Щоб досягти успіху, необхідно бути наполегливим. Після кожної невдачі слід підійматися та пробувати знову, доки не буде досягнуто бажаного результату. Саме так діяв Роман Савченко, і тому йому вдалося стати програмістом, попри численні перешкоди. Адже Роман бачив свою мету, а не перешкоди на шляху до неї.
Дитинство Романа Савченка
Роман Савченко народився у 1982 році в Чернігові. З дитинства він виявляв інтерес до різноманітних технологій: радіотехніки, електроніки, фотографії. Його мрією було створювати прилади власноруч. У 20-й школі, де навчався Роман, його захоплення підтримували, зокрема вчителі математики та хімії. Вони настільки доступно пояснювали складні науки, що Роман Савченко полюбив їх.
Вперше з програмуванням Роман Савченко познайомився ще у шкільні роки. У 1993 році батьки придбали йому домашній комп’ютер “ZX Spectrum” як винагороду за відмінне навчання у третьому класі. Підключивши його до телевізора та касетного магнітофона, можна було грати в ігри. Роман спробував завантажити гру, але його магнітофон не передавав код на комп’ютер. Однак, як і більшість хлопчиків його віку, Роман хотів грати. Тому він часто відвідував бібліотеку, шукав журнали з кодами ігор, переписував їх, а потім удома вводив у комп’ютер.
Паралельно зі шкільним навчанням у 20-й школі, Роман Савченко здобував освіту в Обласному спортивно-технічному клубі Чернігівської області, де отримав диплом радіомеханіка. Він міг ремонтувати побутову радіоапаратуру. Після закінчення школи Роман прагнув вступити до Чернігівського радіомеханічного технікуму. Однак, не склавши належним чином іспит з української мови, він не зміг вступити. Тому Роман подався до 1-го Професійно-технічного училища, куди приймали за знання з фізики, електротехніки та радіотехніки. Цей досвід Роман мав, тому його взяли.
Становлення програмістом
У Професійно-технічному училищі Роман Савченко вивчав контрольно-вимірювальні прилади й автоматику. Після закінчення цього закладу він вступив до Чернігівської політехніки. Здавалося, хлопець досяг бажаного: з’явилася можливість вивчати програмування на вищому рівні. Проте Роман не скористався цією нагодою повною мірою. Він був молодий, недосвідчений і не завжди серйозно ставився до навчання. В результаті він не закінчив Чернігівську політехніку.
Згодом Роман Савченко усвідомив важливість освіти і почав проходити курси та тренінги з програмування. У цей період йому довелося працювати на різних роботах – вантажником, охоронцем, на заводі. Провівши деякий час у такому режимі, Роман дійшов висновку, що йому краще одразу перейти до практичної роботи в програмуванні, а знання здобувати паралельно. Він так і зробив, і це принесло свої плоди. Роман став талановитим програмістом-фрілансером, на послуги якого є високий попит.
Роман Савченко вважає програмування роботою з багатьма перевагами, адже:
- Можна працювати віддалено – як з українськими, так і з іноземними замовниками.
- Можна отримувати гідну заробітну плату та багато замовлень.
- Робота сприяє розвитку інтелектуальних здібностей.
Єдиним недоліком програмування як роботи, на думку Романа Савченка, є необхідність довго сидіти, що призводить до неактивного способу життя і, як наслідок, до набору зайвої ваги. На щастя, Романа Савченка від цього рятують його діти. Їх у нього аж шість.
Таким чином, Роман Савченко став програмістом, подолавши усі перешкоди. Коли він падав, то підіймався і пробував знову. Тому, навіть не маючи вищої освіти, йому вдалося досягти своєї мети. Адже Роман бачив свою ціль, а не перешкоди на шляху до неї.
Подробиці можна знайти на сайті: chernigiv-future.com.ua