
Мікроорганізми, виявлені в кривавому водоспаді, відомому як Кривава річка, свідчать про те, що солона вода є давньою морською водою, яка була замкнена в підльодовиковому озері, коли рівень океану падав, а льодовик наступав. Однак, коли саме це сталося, залишається нез’ясованим, зауважують дослідники. Попередні дослідження вже припускали морське походження розсолу, ґрунтуючись на різних хімічних показниках та виявлених у рідині бактеріях, але нові результати додають до сукупності доказів молекулярні та генетичні дані.
Деякі науковці стверджують, що вода Кривавої річки не походить з морської води, припускаючи, що морські бактерії та хімічні показники, які вказують на морське походження, могли потрапити до водоспаду з океану через сильні вітри, що є поширеним явищем у Сухих долинах Мак-Мердо. Аналізуючи зразки з різних ділянок Сухих долин, команда нового дослідження порівняла мікроорганізми з ширшого регіону з тими, що знаходяться біля Кривавої річки, щоб визначити, чи має Кривава річка відмінний мікробний склад, потенційно залишений давніми умовами.
Дослідники виявили, що кривавий розсіл та пов’язані з ним червонуваті осади біля Кривавої річки мають вищу частку еукаріотів, спільних з океанічними зразками, ніж інші ділянки Сухих долин. У той час як Кривава річка мала трохи більше 9% спільних еукаріотів з океаном, у Сухих долинах цей показник становив лише близько 1%, згідно з дослідженням. Решта виявлених еукаріотів і більшість прокаріотів мали прісноводне та наземне походження.


Розсіл, що живить Криваву річку, міг бути замкнений понад 1 мільйон років тому, під час теплого періоду з вищим рівнем моря та меншим покривом льоду, ніж зараз, свідчили попередні оцінки. Однак, для точного визначення часу, коли льодовик долини Тейлора виріс, покривши розсіл, потрібна подальша робота, включаючи більш комплексне генетичне профілювання та картографування мікроорганізмів, пишуть дослідники.
