Політолог Олег Саакян: Договори про безпеку не можуть бути замінником вступу до НАТО

Фото: ФБ Олег Саакян

Стрімкі зміни політичних конфігурацій в світі напряму впливають на спроможність України захищатися від російської агресії. Тому Києву критично важливо тримати руку на пульсі всієї світової геополітики. Більш того, брати в ній активну участь. Про успіхи нашої країни на цьому напрямку, безпекові договори із західними союзниками, перспективи вступу до НАТО, еволюцію американських еліт і роль особистості в світовій політиці та багато про що інше Коротко про поговорила із політологом Олега Саакяном.

Замість “доброї волі” будуть юридичні зобов’язання

– Україна підписала договори про безпеку з Німеччиною, Францією та Британією. Що це нам дає? Те саме, що і угода між США та Ізраїлем – гроші, зброя, технології, розвіддані, але без введення військ союзників для нашого захисту?

– Так, ці договори для нас дуже важливі з декількох позицій. Вони створюють горизонт співпраці з Заходом і політичну рамку їх допомоги. Починаючи з військової допомоги і технологій і закінчуючи обміном розвідданими. Тобто все це переводиться з режиму «доброї волі», як нам зараз допомагають наші західні партнери, в режим офіційних, юридичних зобов’язань. І все це тепер не залежатиме від того, хто буде при владі – Трамп чи хтось інший.

Наприклад, зараз допомога США нам зависла через те, що в них внутрішньополітична криза, викликана виборами. А був би такий договір з Америкою, він би фактично убезпечував від внутрішньої турбулентності в країні.

Зараз такі договори вже підписані з трьома ключовими державами європейського простору – Британією, Францією та Німеччиною. І на відміну від Будапештського меморандуму в них немає чогось такого, що має розпливчасті формулювання, немає тих обіцянок, які неможливо виконати. Ці документи вже писалися в характері тотального реалізму з описом виключно того, що дійсно відбудеться – без будь-яких ілюзій. Чому вони є вкрай важливими? Тому що це договори не стільки про гарантії безпеки, а договори про гарантію безпекової допомоги і підтримки. А це вже більше та суттєвіше.

– Чим ці договори відрізняються? Наприклад, Німеччина взяла на себе набагато менше зобов’язань щодо України, ніж Британія і Франція. Німці обійшли стороною підтримку України щодо вступу в ЄС і НАТО. Чому це так?

– Ну, німці взагалі більш консервативні в своїх поглядах, і вони окреслили більш вузьку рамку допомоги нам. Вони завжди менш рішучі в русі вперед, зате вони є більш дієвими в русі вшир. Поки інші держави розширюють дальність допомоги, німці посилюють її ємкість. Допоки інші працюють над якимись високотехнологічними рішеннями, Німеччина постачає нам чи не найбільшу кількість вибухівки, спорядження для нашої армії.

Загалом всі ці договори досить шаблонні, але з адаптацію під конкретні держави з точки зору їх міжнародної політики, характеру і з точки зору профілізації їх військово-промислового комплексу. Тобто це не універсальний документ – з кожною країною є якісь окремі нюанси. Зразком слугує договір з Британією, яка була першопрохідцем, але з кожною країною він має свої особливості. Британія наприклад, спеціалізується на кораблях, Франція – на артилерії та ракетах, німці, як я вже сказав, – боєприпаси.

– Чи є загроза, що ці договори з часом стануть замінником нашого вступ до НАТО? Наші західні партнери мають же таку спокусу?

– В комунікаціях з нашими союзниками чітко наголошується і юридично прописано, що всі ці договори про безпекові гарантії не можуть бути замінником вступу до Альянсу. Навпаки, в рамках цих договорів відбувається більше синхронізація процесу вступу України в НАТО, і коли політично з’явиться вікно можливостей для такого вступу, воно буде миттєво реалізовано.

Другий момент – нам потрібно чітко усвідомлювати те, що найближчим часом ми не вступимо в НАТО. Тобто говорити про це «замість» сьогодні взагалі нерелевантно, тому що ніхто не знає, коли саме Україна буде вступати в Блок.

– Який наш горизонт вступу до НАТО, його часові рамки?

– Я б виходив із середньої і довгострокової перспективи і найближчими роками не розраховував на вступ України в НАТО. Згідно з найоптимістичнішим сценарієм нам це вдасться зробити до кінця цього десятиліття.

Найближчими роками вступу України до НАТО чекати не доводиться. Фото: REUTERS

Реакція Заходу на смерть Навального була досить кволою

– США підпишуть з нами безпекові гарантії чи трампісти зможуть завадити?

– Скоріше за все, Америка буде в другій черзі підписантів договорів з Україною. Зокрема через їхню політичну кризу і через те, що в них немає грошей на виконання такого договору, якщо він буде підписаний. Тобто виборча кампанія в США зараз не створює можливостей для того, щоб це було зроблено найближчим часом.

– На ваш погляд, чи вплине смерть Навального на допомогу Україні? Чи це відкриє очі нашим партнерам, щоб вони стали більш рішучими і зрозуміли, що Путін – це тоталітаризм, диктатор і загроза?

– Потрібно визнати, що, судячи з офіційних заяв, реакція на смерть Навального на Заході була достатньо кволою. Тому розраховувати на те, що це якимось чином вплине на допомогу Україні, не варто. Хоча в загальному контексті це посилює позиції України.

– Яке, на ваш погляд, майбутнє НАТО при перемозі Трампа?

– Воно стане більш європоцентричним. В такому випадку Європі доведеться відігравати більше лідерство для забезпечення функціонування, дієздатності та безпеки Атлантичного альянсу. Він не буде недієздатним, але просто центр лідерства переміститься до Британії, Франції, Німеччини.

Ризики виходу США з НАТО при Трампу є, але вони не великі. В США ухвалили закон який забороняє президенту одноосібно приймати такі рішення. Тобто голосів в парламенті для цього не буде.

Республіканська партія стала слабшою, бо змінився її виборець

– В США останнім часом з’явилося таке поняття, як «путінське крило» в Республіканській партії, або ті ж самі трампісти. Наскільки, на ваш погляд, їх вага буде посилюватись?

– Це залежатиме від того, наскільки Трамп стане безальтернативним кандидатом від республіканців. Зараз вага трампістів досить мала. Але вона буде прямопропорційною перемозі чи поразці Трампа. Наразі ми бачимо, що їм вдається зірвати фінансування підтримки України.

– Поясніть, будь ласка, чому Республіканська партія в цілому стала такою кволою, чому вона попала під вплив Трампа? Адже історично республіканці завжди були рішуче настроєні проти тоталітаризму в СССР, а потім і Росії?

– Тому що за декілька останніх десятиліть змінився республіканський виборець. Зараз вже більше 40% виборців партії, згідно з дослідженнями, не є носіями домінанти християнської ідеології Республіканської партії. Це фактично популістично налаштований, виборець, який, з одного боку, створив Трампа, а з іншого – Трамп став маркером настроїв цього виборця.

А прихильники класичної республіканської ідеології сьогодні складають десь 30% виборців партії. Їх на собі сконцентрувала опонент Трампа – Нікі Гейлі, яка стоїть на класичних позиціях.

– Вона ще може перемогти Трампа на партійних праймеріз чи він вже переміг всередині партії?

– Якщо він не допустить якоїсь кардинальної помилки на кшталт його заяви про відмову захищати союзників по НАТО, то він переможе. А Гейлі показує серйозне занепокоєння республіканських еліт Трампом.

Перемога Трампа на виборах може істотно змінити світову політику. Фото: REUTERS

Диктатори – слабка ланка Трампа

– Який шанс, що Трампа знімуть з виборів через суд, заборонивши йому брати участь в них? Два штати вже прийняли таке рішення.

– Це буде знову ж залежати від його підтримки і популярності всередині партії. Більшість суддівського корпусу в США формувалася за часів республіканської адміністрації. Відповідно, якщо ми можемо говорити про певну політичну кон’юнктуру, то цей суд є республіканським. Якщо Нікі Гейлі буде збільшувати свої показники всередині партії, то Трампа можуть зняти з виборів. Якщо ж ні – то республіканська еліта навряд чи зважиться зняти його.

– А яка природа симпатії Трампа до Путіна, чому він весь час тяжіє до російського диктатора?

– Тому що він сам є політичним авантюристом і схильний до авторитарної форми правління. Ну і, відповідно, такі лідери як Путін, Орбан, Ердоган, Мадуро є ментально близькими для нього в сприйнятті. Він би сам з радістю пішов по їх шляху, але в США є запобіжники проти диктаторських замашок завдяки противаг – парламенту і судової системи.

До речі

– Японія надасть Україні фінансову допомогу на 11 мільярдів доларів. Який сенс їй допомагати нам, чому вони це роблять? І наскільки це важливо для нас?

– Ця країна наразі «підставляє нам руки» на тлі американської політичної кризи в частині фінансування. Крім цього, Японія є однією з найбільших економік світу. А допомагає вона нам, оскільки чудово розуміє всі загрози для неї від Росії та їй подібних – Китаю та Північної Кореї. Якщо Російська Федерація переможе в Україні, то в світі запанує підхід «право сили». Тому, з точки зору безпекових зовнішньополітичних інтересів і ціннісних орієнтирів для Японії, вона і допомагає нам.

Источник: kp.ua