Автор фото, Getty Images
Опубліковано 18 серпня 2026Час читання: 4 хв
Колишній міністр оборони Михайло Федоров висловився за проведення виборів в Україні, вказуючи на наявність системної кризи в управлінні державою.
Звернення він оприлюднив у своєму Telegram-каналі увечері 18 серпня.
На його думку, навіть в умовах затяжної війни Україна повинна знайти спосіб для відродження демократичних процесів, оскільки країна “здатна одночасно вести бойові дії та зберігати демократичний устрій”.
Він зазначив, що громадяни не можуть нескінченно існувати в державі, де їм незрозумілі причини ухвалення певних рішень, особливо коли ці рішення “місяцями циркулюють між різними кабінетами”.
“Демократія не може бути бранцем Росії… Ми мусимо розробити законний, безпечний і практичний механізм, що дозволить Україні відновити повноцінний демократичний процес навіть під час тривалого конфлікту. Це вимагає значних зусиль”, – заявив він у своєму відеозверненні.
Він підкреслив необхідність забезпечення права голосу для військовослужбовців та гарантування безпеки виборчої процедури.
“Яким чином держава має функціонувати, якщо бойові дії триватимуть роками?… Чи може Росія фактично отримати повноваження визначати, коли українці зможуть знову обрати свою владу? Я переконаний, що ні”, – наголосив Федоров.
“Вибори – це не лише виборчий бюлетень. Це момент, коли влада знову звертається до громадян і заявляє: “Ось чого ми досягли. Тепер ви вирішуєте, чи продовжувати нам довіряти”, – висловився Федоров.
Крім того, він висловив різку критику щодо системи державного управління.
На його переконання, в Україні “спостерігається системна криза управління”, в якій стара система самозбереження боїться трансформацій, повільно приймає рішення та може віддавати перевагу лояльності над ефективністю.
Він заявив, що така ситуація є небезпечною, оскільки “найголовнішим критерієм для призначення особи є не її професіоналізм, не результати роботи і не здатність до змін у країні, а особиста прихильність до системи”.
За його словами, неефективні структури можуть існувати роками лише тому, що всі до них звикли.
Він також зазначив, що діяльність парламенту має базуватися на програмі більшості, спільних цінностях і принципах, а не на корисливих інтересах у сфері оборони.
“Парламент – це серце української демократії, а не її скарбниця. А війна такого ставлення не пробачає”, – зазначив Федоров.
Він нагадав, що країна, яка перебуває у стані війни, понад місяць залишалася без міністра оборони.
“Бойові дії тривають… нам потрібно впроваджувати новітні технології, щодня ухвалювати життєво важливі рішення… У такій обстановці держава не може бути без повноцінно призначеного міністра оборони. Це не відповідає нормі”, – заявив Федоров.
Він також наголосив на необхідності принципу особистої відповідальності посадовців за досягнуті результати.
“Якщо вам було делеговано повноваження – відповідайте за результати. Якщо вам було виділено бюджет – продемонструйте, що було зроблено. Якщо ви отримали посаду – поясніть, яких успіхів ви досягли”, – підкреслив Федоров.
14 липня Верховна Рада задовольнила відставку всього уряду та міністра оборони Михайла Федорова.
Звільнення Федорова спричинило масові протести в Україні.
Спочатку посаду в Міноборони пророкували очільнику МВС Ігорю Клименку. Проте, після протестних акцій президент Володимир Зеленський не вніс його кандидатуру до парламенту на посаду нового міністра.
За даними ЗМІ, згодом Клименко сам відмовився від претензій на цю посаду.
17 липня новий Кабінет Міністрів призначив тимчасового виконувача обов’язків міністра оборони, яким став Євген Хмара, в.о. керівника СБУ.
19 серпня Верховна Рада мала провести засідання для голосування за його призначення повноцінним міністром.
Раніше президент Володимир Зеленський висловлював упевненість, що Федоров залишиться в його команді, однак не уточнив, яку саме посаду він займе. За наявною інформацією, Федоров був готовий повернутися лише на посаду глави Міноборони.
Конфлікт та виборчі процеси
Якби не повномасштабне вторгнення РФ, то вже у жовтні 2023 року в Україні мали б відбутися чергові парламентські вибори. А в березні 2024-го – президентські.
Однак, закон про воєнний стан чітко встановлює заборону на проведення голосувань в умовах воєнного часу.
Крім того, Конституція, як стверджують багато авторитетних юристів, також не дозволяє проводити вибори під час збройного конфлікту.
Незважаючи на це, періодично лунають заяви щодо необхідності виборів. Наприклад, у 2023 році спікер парламенту Руслан Стефанчук викликав здивування у експертів, журналістів та навіть деяких членів власної фракції, заявивши, що Конституція не забороняє проведення виборів за умов воєнного стану.
Експертка з конституційного права Юлія Кириченко раніше пояснювала ВВС Україна неконституційність виборів під час війни.
По-перше, вона стверджує, що стаття 83 Конституції України передбачає проведення парламентських виборів лише після завершення воєнного стану.
По-друге, наголошує юристка, Конституція дозволяє обмежувати певні основні права людини під час воєнного стану, такі як свобода слова, право на свободу зібрань тощо. Ці права наразі обмежені, що унеможливлює забезпечення демократичності виборчого процесу.
Для організації виборів, окрім внесення змін до законодавства про воєнний стан, необхідно ретельно розробити механізми проведення голосування під час ракетних обстрілів та інших загроз воєнного часу.
Серед викликів, пов’язаних з війною, згадується забезпечення права голосу для мільйонів українців, які виїхали за кордон, а також визначення процедури голосування для військовослужбовців.