Астрономи з’ясували, як вибухи перших зір Всесвіту могли сформувати хімічний склад його галактик. Комп’ютерне моделювання показало, що такі галактики можуть мати характерний низький рівень заліза — приблизно у 30 разів нижчий, ніж у нашому Сонці. Науковці також передбачили існування галактик з надзвичайно низьким вмістом заліза, які можуть зберегти сліди перших зір до сьогодення, що дозволить вивчати умови раннього Всесвіту.
Чому астрономів лякає найменша галактика?
Найменші галактики Всесвіту містять дуже мало зір, але їхній склад може зберігати інформацію про те, що відбувалося на початку історії Всесвіту. Астрономи хотіли зрозуміти причину цього явища, науковці використали комп’ютерні моделі MEGATRON. Вони відтворили формування перших галактик і зір так, щоб простежити розвиток понад 500 карликових галактик.
Моделі враховували, як народжуються зорі, вибухнуть масивні перші зірки, з яких утворюються нові світила. Результати показали, що характерне плато може виникати після вибуху дуже масивного першого зореутворення. В окремих випадках єдино таких вибухів було достатньо, щоб збагатити газ галактики залізом.
Згідно з моделями, близькі 20 відсотків найменших галактик можуть мати ще менше заліза, приблизно у 1000 разів менше, ніж у Сонці. Такі маленькі галактики можуть бути “архівaми” раннього Всесвіту, тож науковці пропонують шукати їх поблизу Сонця, щоб перевірити, чи відповідають моделі реальності.
Як залізо розкриває еволюцію Всесвіту
🌟 Вибух наднової поблизу Сонячної системи назвали причиною збагачення нашої планети залізом, а також — принишляє еволюції через посилення космічного випромінювання, що могло викликати мутації.
💫 За аналізом заліза у місячних зразках астрономи з’ясували, що протягом місячних разів траплялись події смерті планети, натомість це велике ядро і невелику мантію.
💡 А про те, як астрономи розплутували сімейні зірок астероїдів давнього смерті планети, ми розповідали у матеріалі «Залізо, заплутані сімейні зірки та давня смерть планети».
Поділитися із друзями!
Інформація підготовлена на основі матеріалів: nauka.ua