Володимира Путіна змусили перенести щорічну зовнішньополітичну конференцію з курортного Сочі до Москви через загрозу українських дронів. Останні понад два роки він уникає узбережжя Чорного моря, а війна стала відчутнішою не лише для звичайних росіян, але й для самого президента.
Про перенесення щорічної зустрічі “Валдайського дискусійного клубу” з Сочі до Москви повідомила газета Financial Times з посиланням на чотири джерела, обізнані з ситуацією. Цей чотириденний форум, який традиційно проходить наприкінці вересня — на початку жовтня, є важливим майданчиком для російського лідера, з якого він транслює світу своє бачення Росії та міжнародного порядку.
Близько 120 учасників конференції отримали запрошення до Сочі, але місяць тому дізналися про зміну місця проведення. За словами двох джерел, це рішення було прийняте за наполяганням служби безпеки Путіна.
Протягом літа Україна завдавала ударів по нафтопереробних заводах поблизу Сочі та інших чорноморських курортів. З початку туристичного сезону в травні внаслідок цих атак загинули щонайменше 19 людей, ще 188 отримали поранення.
Путін не відвідував Сочі з минулорічної конференції “Валдайського клубу”, яка відбулася на початку жовтня. За останні два роки він приїжджав у цей регіон лише двічі, тоді як у 2021 році, напередодні повномасштабного вторгнення в Україну, він відвідав Сочі 24 рази.
“Валдайський клуб” оголосив про проведення цьогорічного заходу, але не згадав про зміну місця. Серед учасників будуть високопоставлені російські чиновники, зокрема міністр закордонних справ Сергій Лавров, головний російський чиновник у сфері енергетики Олександр Новак та економічний радник Путіна Максим Орєшкін. Традиційно в останній день конференції Путін проводить тривалу сесію запитань і відповідей.
Перенесення конференції свідчить про зростання занепокоєння Кремля щодо можливості атак українських безпілотників на президента. Україна, значною мірою використовуючи власні технології, завдає ударів по енергетичній та логістичній інфраструктурі на значній відстані від свого кордону. Минулої п’ятниці українські дрони влучили в нафтопереробний завод поблизу міжнародного аеропорту Сочі, що призвело до скасування авіарейсів.
Цього року Путін більшість часу проводить у Москві, Санкт-Петербурзі та своїй резиденції на озері Валдай. Наприкінці минулого року Росія звинуватила Україну в спробі атакувати резиденцію Путіна на Валдаї, але не надала доказів.
Напередодні парламентських виборів у неділю Путін активізував поїздки, але значною мірою уникає європейських міст Росії, які перебувають у зоні досяжності українських безпілотників.
Удари по економіці Росії
Західні аналітики звертають увагу на зміни в ударах по російській території та їхніх наслідках для російської економіки. Удари по газових об’єктах у Ямало-Ненецькому автономному окрузі демонструють, що безпечного тилу для стратегічної інфраструктури Росії стає дедалі менше.
Атаки свідчать про здатність України завдавати далекобійних ударів по російській енергетичній інфраструктурі на всій території європейської частини Росії і за Урал. Це також сигналізує про недостатню кількість засобів ППО для прикриття величезної території РФ.
Видання The Wall Street Journal проаналізувало збитки, яких зазнають стратегічно важливі сектори російської економіки від українських далекобійних атак. “Завдаючи ударів по нафтопереробних заводах, терміналах і складах онлайн-магазинів, Україна використовує економічний тиск, щоб послабити свого більшого противника і змусити Москву припинити війну”, — пише видання.
Хоча Володимир Путін заявляє, що ці удари не змінять його військових цілей, вони вже позначаються на звичайних росіянах. Українські удари порушують роботу російського бізнесу.
Найбільш відчутним наслідком української кампанії стали удари по нафтопереробних заводах, які влітку призвели до дефіциту пального та запровадження обмежень на його продаж. У серпні російські НПЗ переробляли 3,8 млн барелів нафти на добу — різке падіння порівняно з 5 млн барелів на добу за той самий місяць минулого року. Росія почала імпортувати бензин навіть з Індії, а також послабила вимоги до якості пального та заборонила експорт дизельного пального.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Атака на логістичний центр російського маркетплейса Wildberries
За офіційною російською статистикою, ціни на бензин цього року зросли на 19%. Із липня Україна завдала понад 30 ударів по логістичних центрах, якими користуються Wildberries та Ozon — дві найбільші російські компанії онлайн-торгівлі. За оцінками московської дослідницької компанії Data Insight, ці атаки завдали понад 10 млрд доларів збитків інфраструктурі та товарам, а протягом наступних 12 місяців призведуть щонайменше до 12 млрд доларів недоотриманих продажів.
Проблеми онлайн-торгівлі почали створювати ризики і для банків, зокрема державного ВТБ, який активно кредитує Wildberries та його продавців. Акції ВТБ цього року впали більш ніж на чверть, а росіяни водночас стали частіше забирати гроші з банків.
У сільському господарстві удари по експортних терміналах і вантажних суднах у Чорному та Азовському морях фактично ускладнили основний маршрут експорту російського зерна. У серпні експорт пшениці впав більш ніж удвічі — до найнижчого рівня з 2010 року, що спричинило надлишок зерна і падіння цін для російських фермерів.
Одним із найбільш помітних наслідків української кампанії стали часті перебої в роботі цивільної авіації. Аеропорти регулярно закривають на кілька годин, коли поблизу виявляють дрони. Це призводить до затримок і скасування рейсів. У серпні в Росії зафіксували 993 випадки закриття аеропортів — приблизно вп’ятеро більше, ніж пів року тому.