Україна починаючи з 2027 року впроваджує пілотний проєкт щодо зберігання нафтопродуктів у підземних резервуарах, сформованих з мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів (МЗНН). Це передбачено постановою Кабінету міністрів №1037 від 13 серпня 2026 року, оприлюдненою на Урядовому порталі.
Як зазначено в постанові, цей експериментальний проєкт, ініційований Міністерством енергетики, триватиме не довше двох років.
“З початку третього звітного року (2027 року) учасники ринку та оператори зобов’язані зберігати частину обсягів дизельного палива, яка становить щонайменше 20% від загальних обсягів цього виду нафтопродуктів із фонду МЗНН, у підземних сховищах нафтопродуктів”, – йдеться в положенні про реалізацію пілотного проєкту, що додається до постанови.
Проєкт передбачає створення розгалуженої мережі підземних сховищ нафтопродуктів та умов для їхньої безпечної експлуатації, як вказано в положенні.
Міністерство енергетики призначено координатором пілотного проєкту, а АТ “Укртранснафта” – спеціалізованим уповноваженим зберігачем.
Водночас, функціонування спеціалізованого уповноваженого зберігача надає право іншим учасникам ринку зберігати нафтопродукти у своїх підземних сховищах.
Перелік державних об’єктів, майно яких може бути використане як підземні сховища, визначено в закритій частині постанови.
Міненерго має забезпечити виконання проєкту у співпраці, зокрема, з НАК “Нафтогаз України”, “Укртранснафтою” та “Оператором ринку”.
Сергій Куюн, директор консалтингової компанії А-95, прокоментував пілотний проєкт, зазначивши, що наразі в Україні відсутні підземні сховища, і за чотири місяці до його запуску ніхто не встигне навіть розробити проєктну документацію. Однак він звернув увагу на те, що постанова передбачає використання для цих цілей трубопроводів, соляних каверн, виснажених нафтових або газових родовищ та інших геологічних утворень.
Куюн також зазначив, що найближчим часом державні банки за рішенням уряду можуть розпочати кредитування проєктів будівництва підземних сховищ нафтопродуктів під 10% річних, з компенсацією решти відсотків державою. Сума кредитування, за його даними, може становити від 100 млн грн до 1 млрд грн. Водночас Куюн припустив, що в таких випадках передбачається сувора умова введення сховищ в експлуатацію протягом року.
Проте, на його думку, один рік є нереалістичним терміном, тому уряду доведеться прискорити процес погодження проєктної документації, який наразі триває рік-півтора. При цьому директор А-95 зауважив, що приватні оператори мереж АЗС вже розпочали будівництво підземних сховищ “на власний ризик”, паралельно погоджуючи проєкти.
Він також звернув увагу на загальне питання зберігання МЗНН з 2027 року.
“Закон (про МЗНН), хоча й призупинений підзаконними актами, але формально діє, і наразі норматив МЗНН становить 6% (ринку – ЕР), або приблизно 600 тис. тонн. Це обсяг, який фізично ніде зберігати – ані під землею, ані над землею. Та й ніхто не буде зберігати на землі, бо це самогубство для бізнесу. Якщо нічого не зміниться, з 2027 року норматив автоматично зросте до 9%”, – описав ситуацію Куюн.
При цьому він додав, що в Міненерго усвідомлюють проблему і підготували зміни до закону, які вже мають близько 300 поправок.
“Позиції такі: всі без винятку розуміють головне – запаси потрібні, але вони мають бути захищеними. І ці запаси мають бути в Україні, розмови про зберігання за кордоном швидко розсіюються”, – підсумував директор А-95.
Як повідомлялося, парламент ухвалив закон про МЗНН 21 листопада 2023 року.
У пояснювальній записці до законопроєкту №9024-д зазначалося, що його прийняття дозволить створити в Україні систему мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, врегулювати відносини у сфері управління такими мінімальними запасами, а також забезпечить виконання Україною зобов’язань з імплементації Директиви 2009/119/ЄС.
На думку СЕО OKKO Group Василя Даниляка, створення МЗНН доцільне тільки тоді, коли Україна матиме достатній резервуарний парк під землею.