Україну до реформування ДБР. Єврокомісія у своєму звіті за 2025 рік рекомендувала провести новий конкурс на посаду керівника бюро за участю міжнародних організацій, чий голос мав би вирішальне значення. За цим принципом, зокрема, обираються керівники антикорупційних органів. На думку ЄС, такий підхід може гарантувати чесність конкурсу та незалежність нового директора від керівництва країни. У липні 2026 року Євросоюз повторив цю вимогу в документі щодо першого «кластера» переговорів про вступ України до ЄС. Без виконання реформ, передбачених цим документом, подальші переговори неможливі.
Однак, схоже, влада не має наміру виконувати пункт про реформу ДБР. У січні Володимир Зеленський «доручив підготувати та оперативно внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо оновлення бюро. Я очікую, що президентський законопроєкт буде напрацьований уже в січні та невідкладно внесений до парламенту», — зазначив тоді президент.
З того часу минуло пів року, але нічого не відбулося. «Суспільне» звернулося до Офісу президента з питанням щодо причин затримки, але відповіді не отримало. Андрій Осадчук, заступник голови правоохоронного комітету Верховної Ради, повідомив «Суспільному», що йому також нічого не відомо про підготовку президентського законопроєкту. Водночас депутат зазначив, що в березні члени комітету зустрічалися з тодішнім віцепрем’єром з питань євроінтеграції Тарасом Качкою, який пообіцяв, що його офіс підготує законопроєкт про реформу ДБР. Нещодавно Качку було звільнено, а на його місце призначено Всеволода Ченцова. Осадчук сподівається, що новий віцепрем’єр виконає обіцянку свого попередника та підготує законопроєкт. Ченцов відмовився коментувати цю тему для «Суспільного».
Президент України Володимир Зеленський та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на зустрічі у Києві, 15 липня 2026 року. УНІАН/Вʼячеслав Ратинський
Залишається незрозумілим не лише коли, але й як влада планує реформувати ДБР. Вимоги Євросоюзу стосуються лише того, що нового керівника бюро має обирати комісія з вирішальним голосом міжнародних представників. Однак ні президент, ні його фракція не уточнили, чи готові вони до цього. Наприклад, заступник голови правоохоронного комітету Осадчук, який представляє опозиційну фракцію «Голос», не підтримує норму про міжнародників.
«Якщо вся суть реформи ДБР зводиться до того, хто і як буде призначати керівника, то це, ймовірно, не стільки реформа, скільки боротьба за встановлення контролю над структурою, — заявив він «Суспільному». — Тому я маю серйозні сумніви, чи дійсно такий підхід допоможе покращити роботу цього правоохоронного органу, яка, безперечно, потребує вдосконалення».
Натомість антикорупційні організації, а також професор Хавронюк та екснардеп Чумак, які розробляли перший законопроєкт про ДБР, підтримують вимогу ЄС щодо переважного голосу міжнародників. Крім того, на їхню думку, доцільно провести переатестацію всіх співробітників ДБР та перевірити їх на доброчесність і законність набуття майна.
Хавронюк і Чумак також вважають, що в ідеалі варто повернутися до початкової моделі, передати ДБР особливо важливі справи та, як і планувалося спочатку, зробити його головним слідчим органом у країні. Крім того, вони пропонують вилучити з ДБР справи щодо злочинів військовослужбовців та створити для їх розслідування окремий орган — військову поліцію. Нині справи щодо військових, переважно про самовільне залишення частини, становлять 90% усіх проваджень ДБР і перешкоджають виконанню інших завдань. ДБР повідомило «Супільному», що наразі розслідує 375 тисяч проваджень, з яких 363 тисячі стосуються злочинів військових. У середньому на одного слідчого припадає тисяча справ. Найбільше — у Краматорському управлінні, 4827.
Керівник ДБР Сухачов не заперечує проти розвантаження своїх підлеглих шляхом передачі частини справ про злочини військовослужбовців. Він пропонує залишити в бюро лише розслідування злочинів офіцерів, а провадження щодо решти військових передати на розслідування військовій службі правопорядку.
Очільник Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов під час пресконференції, на якій керівники правоохоронних органів, зокрема Офісу Генерального прокурора, ДБР та Нацполіції, надали інформацію про результати антикорупційної роботи та розслідування резонансних кримінальних проваджень. Київ, 22 січня 2024 року. Getty Images/Global Images Ukraine/Vitalii Nosach
Однак, це єдина зміна, яку підтримує Сухачов. Загалом він називає потенційну реформу «загрозою для забезпечення правопорядку в ЗСУ та загрозою для держави в цілому». На його думку, всі розмови про реформу є наслідком того, що «окремим фігурантам проваджень ДБР не подобається робота цього органу».
«Те, що пропонується як реформування зараз — це фактично знищення бюро. Наприклад, зараз у наших слідчих у провадженні понад 372 тисячі кримінальних справ. У мене виникає запитання: що станеться з досудовим розслідуванням більшості з них, якщо всі працівники ДБР будуть змушені пройти атестацію? До неї потрібно готуватися, і це не займе один день. Ці 372 тисячі розслідувань одразу зупиняться, а всі наші підозрювані «зависнутимуть у повітрі», — заявив Сухачов в інтерв’ю «Інтерфаксу».
Його повноваження закінчуються в січні наступного року. Згідно із законом, до 31 жовтня має бути сформована нова конкурсна комісія за чинними правилами, без переважного права голосу міжнародників. Якщо Верховна Рада до цього часу не змінить закон про ДБР, то комісія обере нового директора бюро на наступні п’ять років.
Source: suspilne.media