Серія українських ударів дронами по російських дата-центрах цього тижня потрапила в заголовки міжнародних ЗМІ на тлі припущень, що атаки України тимчасово зупинили бот-мережі, які просувають глобальні дезінформаційні операції Москви. Хоча низка галузевих експертів згодом поставили під сумнів ці твердження, безсумнівно, що бомбардувальна кампанія Києва продемонструвала вразливість сильно концентрованої російської цифрової інфраструктури.
На початку жовтня українські далекобійні дрони атакували три з п’яти основних дата-центрів “Яндексу” – технологічного гіганта, якого часто називають “російським Google”. Усі три мегадата-центри зазнали значних пошкоджень. Користувачі соціальних мереж по всьому світу незабаром повідомили про різке зниження активності ботів, багато хто пов’язував це з кампанією ударів українських дронів.
Виступаючи на Варшавському форумі з безпеки в понеділок, Президент України Володимир Зеленський прокоментував цю тенденцію. «Коли наші удари досягли дата-центрів “Яндексу”, раптом стало трохи легше дихати на багатьох платформах соціальних мереж», – зазначив український лідер. «Багато людей це помітили. Було менше ненависті, менше розбрату та менше провокацій, тому що було менше ботів. І досить зрозуміло, звідки бралися ці боти».
Не всі переконані. Хоча велика кількість користувачів соціальних мереж повідомляла про меншу кількість ботів та зниження активності прокремлівських акаунтів, інші скептично ставляться до впливу українських ударів на російські онлайн-діяльності. «Ми не можемо просто знищити ботів бомбами, хоч би як привабливо це звучало», – заявив Нед Мендес з Alliance4Europe британській газеті The Guardian. «Це не зовсім один комплекс будівель, який можна вимкнути».
Думки щодо впливу українських авіаударів на активність російських ботів залишаються розділеними, але ширша шкода, завдана атаками, не викликає сумнівів. Протягом останнього тижня багато цифрових послуг, які надає “Яндекс” та компанії-партнери, були порушені або змушені припинити роботу внаслідок української бомбардувальної кампанії.
11 жовтня російські клієнти онлайн-банкінгу “Яндексу” не мали доступу до застосунку чи своїх коштів. «Я розумію, що ви чекаєте не слів, а доступу до своїх грошей», – прокоментував керівник фінансових послуг “Яндексу” Дмитро Пірогов у публікації в соціальних мережах, не надавши жодної дати повного відновлення. Широкий спектр застосунків та інструментів “Яндексу”, включаючи таксі, зіткнувся зі схожими труднощами.
Збої виходили далеко за межі власних платформ “Яндексу”. Понад шістдесят тисяч російських підприємств та установ покладаються на онлайн-послуги компанії, від доставки їжі та управління “розумним будинком” до електронної комерції та муніципальних адміністрацій. Багато з них, як повідомляється, зіткнулися з труднощами після ударів українських дронів.
Проблеми поширилися і за межі Росії: послуги “Яндексу” стали недоступними щонайменше у восьми країнах від Центральної Азії до Сербії. Представництво компанії в Узбекистані визнало “серйозний збій”, тоді як Міністерство штучного інтелекту та цифрового розвитку Казахстану втрутилося, щоб допомогти у відновленні послуг “Яндексу”. Хоча в більшості країн операції незабаром були частково відновлені, відключення зашкодили репутації Росії як надійного партнера та регіонального технологічного лідера.
Наразі вживаються екстрені заходи, і деякі послуги повертаються, але повне відновлення може зайняти місяці. “Яндексу” доведеться шукати заміну пошкодженому обладнанню на міжнародному технологічному ринку, де попит перевищує обмежену пропозицію. Завдання компанії ускладниться тим, що доступ до деяких ключових компонентів може бути обмежений чинним законодавством про санкції.
Чому Росія виявилася такою вразливою? Здається, зусилля Кремля щодо посилення контролю над інформаційним простором зробили країну особливо вразливою до атак такого характеру. З 2015 року російський закон вимагає зберігати персональні дані всіх громадян всередині Росії. Це та інше законодавство, спрямоване на створення “суверенного інтернету”, сприяли концентрації російської цифрової інфраструктури в обмеженій кількості мегадата-центрів. Ці вузли є цінними цілями для українських дронів.
Удари України по російських дата-центрах дають низку важливих уроків для ширшої міжнародної спільноти. Ці атаки підтверджують, що цифрові дата-центри слід розглядати як критично важливу інфраструктуру та піддавати таким самим фізичним захистам, як і інші стратегічні об’єкти, включно з електростанціями та логістичними вузлами. Водночас резервне копіювання даних та стратегії їх розподілу мають бути стандартними елементами цифрової політики.
Вже є ознаки того, що Росія та Іран вчаться один в одного: Тегеран націлюється на дата-центри в Ізраїлі, ОАЕ та Бахрейні. Це підкреслює загрозу для цифрової інфраструктури та необхідність впровадження комплексних заходів безпеки.
Ідея про те, що українські дрони змогли заглушити кремлівських ботів, явно захопила уяву світу, але справжня історія нещодавніх атак України на російські мегадата-центри – це історія стратегічної вразливості. Від банківської справи до транспорту, удари Києва доводять, що високоцентралізована цифрова інфраструктура Росії залишила країну в небезпечному становищі.
Леонід Баратц – журналіст-розслідувач та близькосхідний кореспондент українського національного телебачення і радіо, який також пише для ізраїльської медіагрупи BeSheva, висвітлюючи питання дипломатії та безпеки в регіоні.
Подальше читання
UkraineAlert 15 жовтня 2026 року
Україна повідомляє про нові успіхи на полі бою, поки вторгнення Путіна втрачає обертів
Київ повідомив про подальші успіхи на полі бою цього тижня, оскільки контрнаступальна операція “Вівальді” країни на сході Донецької області продовжує просуватися, пише Девід Кириченко.
Конфлікт, Політика оборони 
UkraineAlert 8 жовтня 2026 року
Українці, що голодують, повинні їхати «дорогою смерті», щоб втекти від російської окупації
Гуманітарна катастрофа розгортається на окупованому Росією півдні України, оскільки кремлівська влада відмовляється дозволити евакуацію українських мирних жителів, які голодують і опинилися в пастці прифронтового міста Олешки, пише Олександр Толоконніков.
Конфлікт, Дрони 
UkraineAlert 6 жовтня 2026 року
Реактивні дрони – секретна зброя Путіна, коли він прагне зламати Україну
Повітряна війна Росії проти України нещодавно вступила в смертельно нову фазу з цілодобовими атаками реактивних дронів на цивільні об’єкти по всьому Києву, оскільки Володимир Путін прагне зробити українську столицю непридатною для життя та зламати опір країни, пише Микола Белесков.
Конфлікт, Оборонні технології
Погляди, висловлені в UkraineAlert, є виключно поглядами авторів і не обов’язково відображають погляди Atlantic Council, її співробітників чи її прихильників.
UkraineAlert – це комплексне онлайн-видання, що регулярно надає новини та аналітику про події в українській політиці, економіці, громадянському суспільстві та культурі.
Місія Євразійського центру полягає у зміцненні трансатлантичного співробітництва у сприянні стабільності, демократичних цінностей та процвітанню в Євразії, від Східної Європи та Туреччини на заході до Кавказу, Росії та Центральної Азії на сході.
Дізнатись більше Конфлікт, Політика оборони, Оборонні технології, Дрони, Захист інфраструктури, Близький Схід, Росія, Технології та інновації, Україна
Зображення: Військовослужбовець 414-ї окремої бригади всебічного ударного авіації «Птахи Мадяра» ЗСУ стоїть поруч з ударними дронами FP-1 перед їх запуском для бойового завдання під час нападу Росії на Україну, у невстановленому місці в Україні, у 2026 році. (REUTERS/Валентин Огиренко)
Оригінал статті: www.atlanticcouncil.org