Фото: https://www.facebook.com/liliya.grynevych
Колишня очільниця Міністерства освіти і науки України (2016-2019), нині проректорка з науково-педагогічної роботи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Лілія Гриневич переконана, що через безпекову обстановку формат національного мультипредметного тесту (НМТ) наразі слід залишити без змін, а математику – зробити обов’язковим компонентом тестування.
“Головна мета ЗНО або НМТ – це забезпечення справедливого доступу до вищої освіти. В цьому аспекті Україна, як демократична держава, що декларує вступ до вищих навчальних закладів на основі досягнень абітурієнтів, зобов’язана мати певний інструмент оцінювання. Адже існує ризик повернення до корупційних схем, які колись мали місце під час вступу до університетів. Тому наразі дискусія має точитися не навколо скасування чи збереження НМТ/ЗНО, а навколо того, яким має бути формат такого незалежного оцінювання. І це, безсумнівно, залежить від безпекової ситуації”, – зазначила Гриневич у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”, відповідаючи на запитання щодо можливих змін формату НМТ.
Вона підкреслила, що існують численні складнощі, пов’язані з поточним форматом НМТ, зокрема, необхідність складати чотири предмети за один день та можливі переривання роботи через необхідність спускатися в укриття.
Крім того, вона додала, що значна кількість української молоді складає НМТ за кордоном, що вимагає від держави створення відповідних умов для них.
“Усі ці обмеження призводять до такого формату НМТ, який ми маємо. Однак цей рік надав і інші уроки: нам необхідно обладнати екзаменаційні центри в прифронтових зонах та на територіях з гіршою безпековою ситуацією, обов’язково з наявністю укриттів”, – наголосила Гриневич.
Вона також зазначила, що окремим питанням є формат самих завдань та можливість організації дводенного НМТ.
“Для цього тим, хто це пропонує, варто спробувати побувати в такому регіоні та усвідомити, що означає приїзд до тимчасового укриття. Або, наприклад, коли діти перебувають за кордоном і їдуть складати НМТ в інше місто країни, ніж те, де вони проживають”, – додала вона.
З огляду на вищезазначене, на думку Гриневич, доки безпекова ситуація залишатиметься незмінною, формат НМТ не слід переглядати.
Крім того, ексміністерка вважає, що математика має залишатися обов’язковим предметом на НМТ.
“Однак, мова йде про два рівні вивчення математики: рівень для життя та поглиблений рівень. Наприклад, якщо ви вступаєте на інженерну спеціальність, вам слід обрати поглиблений рівень математики. Якщо ж ви обираєте гуманітарний напрямок, ви можете взяти математику на базовому рівні, оскільки математика надзвичайно розвиває, по-перше, мислення та когнітивні функції людини… по-друге, людям потрібна практично орієнтована математика”, – пояснила вона.
Як повідомлялося, на початку червня, на тлі громадських дискусій щодо НМТ, голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина спільно з 50 народними депутатами зареєстрували законопроект (№15254-1), який передбачає зменшення кількості предметів НМТ у 2027 році та встановлення математики як вибіркового, а не обов’язкового предмета.
Колишні міністр освіти і науки Оксен Лісовий та експрем’єрка Юлія Свириденко виступили проти цієї депутатської ініціативи.
Після призначення на посаду міністра освіти Андрій Бутенко заявив, що НМТ потребує оптимізації з урахуванням актуальних воєнних реалій.
Згодом він обговорив з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком удосконалення системи НМТ, зокрема, проведення двох окремих сесій та можливість запровадження зимової сесії НМТ.
На початку серпня президент України Володимир Зеленський повідомив, що уряд працює над змінами до правил складання НМТ у 2027 році.
18 серпня міністр освіти і науки України Андрій Бутенко заявив, що математика має залишитися обов’язковим предметом у НМТ, а дискусія може стосуватися лише обсягу та складності завдань.