Оборонний щит України: як ворог полює за секретами, оминаючи відкриті дані

Понад усе, ворог прагне здобути чутливу інформацію про оборонно-промисловий комплекс України, спираючись на агентів, інформаторів, візуальну розвідку, соцмережі та кібератаки. Жодного разу не було зафіксовано, що відкриті публічні реєстри стали джерелом витоку даних про оборонні об’єкти.

Про це свідчать результати дослідження від YouControl.

Наразі в Україні триває активна судова та суспільна дискусія щодо урядової постанови №1257, яка передбачає приховування ключових відомостей про оборонні підприємства у державних реєстрах.

Людський фактор: найнебезпечніший канал

Серед 7362 проаналізованих повідомлень Служби безпеки України, 131 безпосередньо стосувалося загроз для оборонно-промислового комплексу. Найцікавіше, що у 111 із цих випадків причиною були внутрішні чи інсайдерські чинники.

Загалом YouControl виявив 149 публікацій про викриття “кротів” та шпигунів, які діяли у державних структурах та на стратегічних об’єктах. Дослідники зазначають, що Росія активно намагається залучити як дійсних, так і колишніх співробітників підприємств – від інженерів-конструкторів до рядових робітників та керівників. Ці люди мають доступ до конфіденційної інформації про розробки, розташування цехів, виконання замовлень та внутрішні процеси роботи.

Інфографіка: YouControl

Ще 19 публікацій, що стосувалися ОПК, виявили факти викрадення секретної технічної документації. Йдеться про креслення, специфікації ракетних програм, дані щодо авіаційних комплектуючих та новітніх оборонних розробок.

Соціальні мережі, візуальна розвідка та кібератаки

Соціальні мережі залишаються окремим, небезпечним каналом. У вибірці щодо ОПК дослідники нарахували 90 публікацій про спроби дистанційного вербування через соцмережі. Причому 84% з них (93%) стосувалися Telegram.

Зокрема, ворог шукав потенційних інформаторів серед людей, які проживають поблизу промислових зон. У 40 випадках залучалися жінки-інформаторки, яких, за даними СБУ, вербували через Telegram-чати, пропонуючи “легкі гроші” або використовуючи родинні зв’язки.

Ще у 43 випадках, агенти самостійно фотографували або знімали на відео об’єкти ОПК. Окремо, у 15 публікаціях фігурували блогери, адміністратори Telegram-каналів та стрімери, які фіксували наслідки обстрілів, роботу ППО або переміщення військової техніки.

Крім того, YouControl виявив 71 публікацію про несанкціоноване втручання в інформаційні системи та ще 45 – про зловживання комп’ютерною інформацією.

У контексті ОПК також було зафіксовано чотири випадки підключення до зовнішніх IP-камер, розташованих поблизу оборонних заводів. Проте, згідно з висновками дослідників, кіберзагрози в публічних повідомленнях СБУ поступаються за своєю кількістю загрозам, пов’язаним з агентами та інформаторами.

Відкриті дані: не джерело, а потенційний тригер

YouControl провів окрему перевірку, чи згадувала СБУ випадки отримання інформації про об’єкти ОПК саме через відкриті державні дані. Серед 7362 проаналізованих публікацій таких прецедентів дослідники не виявили.

Навпаки, вилучення компанії з реєстрів саме по собі не робить її виробничу діяльність непомітною. За даними YouControl, раптове зникнення юридичної особи з публічного простору може, навпаки, стати сигналом для зовнішнього OSINT-аналізу противника.

Тому, замість приховування даних у реєстрах, варто зосередитися на захисті конкретної закритої інформації та посиленні внутрішньої контррозвідки на підприємствах, зберігаючи при цьому прозорість бізнес-середовища.

Порада від Шефа:

Запам’ятайте: жодна інформація, навіть найменша деталь, не є зайвою для ворога. Особливо, коли йдеться про оборонну галузь. Тому, будьте пильні у соцмережах, не поширюйте фото чи відео з об’єктів, які можуть мати стратегічне значення, і ніколи не надавайте доступ до особистих пристроїв чи інформації сумнівним особам. Ваш свідомий підхід – це вже внесок у безпеку країни!

Джерело новини: ain.ua