Автор фото, Volha Shukaila/SOPA Images/LightRocket via Getty Images
По всій території Польщі відбулися протести проти нападів на українців; політики опозиційної партії “Право і справедливість” виступають за депортацію українських чоловіків призовного віку; журналісти розкрили корупційні оборудки за участю політика з коаліції прем’єра Туска; Україна надала черговий дозвіл на ексгумацію жертв Волинської трагедії.
BBC News Україна аналізує ключові події у Польщі за минулий тиждень.
Польща стала на захист українців
У неділю, 9 серпня, у 22 містах Польщі відбулися громадські зібрання, спрямовані проти наростання жорстокості та ворожнечі стосовно українців та представників інших меншин. Сотні мешканців вийшли на вулиці Варшави, Кракова, Гданська, Познані, Вроцлава, Катовіце, Жешува, Любліна, Лодзі, Щецина, Білостока та Кельце.
Акції проводилися під гаслом “Не будь байдужим” – його вибір був не випадковий.
Це гасло популяризував Маріан Турський, історик, журналіст і колишній в’язень нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау. Він посилався на слова свого друга Романа Кента, який також пережив Голокост, котрий запропонував до десяти біблійних заповідей додати ще одну – про неприпустимість байдужості.
“Не будьте байдужими, коли бачите, що минуле викривлюють для поточних політичних цілей. Не будьте байдужими, коли будь-яку меншину піддають дискримінації”, – закликав Турський під час виступу з нагоди 75-ї річниці визволення Аушвіцу у 2020 році.
“Будьте вірні цій заповіді. Одинадцятій заповіді: “Не будь байдужим”. Бо якщо будете байдужими, то й не помітите, як на вас і ваших нащадків раптом з неба впаде якийсь новий Аушвіц”, – так він завершив свою промову.
Автор фото, Polski Komitet Obrony Demokracji
Підпис до фото, На мітинг у Варшаві прийшли сотні людей
Під час недільних мітингів учасникам розповсюджували наліпки з гаслом “Не будь байдужим”, виконаними у кольорах польського та українського прапорів.
Організатори, Комітет захисту демократії, закликали розміщувати їх на дверях магазинів, офісах та автомобілях, щоб продемонструвати українцям: у цих місцях “вони можуть розраховувати на допомогу, відчувати себе безпечно та знайти підтримку”.
Водночас у Варшаві відбувся ще один протест під назвою “Моя Польща не б’є, не ображає і не цькує”. Його учасники передали до канцелярії прем’єр-міністра та Міністерства внутрішніх справ Польщі петицію з понад 11 тисячами підписів, вимагаючи вжиття заходів у відповідь на жорстокі напади на громадян України.
Як повідомила польському інформаційному агентству PAP одна з ініціаторок, голова організації Asymetryści Юстина Грабовська, понад 11 тисяч підписів, зібраних за короткий проміжок часу, є “сигналом, що значна частина суспільства не погоджується з посиленням радикалізму”.
Автори петиції висунули сім основних вимог:
- ефективніше розслідування злочинів на ґрунті ненависті;
- припинення діяльності самочинних “патрулів”;
- запровадження урядової програми протидії ксенофобії та дезінформації;
- створення системної правової та психологічної підтримки для жертв нападів;
- регулярне навчання співробітників поліції та інших служб;
- систематичне оприлюднення статистичних даних щодо мови ворожнечі;
- внесення змін до кримінального кодексу, що посилять захист від дискримінації.
Голова польського уряду Дональд Туск наразі не відреагував на петицію – ймовірно, це пов’язано з корупційним скандалом за участю політиків його партії, що вибухнув на початку тижня.
Автор фото, Jaap Arriens/NurPhoto via Getty Images
Підпис до фото, Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск спостерігає за сонячним затемненням у Варшаві, 12 серпня 2026 року
Водночас, у Європейській комісії, відповідаючи на запит Радіо Свобода, повідомили, що відстежують дотримання Польщею вимог законодавства ЄС щодо боротьби з расизмом та ксенофобією.
Представник інституції нагадав, що Єврокомісія надає спеціальне фінансування країнам-членам ЄС, які приймають українців.
Корупційні оборудки в оточенні Туска
У понеділок, 10 серпня, видання Wirtualna Polska опублікувало матеріал про сумнівний розподіл коштів з державної програми допомоги постраждалим від масштабної повені 2024 року.
Згідно з інформацією WP, 4,5 мільйона злотих отримали три компанії з одного села, які мають зв’язки з діячкою “Громадянської коаліції” Анною Конєчинською. Як з’ясували журналісти, жодна з цих фірм не постраждала від повені.
Конєчинська обіймала посаду заступниці голови агенції, відповідальної за розподіл допомоги місцевому бізнесу, який зазнав збитків внаслідок повені. За даними WP, одна з компаній, що отримала компенсацію, належить її чоловікові, друга – їхньому сусідові, а третя – власнику місцевого телеканалу, який співпрацює з органами місцевого самоврядування.
Автор фото, Beata Zawrzel/NurPhoto via Getty Images
Підпис до фото, Житель міста Левін-Бжеський на південному заході Польщі прибирає затоплений підвал після повені, вересень 2024 року
Після виходу публікації WP наглядова рада компанії звільнила Конєчинську з посади, а прокуратура та Центральне антикорупційне бюро Польщі розпочали розслідування.
Лідер “Громадянської платформи” Дональд Туск, реагуючи на скандал, заявив, що особи, які “неналежним чином” розпорядилися коштами польських платників податків, “зіткнуться з дуже серйозними наслідками”.
Цей скандал стався на тлі іншої гучної справи, пов’язаної з політиками “Громадянської коаліції” – системи VIP-обслуговування для обраних посадовців у провідній лікарні Варшави.
Цей інцидент спричинив дискусію щодо відставки мера Варшави Рафала Тшасковського та ініціювання референдуму з цього питання. 30 липня розпочався збір підписів для його проведення. У четвер, 13 серпня, ініціатор кампанії повідомив, що вже зібрано 27,5 тисячі з 132 тисяч необхідних підписів. Збір триватиме до 28 вересня, і противники Тшасковського висловлюють упевненість, що до того часу досягнуть поставленої мети.
Водночас “Громадянська коаліція” зазнає чергового репутаційного удару на тлі зростання підтримки правих сил. Попри те, що коаліція продовжує лідирувати в партійних рейтингах, сукупна підтримка правих партій у Польщі наразі становить 44,8% – проти 28,7% у “Громадянської коаліції” та 7,2% у лівих.
Нова ініціатива щодо депортації українців
Автор фото, WOJTEK RADWANSKI/AFP via Getty Images
Партія “Право і Справедливість” (PiS) виступає за висилання з Польщі всіх українських чоловіків призовного віку, які не мають офіційного працевлаштування. Таку заяву зробив політик PiS і депутат Європарламенту Тобіаш Бохенський на останньому з’їзді партії.
“Вони матимуть можливість боротися за свою батьківщину, щоб цей жах війни якнайшвидше завершився. Щоб Центрально-Східна Європа залишалася безпечною та вільною, Україна має здобути перемогу”, – заявив він.
“На нашу думку, навіть якщо йдеться лише про 5 відсотків, то це щонайменше одна бригада, а то й ціла дивізія людей, яких можна сформувати й які можуть боротися за свою країну”, – додав інший депутат PiS, Анджей Слівка.
Проект передбачає також створення депортаційних центрів для “оптимізації” процесу.
Крім того, PiS має намір запровадити централізовану систему обліку перебування іноземців у Польщі. Скоєння адміністративного правопорушення або невиконання адміністративних обов’язків фіксуватиметься в системі, що може стати підставою для депортації.
Схожа ідея раніше висувалася політиками фракції Матеуша Моравецького “Розвиток Плюс”, які пропонували створити для цього спеціальний мобільний додаток.
Спершу видання Interia повідомляло, що PiS працює над відповідним законопроектом, який незабаром можуть подати до Сейму. Однак, зважаючи на поточний розподіл сил у польському парламенті, малоймовірно, що цей закон буде ухвалено. Це може статися після виборів 2027 року, якщо PiS увійде до складу нового уряду або сформує його самостійно.
Автор фото, Prawo i Sprawiedliwość/X
Підпис до фото, Лідер партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський виступає на з’їзді, що пройшов під гаслом “До нового уряду”
Заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мацей Душчик, який відповідає за міграційну політику, розкритикував ідею PiS, заявивши, що вона “не має підстав для реалізації”.
“Зміни до рішення Європейського Союзу щодо відмови в наданні тимчасового захисту в ЄС особам призовного віку вже набули чинності”, – зазначив Душчик.
Водночас, за його словами, понад 95% українців призовного віку у Польщі працевлаштовані, і “якби одного дня всі українці відмовилися виходити на роботу, польська економіка зупинилася б”.
Він також прокоментував оцінки кількості українських чоловіків, які нібито підпадали б під депортацію.
“Три тисячі (такі цифри фігурували у ЗМІ. – Ред.) – це невелика бригада. Нагадаю, що в Україні мобілізовано 900 тисяч осіб, тож це не буде суттєвою допомогою. Насправді ж серед тих, хто не працює в Польщі, є люди, які доглядають за своїми дітьми з інвалідністю, а також поранені на фронті, які проходять у Польщі реабілітацію”, – сказав він в ефірі Polsat News.
Водночас, як повідомила Rzeczpospolita, 67,2% поляків підтримують ідею депортації українських чоловіків, які не мають легальної роботи в Польщі. Проти висловилися 23,4% опитаних.
Дозвіл на ексгумацію жертв Волинської трагедії
Автор фото, Instytut Pamięci Narodowej/X
Підпис до фото, Ексгумаційні роботи на місцях поховань жертв Волинської трагедії в Острівках і Волі Островецькій
Українська влада надала дозвіл на ексгумацію решток польських жертв Волинської трагедії на теренах колишніх сіл Гута Пеняцька (нині Львівщина) та Угли (Волинь).
- На Львівщині розпочалися пошуки жертв Волинської трагедії
Пошукові роботи в Гуті Пеняцькій завершилися 19 червня. За словами представника польського Інституту національної пам’яті (IPN), у виявлених похоронних ямах можуть бути рештки близько 100 осіб. Однак, після початку ексгумації пошукові роботи можуть відновитися – за оцінками польських істориків, у 1944 році в селі загинуло щонайменше 850 людей.
Крім того, як повідомили в Українському інституті нацпам’яті (УІНП), на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька (нині Волинська область) завершено ексгумацію решток мешканців, які загинули у серпні 1943 року.
На території колишнього села Воля Островецька виявлено рештки 48 осіб, а на території Острівків – 6 осіб. Серед загиблих – чоловіки, жінки та діти. Їхні останки будуть перепоховані на цвинтарі колишнього села Острівки.
Як повідомила заступниця міністра культури та національної спадщини Польщі Марта Цєнковська, наприкінці серпня розпочнуться пошуки другої могили жертв Волинської трагедії в Пужниках. Після цього, за її словами, будуть проведені ексгумаційні роботи в Гуті Пеняцькій та Углах – на що цього тижня було отримано дозвіл від української сторони.