Автор фото, Getty Images
Перемовини щодо припинення бойових дій в Україні досягли глухого кута, Москва не вірить у дипломатичні шляхи врегулювання та готується до нової фази ескалації, повідомляє Bloomberg, посилаючись на інформацію від трьох осіб, наближених до Кремля.
За їхніми даними, Росія розглядає можливість посилення масованих атак із застосуванням балістичних ракет, зокрема, на центральні райони Києва, а також на об’єкти критичної інфраструктури в інших містах.
Як зазначає Bloomberg, у Кремлі вважають, що економічний тиск, санкційні обмеження та українські атаки на нафтопереробні підприємства й логістичні ланцюги не змусять Володимира Путіна відмовитися від продовження війни.
Москва все частіше інтерпретує українські удари як дії країн-членів НАТО, враховуючи постачання зброї та розвідувальних даних Києву.
Володимир Путін також фактично натякнув на можливі подальші масовані обстріли України.
Коментуючи наслідки українських ударів для російської економіки, він заявив: “Україна сама відкрила цю скриньку Пандори. Що ж, будьте готові отримати удар у відповідь по найбільш чутливих секторах вашої економіки”.
Що лишилося від дипломатії
Спроби Сполучених Штатів покласти край конфлікту не дали бажаних результатів. За інформацією Bloomberg, переговори зайшли в глухий кут, адміністрація Дональда Трампа зосередила свою увагу на протистоянні з Іраном.
Схоже, що в Кремлі більше не покладають надій на домовленості, які, як вони вважали, Володимир Путін та Дональд Трамп досягли під час зустрічі на Алясці у серпні минулого року. Тоді зокрема обговорювалася можливість тиску з боку США на Україну з метою спонукання Києва до передачі всієї Донецької області.
Україна, в свою чергу, не готова поступитися укріпленим “поясом фортець” на Донбасі. Російська армія безуспішно намагається пробити цю оборону ще з 2014 року.
У червні державний секретар США Марко Рубіо дав чітко зрозуміти, що Вашингтон не бачить жодних готових домовленостей, про які говорить Москва.
“Якби існувала угода, ми б уже припинили війну”, – зазначив він.
Після переговорів з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у липні, Рубіо заявив, що сторонам потрібні “нові концепції”.
На цьому тлі поїздка директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви стала одним з небагатьох прикладів прямого діалогу між Вашингтоном і Москвою. The Wall Street Journal писала, що однією з можливих цілей візиту було попередження Росії щодо недопустимості атак на країни НАТО.
Водночас, спеціальні представники США Стів Віткофф і Джаред Кушнер мали намір знову відвідати Москву, а також вперше побувати в Києві. Однак, конкретні дати цих візитів досі не визначені.
За словами джерел Bloomberg, у Москві все ще очікують нових пропозицій від Віткоффа та Кушнера, але шанси на досягнення прориву там не бачать.
Джерела видання зазначають, що в Кремлі вважають, ніби Росія вже пішла на поступки, які послабили її позиції. Саміт на Алясці також розглядається як одна з таких поступок, що не принесла жодного результату.
Війна все більше переноситься в повітря
На цьому тлі Росія та Україна нарощують використання далекобійних ударів.
The Wall Street Journal повідомляє, що повітряна війна перейшла в нову, ще більш небезпечну фазу. Москва намагається шляхом атак на українську інфраструктуру зламати волю населення. Київ, у відповідь, завдає ударів по російській економіці та військових поставках.
Військовий аналітик Франц-Штефан Гаді вважає, що російська стратегія виснаження України може виявитися неефективною.
“Розрахунок на те, що біль і виснаження призведуть до політичної капітуляції. Але досвід останніх років свідчить про протилежне: постійні повітряні атаки зміцнюють суспільства, а не ламають їх”.
“Повітряна війна лише посилюватиметься, але не стане вирішальною”, – стверджує він.
Водночас, ризик подальшої ескалації не обмежується ракетними ударами.
Bloomberg повідомляє, що серед російських посадовців зростають побоювання: у крайньому разі Путін може розглянути застосування тактичної ядерної зброї.
Проте, на даний момент ознак підготовки до такого кроку не спостерігається.
Експерт вашингтонського Центру Карнегі Олександр Габуєв вважає такий сценарій малоймовірним.
За його словами, через розосередженість військ та техніки на фронті, такий удар навряд чи надасть Росії суттєвої військової переваги. Натомість, його політичні наслідки будуть надзвичайно серйозними.
Головна суперечка – не про перемир’я
Atlantic Council вказує на глибшу причину затяжної війни.
У своїй статті Пітер Дікінсон, редактор UkraineAlert, стверджує, що конфлікт не завершиться доти, доки Путін не визнає незалежність України як незворотну реальність.
На його думку, російська політика щодо України виходить за межі військового чи територіального виміру. Вона пов’язана з багаторічним запереченням самого існування української державності.
Дікінсон нагадує, що ще Вольтер писав: “Україна завжди прагнула свободи”. Водночас, російська влада протягом століть намагалася придушити українську мову, культуру та національну ідентичність.
Ця логіка збереглася і за Путіна. Російський президент неодноразово заявляв про українців і росіян як про “один народ”, називав українські території “історичними землями” Росії, а влітку 2025 року висловився: “Вся Україна – наша”.
Тому, пише Дікінсон, сподівання на компромісну угоду між сторонами можуть виявитися марними.
“Доки Путін не буде змушений прийняти незворотну реальність незалежної України, війна триватиме”.