Підпис до фото, Андрій Сибіга та Євгеній Хмара під час засідання парламенту 19 серпня 2026 року
Після тривалого періоду без призначених очільників ключових міністерств оборони та закордонних справ, ці важливі відомства нарешті отримали своїх керівників.
Призначення відбулися без особливих несподіванок: Андрій Сибіга, нещодавно звільнений, знову зайняв посаду голови МЗС. Натомість, у Міністерстві оборони, Євгеній Хмара, який останні тижні фактично виконував обов’язки міністра, отримав повноваження повноцінного керівника, замінивши Михайла Федорова.
Незважаючи на гостру критику так званих “кадрових перестановок”, ініційованих президентом Володимиром Зеленським у середині липня, депутати висловлювали багато позитивних відгуків щодо кандидатур Сибіги та Хмари перед голосуванням.
Ми детально розповімо про атмосферу, що супроводжувала ухвалення цих двох важливих кадрових рішень.
Автор фото, скріншот | Рада
Підпис до фото, Атмосфера у сесійній залі незадовго до початку голосувань за міністра оборони і очільника МЗС, 19 серпня 2026 року
Представник “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко розпочав робочий день парламентарів 19 серпня з іронічного зауваження: “Ви будете призначати міністрів під акомпанемент обшуків!”. Його колеги зібралися в залі для ухвалення важливих кадрових рішень.
Вже зранку стало відомо, що НАБУ та САП проводять обшуки у рамках спецоперації. Під слідством опинилися Вадим Столар, представник групи “Відновлення України”, та Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу президента.
Пізніше, вже під час пленарного засідання, депутати отримали інформацію про звільнення Мудрої з ОП, де вона займалася питаннями судочинства. Ймовірно, Столар на той час перебував за кордоном.
Однак, черговий корупційний скандал, пов’язаний з оточенням чинної влади, не став єдиною темою, на якій опозиція вирішила зосередити свої виступи.
Ірина Геращенко, співголова фракції “ЄС”, з трибуни парламенту висловила обурення: “Кандидатури міністрів оборони та закордонних справ, згідно з європейськими та українськими традиціями, має представляти президент. Він мусить пояснити суспільству та парламенту, чому він звільняє одних посадовців та призначає інших, намагаючись використати їхню репутацію для прикриття власних кадрових провалів та політичних амбіцій”.
Автор фото, скріншот | Рада
Підпис до фото, Представник "ЄС" Олексій Гончаренко під час засідання Ради 19 серпня 2026 року
Окрім критики дій президента, Геращенко також засудила процес обговорення кандидатур міністрів, який відбувався напередодні та вранці перед засіданням.
“Чи вважаєте ви прийнятним, що зустрічі фракцій з кандидатами на ключові міністерські посади тривали по півгодини, не надаючи можливості детально обговорити їх бачення щодо мобілізації чи мирного процесу? Зустріч з Сибігою у комітеті закордонних справ тривала всього 10 хвилин!”, – обурено заявила Геращенко з трибуни, закликавши колег повернутися до “нормальної роботи після місяця гулянь”.
Згодом стало очевидно, що “Європейська солідарність” не єдина фракція, стурбована відсутністю Володимира Зеленського у парламенті цього дня.
“Наскільки я пам’ятаю, кандидатів на посади міністрів закордонних справ та оборони має представляти президент”, – звернувся до голови Верховної Ради представник фракції “Голос” Ярослав Железняк.
Однак, у відповідь голова парламенту зазначив: “Такої вимоги в регламенті немає”.
Автор фото, скріншот | Рада
Підпис до фото, Спікер Руслан Стефанчук під час засідання Ради 19 серпня 2026 року
Проте, Железняк продовжив наполягати на важливості присутності президента у Раді в такий день.
“Враховуючи, що ми вже місяць не можемо з’ясувати причину звільнення попереднього міністра оборони, причину затримки призначення чинного кандидата, і, відповідно, які завдання ставить перед ними президент, я вважаю, що діалог із главою держави був би надзвичайно доречним”, – наголосив Железняк.
Він також запитав у спікера, чому Володимир Зеленський, який нещодавно займався тенісом та стрільбою з лука, не прибув сьогодні до Верховної Ради.
Руслан Стефанчук розпочав свою відповідь із зауваження: “Ярославе Івановичу, будьмо коректні в нашому діалозі! Регламент не передбачає обов’язкової присутності президента. Сьогодні він делегував представлення кандидатів у міністри своїй представниці у Верховній Раді, пані Михайлюк”.
Проте, опозицію знову не задовольнила така відповідь, і вона продовжила відстоювати свою позицію.
Зокрема, знову виступила співголова фракції “ЄС”, яка, як і раніше, підкреслила, що президент має бути присутній у Раді для легітимації майбутніх рішень.
“Кандидатури подала не пані Галина!”, – підкреслила Геращенко.
Автор фото, скріншот | Рада
Підпис до фото, Співголова фракції "ЄС" Ірина Геращенко під час засідання Ради 19 серпня 2026 року
Цього разу спікер вирішив не просто відповісти колезі, а використати аргумент зі свого арсеналу.
“Міністр закордонних справ Клімкін 19 червня 2014 року не був представлений ніким, його кандидатуру було швидко затверджено. Це до питання про парламентські традиції”, – іронічно зауважив Стефанчук, звертаючись до Геращенко. Після цього він запросив уповноважену президента у Верховній Раді, Галину Михайлюк, представити першого кандидата, Андрія Сибігу.
У своєму виступі Михайлюк підкреслила професійні досягнення Сибіги як колишнього глави МЗС, нагадала про його 29-річний досвід на дипломатичній службі, а також відзначила його “авторитет, професіоналізм та бездоганну ділову репутацію”.
Після цього слово було надано самому Сибізі.
“Тільки до трьох хвилин, Андрію Івановичу. Тим більше, що ви провели насичений марафон зустрічей з усіма фракціями та групами вчора і сьогодні”, – наголосив спікер, коли Сибіга прямував до трибуни з документами.
У своєму виступі, будучи на той момент колишнім, але ще не чинним міністром, Сибіга окреслив три пріоритети своєї майбутньої роботи: досягнення справедливого миру, вступ до ЄС і НАТО, а також підтримка українців у світі.
Однак, голова фракції “ЄС” Артур Герасимов та лідер “Європейської солідарності” Петро Порошенко в цей момент не слухали його, а з’ясовували стосунки зі спікером Русланом Стефанчуком з ложі керівництва парламенту.
Автор фото, скріншот | Рада
Підпис до фото, Виступ кандидата у міністри МЗС Андрія Сибіги перед депутатами 19 серпня 2026 року. Позаду нього – Артур Герасимов, Петро Порошенко та Руслан Стефанчук
Незважаючи на це, Сибіга продовжив свій виступ.
Зокрема, він підкреслив: “Ми зараз перебуваємо на вирішальному етапі війни, де дипломатія відіграє ключову роль. Тому ми курс на максимальну прагматизацію та економізацію нашої зовнішньої політики. Таке бачення має президент. Ми докладемо максимум зусиль для залучення союзників, щоб забезпечити паритет, перевагу та асиметрію для наших військ”.
Коли депутатам надали можливість ставити запитання Сибізі, багато хто з них скористався нагодою, щоб висловити подяку за його попередню роботу на посаді міністра закордонних справ до його звільнення в середині липня.
“Дякую за ваш досвід! Ви є одним з найсильніших кандидатів на цю посаду!” – зазначив Володимир Гевко, представник фракції “Слуга народу”.
Численні подяки також стосувалися зустрічей, які Сибіга провів з парламентарями напередодні та в день голосування. Деякі з них були названі “конструктивними”, інші – “змістовними”.
У своїх запитаннях до (не)нового міністра депутати підняли кілька тем:
- Подальша діяльність міжнародної платформи “Рамштайн”;
- Перспективи розвитку новоствореної антибалістичної коаліції;
- Формат дипломатичних відносин України з Білоруссю;
- Шляхи налагодження співпраці з проблемними міжнародними партнерами;
- Важливість перегляду постанови, що обмежує виїзд народних депутатів за кордон;
- Покращення роботи з громадянами України, які перебувають за кордоном через війну.
Проте, сам Сибіга не всі виступи парламентарів слухав уважно, оскільки постійно відволікався на спілкування та фотографування з іншими депутатами, які підходили до нього в ложу.
У певний момент представник “Батьківщини” Сергій Соболєв не витримав і кілька разів грізно звернувся до колег із проханням “Не відволікати міністра”.
“Фотографуватися – це добре, але давайте нарешті призначимо 40% послів, яких не вистачає”, – також спробувала зробити зауваження представниця фракції “Голос” Юлія Сірко.
Автор фото, скріншот | Рада
Підпис до фото, Андрій Сибіга під час засідання Ради 19 серпня 2026 року
Тим часом, депутати відволікали не лише кандидата в міністри, але й один одного.
“Артуре Володимировичу, будьте етичні!” – обурено звернувся представник депутатської групи “Платформа за життя та мир” Михайло Папієв до співголови “Європейської солідарності” Артура Герасимова.
В цей момент Герасимов знову намагався з’ясувати стосунки зі спікером.
Щойно виступи депутатів завершились, як суперечка між “ЄС” та Стефанчуком знову перейшла в публічну площину.
“Ми вже сім років спостерігаємо спроби переписати історію України та українського парламентаризму з найвищої трибуни держави! 19 червня 2014 року Порошенко дійсно прийшов до Ради, щоб представити свої перші кадрові рішення. Давайте зараз разом перечитаємо стенограму того дня!” – звернулася Ірина Геращенко до Стефанчука і почала зачитувати дослівний протокол зазначеного засідання.
У відповідь спікер зазначив: “Ви сказали багато важливих речей. Все чудово, але в чому тут принадність…”. Його обірвали обурені вигуки Петра Порошенка, який намагався щось довести йому зі свого місця в кінці зали.
“Кричати не вийде! – відрізав Стефанчук і продовжив: – Чудово, що ви нагадали про стенограми. Стенограми не горять, тож давайте ще раз поглянемо: розгляд кандидатури Клімкіна розпочався о 11:43, а саме призначення відбулося о 11:45. Тобто на розгляд питання, шановні колеги, відвели менше двох хвилин, тоді як сьогодні ми слухаємо це питання протягом 28 хвилин”.
Автор фото, скріншот | Рада
Підпис до фото, "Європейська солідарність" дивиться на Руслана Стефанчука, поки той зачитує стенограму засідання 2014 року
Однак, навіть після цього дискусію не вдалося завершити.
З вигуками “Виступ з процедури!” Артур Герасимов знову підійшов до трибуни.
“З процедури, Артуре Володимировичу? Будь ласка. Закопуйте себе далі!” – іронічно відповів спікер.
У відповідь Герасимов заявив, що обійшов усіх депутатів 7-го скликання Верховної Ради і “всі вони підтвердили, що Порошенко був присутній на засіданні у 2014 році та представляв Клімкіна”.
“Тож, якщо ви цитуєте стенограму, не брешіть”, – звернувся Герасимов до Стефанчука, розмахуючи руками.
Як тільки він завершив свій виступ, до трибуни підійшла його колега по фракції Ірина Геращенко та лідер “Європейської солідарності” Петро Порошенко.
“Ви брешете і маєте це визнати!” – кричала Геращенко в обличчя Стефанчуку, але він не збирався вибачатися.
“Ні, я не буду вибачатися! Я зачитав вам стенограму!” – наполягав Стефанчук.
Тим часом Петро Порошенко, більш стримано та виважено, попросив у спікера дозволу виступити з процедурних питань.
“У 2014 році я був у цій залі та представив усі три кандидатури! І приниження опозиції ми не дозволимо!” – безапеляційно розпочав свій виступ п’ятий президент.
“Так, а що з процедури?” – поцікавився спікер.
“Це безвідповідально і не гідно голови Верховної Ради, не гідно парламенту, який ви маєте честь очолювати!” – підсумував Порошенко.
Водночас, на тлі цих словесних баталій, у сусідній ложі з’явився претендент на посаду міністра оборони Євгеній Хмара, який обіймами привітав Сибігу з призначенням до МЗС.
Автор фото, скріншот | Рада
Підпис до фото, Євгеній Хмара та Андрій Сибіга під час засідання Ради 19 серпня 2026 року
Представляючи Хмару, представниця президента в Раді, Галина Михайлюк, як і у випадку з Сибігою, наголосила на його професійних якостях.
Зокрема, вона згадала про тривалу службу Хмари, його навчання за кордоном та участь у низці ключових операцій під час повномасштабної війни.
Сам Хмара у своєму виступі перед депутатами підкреслив: “Ми зробимо все можливе, щоб максимально захистити Україну, зменшити російський військовий потенціал і примусити ворога до справедливого миру. Це завдання верховного головнокомандувача”.
Як і Сибіга, Хмара окреслив три пріоритети своєї роботи як майбутнього міністра.
Зокрема, він згадав про забезпечення потреб фронту, підтримку військовослужбовців та розвиток оборонної промисловості.
На завершення він наголосив: “Дякую президенту за довіру”.
Автор фото, скріншот | Рада
Підпис до фото, Євгеній Хмара під час засідання Ради 19 серпня 2026 року
У запитаннях до наступника Михайла Федорова депутати також висловлювали багато подяк та компліментів.
“Ви справді гідний бойовий командир і генерал!” – наголосив, наприклад, представник “Платформи за життя та мир” Юрій Павленко.
“Ви на особистому досвіді знаєте ціну людського життя, і як міністр, безумовно, будете враховувати це у своїй роботі”, – сказав представник фракції “Слуга народу” та член комітету з питань оборони Федір Веніславський.
Водночас, були й ті, хто висловив Хмарі певні застереження. Зокрема, було наголошено на важливості:
- бути повноцінним міністром оборони, а не лише “міністром війни”;
- не повторювати помилок попередників, а саме публічних суперечок з Генштабом та головнокомандувачем.
Крім того, депутати кілька разів підкреслили для Хмари важливість співпраці Міноборони з парламентом та закликали його не боятися комунікувати з ними.
У цей час кілька колег знову влаштували фотосесію з майбутнім міністром, на що представник “Батьківщини” Сергій Власенко не витримав і сказав: “Шановний пане кандидат, я розумію, що до вас вишикується черга з ‘тих, хто прагне і страждає’, але я вважаю, що представників фракцій треба вислухати”.
У відповідь на це Хмара жестом вибачився і уважно вислухав усі подальші виступи депутатів, стоячи.
Автор фото, скріншот | Рада
Підпис до фото, Євгеній Хмара під час засідання Ради 19 серпня 2026 року
Незважаючи на усі емоції, Верховна Рада 19 серпня все ж призначила Хмару міністром оборони, а Сибігу – міністром закордонних справ.
Бажаючи їм успіху, депутати зазначили, що багато в чому він залежатиме від співпраці нових керівників цих відомств із парламентом, але не тільки.
“Давайте запровадимо мораторій на зміни міністра оборони принаймні на рік. Адже кожні півроку гратися зі зміною цього міністра коштує нам усім дуже дорого і виглядає як справжня диверсія”, – підкреслила представниця фракції “Голос” та член комітету з питань оборони Соломія Бобровська.
“Необхідно припинити практику, коли ключові інституції місяцями працюють з приставкою т.в.о., адже тимчасові керівники приймають тимчасові рішення”, – продовжив її колега по фракції та комітету Роман Костенко.
Тим часом, попередник Хмари – Михайло Федоров – 19 серпня офіційно залишився без посади.
Ще ввечері напередодні він зробив важливу заяву, натякнувши на необхідність проведення виборів.
Проте, щодо того, чи перейшов він в опозицію до Зеленського, наразі нічого не відомо.